Алматинська область — Вікіпедія

Алматинська область
каз. Almaty oblysy
Герб Алматинської області
Розташування району
Країна:     Казахстан Казахстан
Основні дані
Утворена: 10 березня 1932 року
Населення (2021[1]): 1453778 осіб
Площа: 105100[2] км²
Густота населення: 13,83 осіб/км²
Телефонний код: 7-727—728
Поштові індекси: 040000
Населені пункти та округи
Адміністративний центр: місто Конаєв
Кількість районів: 9
Кількість міських адміністрацій: 2
Влада
Голова області: Султангазієв Марат Єлеусізович

Алмати́нська óбласть (каз. Almaty oblysy) — адміністративна одиниця на південному сході Казахстану. Адміністративний центр області — місто Конаєв.

Географія[ред. | ред. код]

Площа області складає 101,8 тис. км². Область межує на заході із Жамбильською, на півночі з Карагандинською, на сході із Жетисуською областями, на південному сході межує з Китаєм (Сіньцзян-Уйгурський автономний район), на півдні — з Киргизстаном (Іссик-Кульська та Чуйська області).

Територією області течуть річки Ілі з притоками Чарин, Шелек, Текес, Курти, а також Каратал із притокою Коксу, Аксу, Лепси, Аягуз, Кеген. Тут розташовані озера Алаколь, Балхаш, Сасикколь, Капчагайське водосховище.

Східну частину області займає хребет Джунгарський Алатау (4464 м), південну — Заілійський Алатау (4951 м), Кетмень та відроги Кунгей-Алатау; північну і західну частини — велика рівнина з нахилом до озер Балхаш, Сасикколь і Алаколь.

Корисні копалини, поширені на території області, — поліметалічні руди, буре вугілля, мармур, гіпс, кам'яна сіль, сульфат натрію.

Клімат різко континентальний, холодна зима (січень від —5 до —10°) та спекотне літо (липень від +24 до +27°). Опадів — 100—150 мм (на рівнині) і 700—800 мм (в горах) за рік, на вершинах гір — льодовики.

Ґрунти на рівнині — глинясті буроземи, сіроземи та солончаки, в долині річки Ілі — алювіально-лучні, в передгір'ях і на схилах гір — каштанові та чорноземовидні підзолистого типу. Велику площу займають піски Сари-Ішикотрау. Рослинність на рівнині напівпустельна і пустельна; переважають полиновокураєві угруповання, зарості саксаулу, навесні — ефемерні злаки й осоки; на узбережжі озера Балхаш та в долині Ілі — зарості очерету і тугайні ліси; в горах — з 600 м сухі ковилово-типчакові степи з 800—1500 м — луки, що переметаються з листяними лісами (серед них зарості диких яблунь); з 1500—1700 м хвойні ліси і субальпійські луки; вище 2800 м — альпійські луки.

Тваринний світ представлений наступними видами — бурий ведмідь, марал, архар, сайгак, вовк, лисиця, заєць, дика свиня.

Історія[ред. | ред. код]

11 липня 1867 була утворена Семиріченська область Російської імперії. З червня 1918 року вона була перейменована в Алма-Атинську і увійшла до складу Туркестанської РФР. 1924 року на території області була утворена Джетисуйська губернія. 10 березня 1932 року була утворена Алма-Атинська область Казахської АСРР (у складі РСФРР), з 5 грудня 1936 року — у складі Казахської РСР. 16 березня 1944 року на північному сході області була виділена нова Талди-Курганська область. 6 червня 1959 року дві області були об'єднані в Алма-Атинську, але 23 грудня 1967 року — знову роз'єднані. З 1992 року назва області була транскрибована, 4 травня 1993 року і Талди-Курганська область перейменована на Талдикорганську. 22 квітня 1997 року до складу Алматинської області знову включена територія Талдикорганської області, а 22 вересня 2001 року центр області перенесено з міста Алмати до міста Талдикорган.

2 вересня 2019 року зі складу області була виключена територія площею 10,92 км² та передана до складу Жамбильської області[3].

8 червня 2022 року зі складу області виділено Жетисуську область, адміністративний центр перенесено до Конаєва.[4]

Господарство[ред. | ред. код]

Промисловість[ред. | ред. код]

Основні галузу промисловості, які отримали розвиток в області — машинобудування, металообробка, харчова, легка промисловість, промисловість будматеріалів. Серед підприємств енергетики — Капчагайська ГЕС та каскад Алматинських ГЕС.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

У сільському господарстві поширене поливного землеробство, на полях вирощують пшеницю, ячмінь, кукурудзу, рис, цукровий буряк, тютюн, розвинене плодівництво і виноградництво. Тваринництво представлене вівчарством, скотарством, конярством, розвитку набуло птахівництво.

