Альберт Брокколі — Вікіпедія

Альберт Брокколі
Albert Cubby Broccoli 1976 crop.JPG
Ім'я при народженні англ. Albert Romolo Broccoli
Народився 5 квітня 1909(1909-04-05)[1][2][…]
Квінз, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4][5]
Помер 27 червня 1996(1996-06-27)[1][2][…] (87 років)
Беверлі-Гіллз, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США[6]
·серцева недостатність
Поховання Меморіальний парк «Форест-Ловн» (Голлівуд-Гілз)
Країна  США
Діяльність кінопродюсер, продюсер
Знання мов англійська[7]
Учасник Друга світова війна
Роки активності 1923 — 1996
Родичі
У шлюбі з Gloria Blondelld і Dana Broccolid
Діти 3, у тому числі Барбара Брокколі
Нагороди
Командор Ордена Британської імперії

Премія БАФТА у кіно

зірка на голлівудській Алеї слави[d]

IMDb ID 0110482

Альберт Ромоло Брокколі (5 квітня 1909 — 27 червня 1996, прізвисько «Каббі») — американський кінопродюсер. За життя зробив понад 40 кінофільмів. Більшість з них були зняті у Великий Британії на студії Pinewood . Співзасновник компаній Warwick Films (припинила існування у 1962 році), Danjaq та Eon Productions (працюють донині). Брокколі є найбільш відомий як засновник серії фільмів про Джеймса Бонда, та продюсер більшості з них. Започаткувавши серію разом із продюсером Гаррі Зальцманом, вони розвили її з рівня низькобюджетних фільмів до коштовних касових стрічок. Спадкоємці Брокколі продовжують створювати нові фільми про Бонда й донині.

Раннє життя[ред. | ред. код]

Брокколі народився в районі Квінз, у Нью-Йорку. Альберт був молодшим з двох дітей іммігрантів з регіону Калабрія в Італії Джованні Брокколі та Крістіни Венс.[8] Своє прізвисько «Каббі» він отримав після того, як його двоюрідний брат, мафіозі Пет ДіСікко, почав називати його «Кабібл», за іменем популярного персонажу мультфільмів. Зрештою, прізвисько скоротилось до «Каббі». Пізніше, родина придбала ферму в Сміттауні, у Лонг-Айленді, штат Нью-Йорк[9] поблизу своїх родичів ДіСікко[10].

Пізніше родина переїхала до Флориди, а після смерті його батька Джованні Брокколі Альберт переїхав жити до своєї бабусі назад у Квінз. Працюючи на кількох роботах (в тому числі виробником шкатулок), Брокколі почав свій шлях у кіноіндустрії: працював технічним помічником на зйомках фільму Говарда Г'юза «Поза законом» (1941). Після зйомок, Говарда Г'юза на все життя залишився другом Альберта. Врешті, до моменту вступу США у Другу світову війну, Брокколі піднявся до рівня помічника режисера .

Робота у Великій Британії та створення бондіани[ред. | ред. код]

На початку 1950-х років Брокколі переїхав до Лондона, де британський уряд надавава субсидії для фільмів, зроблених у Великій Британії за участю британських акторів та знімальних груп. Разом з Ірвінгом Алленом Брокколі створив кінокомпанію Warwick Films, яка у 1950-х створила серію фінансово успішних фільмів для Columbia Pictures .

Коли Брокколі зацікавився екранізацією книг про Джеймса Бонда письменика Яна Флемінга, виявилось, що права вже належали канадському продюсеру Гаррі Зальцману, який давно хотів зайнятись великим кіно, після того як спродюсував створив кілька маловідомих фільмів та п'єс. Коли Брокколі та Зальцмана познайомив їх спільний друг, сценарист Вольф Манковіц, Зальцман відмовився продавати права, але погодився співпрацювати з Брокколі та спільно продюсувати фільми. Це призвело до створенн компанії Eon Productions та її материнського холдингу компанії Danjaq, яка була названа на честь імен дружин Брокколі та Зальцмана — Дани та Жаклін.

Зальцман і Брокколі створили перший фільм про Бонда «Доктор Ноу» у 1962 році. Другий фільм про Бонда " «З Росії з любов'ю» мав проривний успіх. Відтоді у фільмах про Бонда почали зростати бюджети, разом з амбіціями їх творців. Завдяки збільшенню акторського складу, коштовним трюкам та спецефектам, а також зйомкам в екзотичних місцях, серііл перетворився на основний проєкт Брокколі. В цей час, Альберт зробив єдину помітну спробу створити кіно не про Бонда — екранізацію роману Яна Флемінга«Chitty Chitty Bang Bang» у 1968 році. Через юридичні суперечки щодо прав на деталі сюжету, Брокколі передав продюсерське крісло четвертого фільму про Бонда «Кульова блискавка» Кевіну Макклорі. Тим не менш, до середини 1960-х років Брокколі вклав майже всі свої сили в серію фільмів про Джеймса Бонда.

Водночас Гаррі Зальцман займався й іншими проєктами, крім Бонда. Відомою стала трилогія шпигунських фільмів за мотивами романів про Гаррі Палмера письменика Лена Дейтона. Ці стрічки відризнялись від фільмів про Джеймса Бонда більшим реалізмом, а роль Гаррі Палмера зіграв Майкл Кейн. Зальцман та Брокколі також мали суперечки щодо зобов'язань Зальцмана. Врешті-решт, Зальцман залишив Danjaq та Eon Productions після низки власних фінансових провалів. Це надало Альберту Брокколі максимальний контроль над проєктов. Відтоді й до його смерті Брокколі, вступні титрі в фільмах про Бонда починались словами «Альберт Р. Брокколі представляє». З 1970-х років фільми про Бонда стали більш розважальними та слабшими за сюжетом, а також менш успішними серед критиків. Завядки тому, що серія відзначалась фірменими «візитівками» та внутрішніми традицями, фільми про Бонда продовжував сподобатися глядачам, та робити хорошу касу.

