Алессандра Панаро — Вікіпедія

Алессандра Панаро
італ. Alessandra Panaro
Ім'я при народженні Alessandra Panaro
Народилася 14 грудня 1939(1939-12-14)[2][3][4]
Рим, Італія
Померла 1 травня 2019(2019-05-01)[5][4] (79 років)
Женева, Швейцарія
Громадянство  Італія
 Королівство Італія
Діяльність акторка
У шлюбі з Giancarlo Sbragiad
IMDb ID 0659097

CMNS: Алессандра Панаро у Вікісховищі

Алессандра Панаро (італ. Alessandra Panaro; 14 грудня 1939, Рим — 1 травня 2019, Женева) — італійська акторка.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчила акторську студію. Свою кар'єру розпочала на ТБ в 1954 році, брала участь у музичних телешоу. З 1954 року — в кіно. Дебютувала в комедії «Il barcaiolo di Amalfi» (1954, реж. Міно Ролі). Перший успіх до Алессандрі Панаро прийшов разом з комедією Діно Різі «Красиві, але бідні» (1957). Актриса створювала яскраві образи привабливих, миловидних і одночасно бешкетних сучасниць. Запам'яталася глядачам за ролями — Марчелли в ліричній комедії Мауро Болдоньїні «Закохані» (1955), в комедії «Lazzarella» (1957), подруги Бруно у фільмі Рафаелло Матараццо Черазелла «Нора» (1959) і нареченої Чіро у фільмі видатного режисера Лукіно Вісконті "Рокко і його брати "(1960). Знімалася у фільмах Діно Різі, Алессандро Блазетті, грала в комедіях за участю Тото і Альберто Сорді. Прославилася також в популярних в 60-ті роки фільмах з міфологічним сюжетом. У 1966 році пішла з кіно. Потім з'явилася на екрані лише одного разу фільмі Дуччо Тессарі і Крістіана Де Сіка «Мадам / La madama» (1976).

Фільмографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Virtual International Authority File[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1062122003 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Filmportal.de — 2005.
  4. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. E' morta l'attrice Alessandra Panaro

Посилання[ред. | ред. код]