Транспорт[ред. | ред. код]

Територією Алматинської області 770 км тягнеться Казахська залізниця. По озеру Балхаш та по річці Ілі здійснюється судноплавство.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Район Площа,
км²
Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
Населення,
осіб (2021)
Центр К-ть
АО
К-ть
НП
1 Балхаський район 37390,61 38772 30967 30037 29209 Баканас 15 28
2 Єнбекшиказахський район 8300,00 199118 202659 257506 278581 Єсік 26 79
3 Жамбильський район 19309,80 107313 105895 117599 163052 Узинагаш 24 61
4 Ілійський район 8026,98 95039 91986 134781 213064 Отеген-батира 9 22
5 Карасайський район 2047,50 100899 118775 184356 307870 Каскелен 9 44
6 Кегенський район 7102,98 43893 36664 36751 29003 Кеген 12 34
7 Райимбецький район 7119,37 51357 46429 43626 29941 Наринкол 11 20
8 Талгарський район 3532,74 117412 126213 160531 227344 Талгар 11 45
9 Уйгурський район 8700,00 58114 62981 60792 63598 Чунджа 14 25
10 Алатауська м.а. 880,00 26337 25246 31511 49145 Алатау - 1
11 Конаєвська м.а. 3078,64 47634 43290 48213 62971 Конаєв 1 10

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

Населений пункт Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
Населення,
осіб (2021)
1 Каскелен 30 870 37 221 58 418 79 482
2 Талгар 43 645 43 353 45 529 63 883
3 Конаєв 38 300 33 428 39 855 54 245
4 Алатау 26 337 25 246 31 511 49 145
5 Узинагаш 19 798 23 887 30 589 46 184
6 Єсік 26 955 31 254 34 355 41 018
7 Боралдай 21 014 18 999 28 142 35 863
8 Отеген-батира 16 663 17 301 20 163 31 675
9 Каргали 16 468 17 501 20 114 30 999
10 Жібек-жоли 7 226 8 923 15 163 30 134
11 Шелек 25 156 22 703 26 688 29 032
12 Шамалган 8 346 10 013 13 616 28 644
13 Байсерке 5 180 8 673 15 124 26 338
14 Чунджа 17 573 20 095 18 008 22 068
15 Туздибастау 7 723 9 182 12 577 21 693
16 Мухаметжана Туймебаєва 4 519 6 541 10 312 20 781
17 Кендала 2 002 2 816 8 474 16 878
18 Бесагаш 5 909 8 857 15 458 16 632
19 Іргелі 3 719 4 356 6 284 16 450
20 Аскар Токпанов 2 950 3 481 7 704 14 499
21 Тургень 9 624 9 741 12 116 13 828
22 Панфілово 7 721 7 402 9 575 13 428
23 Жапек-батира 3 548 4 616 7 238 12 470
24 Байтерек 5 483 5 844 9 679 10 996
25 Байкент 5 152 4 705 7 307 10 550
26 Байдібек-бі 7 452 7 001 9 802 10 444
27 Коксай 4 440 4 835 7 769 10 439

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 1453778 осіб (2021; 1105703 у 2009[5], 891105 у 1999, 885888 у 1989).

Населення Алматинської області — поліетнічне. Станом на 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи[6]:

Міського населення — 16,2 %[7]. Майже все сільське населення зосереджене в передгірній смузі і в долинах рік.

Керівники області[ред. | ред. код]

1-і секретарі Алма-Атинського обласного комітету КП Казахстану[ред. | ред. код]

Голови виконавчого комітету Алма-Атинської обласної ради[ред. | ред. код]

Голови Алма-Атинської обласної ради[ред. | ред. код]

Голови адміністрації Алматинської області[ред. | ред. код]

Акими Алматинської області[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
  2. Постановление Правительства Республики Казахстан от 23 сентября 2022 года № 735. «Об изменении границ Алматинской области и установлении границ области Жетісу» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
  3. Постановление Правительства Республики Казахстан от 2 сентября 2019 года № 648. «Об изменении границ Алматинской и Жамбылской областей» [Архівовано 5 вересня 2019 у Wayback Machine.] — Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
  4. Указ Президента Республики Казахстан от 3 мая 2022 года № 887 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан»
  5. Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 25 червня 2013.
  6. Етнічний склад Казахстану станом на 2010 рік (англ.)
  7. Population of the Republic of Kazakhstan by gender and type of locality (as of April 1, 2023). Bureau of National Statistics of Kazakhstan (англ.). 13 липня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]