Родина[ред. | ред. код]

Брокколі був одружений тричі. У 1940 році, у віці 31 року, він одружився з актрисою Глорією Блонделл, молодшою сестрою Джоан Блонделл . Згодом вони розлучились у 1945 році[11] не маючи дітей. У 1951 році він одружився з Недрою Кларк, вдовою співака Бадді Кларка. Подружжя дізналось, що ніколи не зможуть мати дітей. Вони усиновили сина Тоні Брокколі, після чого Недра завагітніла. Вона померла ц 1958 році, незабаром після народження їх дочки Тіни. У 1959 році Брокколі одружився з актрисою та пісьменицею Даною Вілсон (дівоче призвище Натол; 3 січня 1922 — 29 лютого 2004).[12] У них народилася донька Барбара Брокколі. Альберт Брокколі всиновив її сина-підлітка, Майкла Г. Вільсона. Діти росли на знімальних майданчиків фільмів про Бонда, а вплив третьої дружини Брокколлі його управлінські рішення згадується у багатьох неофіційних розповідях.[13]

Майкла Г. Вільсона врешті став співпродюсером та співсценарістом фільмів про Джеймса Бодп. У свою чергу, Барбара Брокколі з 1980-х років працювала у кінобізнесі під керівництвом свого батька на кількох посадах. Майкл та Барбара стали співпродюсерами фільмів про Бонда після смерті Альберта.

Смерть[ред. | ред. код]

Брокколі помер у своєму будинку у Беверлі-Гіллз у 1996 році у віці 87 років від серцевої недостатності . Раніше того ж року він пройшов потрійне шунтування серцю. Брокколі поховали у саркофазі на Форест-Лоун — кладовищі на Голлівудських пагорбах у Лос-Анджелесі після поминальної меси в церкві Доброго Пастиря, у Беверлі-Гіллз.[14]

Одна з традицій фільмів про Бонда, яку ввів Брокколі — кожен фільм про Джеймса Бонда, створений Eon Productions у початкових титрах згадує Яна Флемінга Навіть коли фільм не містив зв'язку з жодним романом Флемінга, крім титульного персонажа. Родина Брокколів вирішила, що всі наступні фільми про Бонда повинні носити ім'я Брокколі. Тому всі фільми про Бонда починаючи з «Завтра не помре ніколи» починаються із титру «Компанія Альберта Р. Брокколі Eon Productions представляє».

Фільмографія[ред. | ред. код]

Спродюсовано разом з Гаррі Зальцманом[ред. | ред. код]

Виконавчий продюсер разом із Гаррі Зальцманом[ред. | ред. код]

Продюсер (соло)[ред. | ред. код]

Спродюсовано разом з Майклом Г. Вільсоном[ред. | ред. код]

Консультант[ред. | ред. код]

Камео[ред. | ред. код]

Дивиться також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в SNAC — 2010.
  2. ↑ а б в Find a Grave — 1996.
  3. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ http://nypost.com/2014/10/07/booze-broads-bond-roger-moore-memoir/
  5. ↑ http://www.007.com/happy-birthday-cubby-broccoli/
  6. ↑ http://www.nytimes.com/1996/06/29/arts/albert-broccoli-film-producer-dies-at-87.html
  7. ↑ CONOR.Sl
  8. ↑ Jackson, Kenneth T. (2000). The Scribner Encyclopedia of American Lives, Volume 4. Charles Scribner's Sons. с. 44. ISBN 978-0-684-80644-0. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 1 листопада 2012.
  9. ↑ Broccoli, Albert R.; Zec, Donald (1999). When the Snow Melts: The Autobiography of Cubby Broccoli. Trans-Atlantic Publications. с. 21. ISBN 978-0-7522-1162-6.
  10. ↑ Donati, William (2011). The Life and Death of Thelma Todd. McFarland & Company. с. 70. ISBN 978-0-7864-6518-7. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 1 листопада 2012.
  11. ↑ Gloria Blondell Granted Divorce. Kingsport News. 8 серпня 1945. с. 3. Архів оригіналу за 4 травня 2015. Процитовано 1 травня 2015. публікація знаходиться у відкритому доступі
  12. ↑ Linda J. Wilson (10 березня 2004). Dana Broccoli, Producer's Widow, Variety Boys & Girls Club Supporter, Dies. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 1 листопада 2012.
  13. ↑ Broccoli, Zec, 1998 Boxtree edition, pp. xi, 171—172, 244, ISBN 978-0-7522-1162-6
  14. ↑ James Bond movie producer Broccoli dies - UPI Archives. Upi.com. 28 червня 1996. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 10 червня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Evene · NNDB · SNAC · Fandom (англ.)
Нормативний контроль
Autoritats UB: a1154039 · BNE: XX1149808 · BNF: 14082970h · CONOR.SI: 196952675 · FAST: 420830 · Freebase: /m/02n6n_ · GND: 1214614515 · GTAA: 82743 · ISNI: 0000000109161191 · J9U: 987007421052405171 · LCCN: no98099066 · MAK: 9810651370605606 · NLP: a0000001653209 · NTA: 071350152 · NUKAT: n2008089628 · SUDOC: 243697848 · VIAF: 74057632 · WorldCat: lccn-no98099066
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альберт_Брокколі&oldid=38660990