Алмазівці — Вікіпедія

Запорізький кінно-гірський гарматний дивізіон
На службі	1917—1923
Країна	УНР
Належність	Армія УНР
Вид	сухопутні війська
Тип	артилерія
Чисельність	артилерійський дивізіон
Війни/битви	Українська революція 1917—1921 Радянсько-українська війна Перший зимовий похід Польсько-радянська війна
Розпущено	1923
Командування
Визначні командувачі	Олекса Алмазів

«Алмазівці»  (Запорізький кінно-гірський гарматний дивізіон, Кінно-гірський дивізіон) — військове з'єднання артилерії армії УНР та Української держави часів Української революції 1917—1921 років полковника О.Д. Алмазова

Історія[ред. | ред. код]

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (6 січня 2022)

1917 — полковник Олекса Алмазов організував у Києві Гарматний дивізіон двобатарейного складу (згодом — у складі Запорізької дивізії), який в січні 1918 року вів бої проти більшовицьких військ на підступах до Києва.

15 березня 1918 року дивізіон було реорганізовано в Запорозький кінно-гірський гарматний дивізіон Окремої Запорозької дивізії військ Української Центральної Ради. Протягом усієї своєї історії дивізіон очолював Олекса Дмитрович Алмазів (цей дивізіон у Дієвій Армії УНР називався Алмазівським).

На початку квітня 1918 року дивізіон увійшов до складу Кримської групи Армії УНР, яка виконувала завдання по зайняттю Кримського півострова раніше за німецькі частини і взяття під свою команду кораблів в м. Севастополі.

Дивізіон у складі Запорозького корпусу:

• у червні–листопаді 1918 року охороняв північно-східні кордони України;
• у лютому–березні 1919 року вів кровопролитні бої проти більшовицьких військ в районі міст Вінниці, Проскурова, Житомира;
• у серпні 1919 року брав участь у наступі Дієвої Армії УНР і Галицької армії на м. Київ;
• у вересні-листопаді 1919 року вів важкі бої проти Добровольчої армії генерала А. І. Денікіна та більшовицьких військ;
• у грудні 1919 — травні 1920 років брав участь у Першому зимовому поході Дієвої Армії УНР.

Наприкінці 1919 — на початку 1920 років дивізіон тимчасово входив до складу 3-ї Залізної стрілецької дивізії Дієвої Армії УНР. У травні 1920 року дивізіон увійшов до складу 1-ї Запорізької дивізії, яка була сформована після завершення Першого зимового походу. Дивізіон мав тоді 50 шабель, 5 гірських гармат і 6 важких кулеметів.

Кожна військова частина Запорозького корпусу Дієвої Армії УНР мала власні традиції. Особливо виділялися такі формації, як кінний полк Чорних запорожців (чорношличники) полковника Петра Дяченка та кінно-гірський артилерійський дивізіон Олекси Алмазова.

У липні-вересні 1920 року Запорозька дивізія воювала з більшовицькими військами на Тернопільщині. 21 листопада 1920 року дивізіон у районні Підволочиська після тяжких боїв з більшовицькими частинами дивізіон відступив за р. Збруч. На території Польщі бійців Запорозької дивізії було роззброєно та інтерновано у табори.

У листопаді 1921 року частина бійців дивізії взяла участь у Другому зимовому поході (Листопадовому рейді) Юрка Тютюнника.

Під час Великодніх свят у 1923 році у м. Лобзові (передмістя м. Кракова) відбувся урочистий парад Кінно-гірського дивізіону генерала О.Алмазова.

Див. також[ред. | ред. код]

• Окремий кінно-гірський артилерійський дивізіон

Джерела[ред. | ред. код]

• Українське військо [Архівовано 13 серпня 2010 у Wayback Machine.]