Альберт Сент-Дьйорді — Вікіпедія

Альберт Сент-Дьйорді
угор. Szent-Györgyi Albert
Народився 16 вересня 1893(1893-09-16)
Будапешт, Австро-Угорщина[1][2]
Помер 22 жовтня 1986(1986-10-22) (93 роки)
Вудс-Гол,
·ниркова недостатність[3]
Поховання Woods Hole Village Cemeteryd
Місце проживання Сполучені Штати Америки
Країна США США
Діяльність біохімік, хімік, політик, лікар, викладач університету, антивоєнний активіст, фізіолог
Alma mater Будапештський університет
Галузь Біохімія
Заклад Лейденський університет, Кембриджський університет, Сегедський університет
Посада член Національних зборів Угорщини[d], member of the Hungarian upper chamberd і member of the Provisional National Assemblyd
Науковий ступінь доктор медицини, доктор філософії у галузі хімії
Науковий керівник Hartog Jacob Hamburgerd
Членство Угорська академія наук
Папська академія наук[4]
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Леопольдина
Національна академія наук США
Партія незалежний політик
Війна Перша світова війна
Відомий завдяки: вітаміни, біологічне окиснення, механізми м'язового скорочення
Мати Jozefina Lenhossékd
У шлюбі з Kornélia Deményd
Márta Borbíród
June Susan Wichtermand
Marcia Houstond
Родичі György Libikd[5]
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1937)
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Альберт Сент-Дьйорді у Вікісховищі

Альберт Сент-Дьйорді (Сент-Дьорді) (угор. Szent-Györgyi Albert, 16 вересня 1893, Будапешт — 22 жовтня 1986, Вудс-Гол) — американський біохімік угорського походження, удостоєний в 1937 р. Нобелівської премії з фізіології або медицини за цикл робіт, присвячених біологічному окисненню.

Життєпис[ред. | ред. код]

Альберт Сент-Дьйорді народився 16 вересня 1893 р. в Будапешті. Закінчив Будапештський університет, у 1917  р. отримав ступінь доктора медицини. Повернувшись з армії після Першої світової війни, поїхав у Нідерланди. У 1922-1926 рр.. працював в Лейденському університеті, потім (у 1927, 1929 рр..) — в Кембриджському університеті, де в 1927 р. отримав докторський ступінь у галузі хімії. У 1927-1930 рр.. працював у клініці Мейо (США). У 1930 р. повернувся до Угорщини. У 1931-1945 рр.. був професором Сегедського університету, в 1945-1947 рр.. — Будапештського університету. У 1947 р. емігрував до США. Працював у Морській біологічній лабораторії у Вудс-Голі (штат Массачусетс) і в Інституті з вивчення м'язів. У 1975 р. став науковим керівником Національного фонду досліджень раку.

Науковий внесок[ред. | ред. код]

Основні роботи Сент-Дьйорді присвячені хімії вітамінів, вивчення процесів окиснення в клітині, механізмів м'язового скорочення. У 1927-1929 рр. він виявив у рослинних тканинах гексуронову кислоту і довів її ідентичність вітаміну С. У 1936 р. відкрив вітамін Р. Вивчаючи споживання кисню при м'язовому скороченні, встановив каталітичну роль у цьому процесі дикарбонових кислот. У ході робіт, виконаних в 1939-1946 роках, відкрив актоміозиновий комплекс, що відіграє ключову роль в цьому процесі. Показав, що він складається з двох компонентів — білків актину та міозину. Продемонстрував роль аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) як джерела енергії під час роботи м'язів. Дослідження Сент-Дьйорді з вивчення розщеплення вуглеводів з утворенням діоксиду вуглецю, води та інших речовин і вивільненням енергії створили передумови для відкриття Кребсом циклу трикарбонових кислот.

Наукові праці[ред. | ред. код]

Сент-Дьйорді є автором численних наукових праць — «Хімія м'язового скорочення» (Chemistry of Muscular Contraction; 1947), «Біоенергетика» (Bioenergetics, 1957); «Вступ до субмолекулярної біології» (Submolecular Biology, 1960). У 1970 він написав книгу «Божевільна мавпа» (The Crazy Ape), в якій висловив стурбованість долею людства в епоху науково-технічного прогресу.

Помер Сент-Дьйорді в Вудс-Голі 22 жовтня 1986 року.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118799614 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Catalogus Professorum Academiae Groninganae — 2014.
  3. ↑ Encyclopedia of World Biography — Gale.
  4. ↑ http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/szent-gyorgyi.html
  5. ↑ Olympedia – György Libik — 2006.

Література[ред. | ред. код]

  • Вюрмер Р. Альберт Сент-Дьйорді і сучасна біохімія. — В кн.: Обрії біохімії. М., 1964
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
BAV: ADV10004380 · BIBSYS: 90065482 · BNF: 127756317 · CiNii: DA0046182X · CONOR.BG: 30946917 · CONOR.SR: 35783015 · CPAG: 2205 · FAST: 3833 · Freebase: /m/01jx7s · GND: 118799614 · GTAA: 159373 · ICCU: AQ1V001094 · ISNI: 0000000108837436 · J9U: 987007463503005171 · LCCN: n50012667 · LIBRIS: 97mpq6ht2krjsjf · LNB: 000293776 · MAK: 9810648786905606 · NCF: ncf11183183 · NDL: 00458235 · NKC: nlk20000079394 · NLA: 1049620 · NLG: 161151 · NLI: 000402683 · NLP: a0000002046771 · NSZL: 000000015058 · NTA: 072624523 · NUKAT: n97033198 · RERO: 02-A003882260 · SELIBR: 199525 · SHARE: 94755 · SKMASNL: vtls005035577 · SNK: 156695 · SUDOC: 069232474 · VIAF: 29659235 · WorldCat: lccn-n50012667


науковець Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альберт_Сент-Дьйорді&oldid=37494372