Альбертіна Фредеріка Баден-Дурлахська — Вікіпедія

Альбертіна Фредеріка Баден-Дурлахська
нім. Albertine Friederike von Baden-Durlach
Портрет Альбертіни Фредеріки пензля невідомого майстра, XVIII сторіччя
Ім'я при народженні Альбертіна Фредеріка
Народилася 3 липня 1682(1682-07-03)
замок Карлсбург, Дурлах
Померла 22 грудня 1755(1755-12-22) (73 роки)
Гамбург
Поховання мавзолей у Любекському соборі
Підданство Священна Римська імперія
Знання мов німецька
Титул маркграфиня та принцеса Баден-Дурлахська
Рід Церінгени
Батько Фрідріх VII
Мати Августа Марія Гольштейн-Готторпська
Брати, сестри Katharina von Baden-Durlachd, Йоганна Єлизавета Баден-Дурлахська, Карл III (маркграф Баден-Дурлаху) і Christopher of Baden-Durlachd
У шлюбі з Крістіан Август Гольштейн-Готторпський
Діти Ядвіґа Софія, Карл Август, Фредеріка Амалія, Анна, Адольф Фрідріх, Фрідріх Август, Йоганна Єлизавета, Вільгельм Крістіан, Фрідріх Конрад, Георг Людвіг
Нагороди
Орден Святої Катерини 1 ступеня
Орден Святої Катерини 1 ступеня

Альбертіна Фредеріка Баден-Дурлахська (нім. Albertine Friederike von Baden-Durlach, 3 липня 1682 — 22 грудня 1755) — принцеса та маркграфиня Баден-Дурлахська з роду Церінгенів, донька маркграфа Баден-Дурлаху Фрідріха VII та принцеси Шлезвіг-Гольштейн-Готторпської Августи Марії, дружина князя-єпископа Любеку Крістіана Августа. Бабуся російської імператриці Катерини II.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась 3 липня 1682 року у замок Карлсбург у Дурлаху. Була восьмою дитиною та п'ятою донькою в родині маркграфа Баден-Дурлаху Фрідріха VII та його дружини Августи Марії Шлезвіг-Гольштейн-Готторпської. Мала старшого брата Карла Вільгельма та сестер Катаріну та Йоганну Єлизавету. Інші діти померли в ранньому віці до її народження. Згодом сімейство поповнилося трьома молодшими дітьми, з яких вижив лише брат Крістоф.

У 1689 році Дурлах був майже повністю знищений французькими вояками під час війни за Пфальцьку спадщину. Родина маркграфа перебувала у вигнанні у Базелі до 1698 року. Відновлення замку Карлсбург почалося на початку 1699.

У 22-річному віці Альбертіна Фредеріка взяла шлюб із 31-річним принцом Гольштейн-Готторпу Крістіаном Августом. Наречений був регентом герцогства під час малолітства небожа. Весілля відбулося 2 вересня 1704 в Ойтінському замку. У подружжя народилося десятеро дітей:[1]

Крістіан Альбрехт помер навесні 1726 року. Наступним князем-єпископом став їхній старший син. Втім, наступного року той також раптово пішов життя. Зрештою, правителем став 17-річний Адольф Фрідріх, який перший час мав займатися справами під наглядом матері. Також Альбертіна дарувала йому маєтки Стендорф, Менх-Неверсдорф і Ленцан, аби забезпечити доходом.

У 1743 році гамбурзький резидент в Російській імперії Йоганн Дітріх фон Генсон передав маркграфині великий хрест ордену Святої Катерини від імператриці Єлизавети Петрівни.

Пішла з життя у Гамбурзі 22 грудня 1755 року. Похована поруч із чоловіком у мавзолеї князів-єпископів у Любекському соборі. [2]

Нагороди[ред. | ред. код]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Фрідріх V
 
Барбара Вюртемберзька
 
Йоганн Казимір
 
Катаріна Шведська
 
Йоганн Адольф
 
Августа Датська
 
Йоганн Георг I
 
Магдалена Сибілла Пруська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх VI
 
 
 
 
 
Крістіна Магдалена Пфальц-Цвайбрюкен-Клеєбурзька
 
 
 
 
 
Фрідріх III
 
 
 
 
 
Марія Єлизавета Саксонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх VII Магнус
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Августа Марія Гольштейн-Готторпська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Альбертіна Фредеріка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. За деякими даними, одинадцять чи дванадцять.
  2. Любекський собор [1] [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Fryxell A. Berättelser ur svenska historien. — Stockholm, 1868.
  • Lars O. Lagerqvist. Sveriges regenter: från forntid till nutid. — Norstedt, 1997. — 440 стор. — ISBN 9119638825, ISBN 978-91-1-963882-3.

Посилання[ред. | ред. код]