French
DeutschАльберт Фінні — Вікіпедія
.svg){kind=small}
Альберт Фі́нні (англ. Albert Finney; 9 травня 1936, Солфорд, Велика Британія — 7 лютого 2019, Лондон, Велика Британія) — англійський театральний та кіноактор, п'ятиразовий номінант на премію Оскар, триразовий лауреат Золотого глобуса та володар багатьох інших премій 
.
Біографія[ред. | ред. код]
Альберт Фінні народився 9 травня 1936 року в Солфорді, Велика Британія. Навчався у престижній Королівській Академії драматичних мистецтв, а, закінчивши її, дебютував на професійній сцені у 1956 році в ролі Брута у постановці «Юлій Цезар». Протягом кількох років на запрошення Чарльза Лоутона грав у шекспірівських постановках у театрі Стратфорда-на-Ейвоні. За своєрідну інтерпретацію шекспірівських персонажів гру Альберта Фінні порівнювали з грою Лоуренса Олів'є. Фінні вразив глядача, замінивши у 1959 році Олів'є у виставі «Коріолан»[3].
Кар'єру в кіно Альберт Фінні починав з ролей «сердитих молодих людей», які були віддзеркаленням британської молоді 1950-х років. Дебютом у кіно для Фінні став кінофільм «Комедіант» режисера Тоні Річардсона, який вийшов у 1960 році. Першими великими роботами Фінні у кіно стали ролі, зіграні ним у фільмах того ж Річардсона «У суботу ввечері, у неділю вранці» (1960) та «Том Джонс» (1963), стрічці, що завоювала премію «Оскар» за найкращий фільм року.
У 1974 році Фінні знявся в екранізації роману Агати Крісті «Убивство у „Східному експресі“», виконавши роль Еркюля Пуаро. Ця акторська робота стала однією з найвідоміших у кар'єрі актора. Пізніше він з'явився в багатьох успішних стрічках, зокрема у «Перехресті Міллера» братів Коенів, «Великій рибі» Тіма Бертона та інших. Проте, в усі роки Альберт Фінні приділяв багато часу театру, тож за свою багаторічну кар'єру він знявся лише у понад 80-ти кінострічках. Актор неодноразово виступав режисером і продюсером фільмів, а також озвучив декілька анімаційних стрічок.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Альберт Фінні був одружений з Джейн Венхем[en], від якої у актора є син Саймон, та з 1970 по 1978 рік — з французькою акторкою Анук Еме.
У травні 2011 року адвокат Фінні повідомив, що актор тривалий час бореться з раком.[4]
Вибіркова фільмографія[ред. | ред. код]
- Актор
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | А. Фінні в ролі Еркюля Пуаро |
| | А. Фінні в ролі Вінстона Черчілля |
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1960 | ф | Комедіант | The Entertainer | Мік Райс |
| 1960 | ф | В суботу увечері, у неділю вранці | Saturday Night and Sunday Morning | Артур Сітон |
| 1963 | ф | Том Джонс | Tom Jones | Том Джонс |
| 1967 | ф | Двоє на дорозі | Two for the Road | Марк Воллес |
| 1968 | ф | Чарлі Бабблз | Charlie Bubbles | Чарлі Бабблз; також режисер |
| 1970 | ф | Скрудж | Scrooge | Ебенезер Скрудж |
| 1971 | ф | Калоші | Gum Shoe | Едді Гінлі |
| 1974 | ф | Убивство у «Східному експресі» | Murder on the Orient Express | Еркюль Пуаро |
| 1977 | ф | Дуелянти | The Duellists | Жозеф Фуше |
| 1981 | ф | Лукер | Looker | доктор Ларрі Робертс |
| 1981 | ф | Вовки | Wolfen | Дьюі Вілсон |
| 1982 | ф | Енні | Annie | татко Ворбакс |
| 1983 | ф | Костюмер | The Dresser | «Сер» |
| 1984 | ф | Біля підніжжя вулкану | Under the Volcano | Джеффрі Фермін |
| 1990 | ф | Перехрестя Міллера | Miller's Crossing | Лео О'Беннон |
| 1992 | ф | Комедіанти | The Playboys | Хегарті |
| 1994 | ф | Версія Браунінга | The Browning Version | Ендрю Кроккер-Гарріс |
| 1999 | ф | Сніданок для чемпіонів | Breakfast of Champions | Кілґор Траут |
| 2000 | ф | Ерін Брокович | Erin Brockovich | Ед Масрі |
| 2000 | ф | Трафік | Traffic | глава адміністрації президента США |
| 2000 | тф | Черчилль | The Gathering Storm | Вінстон Черчилль |
| 2003 | ф | Велика риба | Big Fish | старий Едвард Блум |
| 2004 | ф | Дванадцять друзів Оушена | Ocean's Twelve | Гаспар ЛеМарк |
| 2006 | ф | Хороший рік | A Good Year | дядько Генрі Скіннер |
| 2006 | ф | Дивовижна легкість | Amazing Grace | Джон Ньютон |
| 2007 | ф | Ультиматум Борна | The Bourne Ultimatum | доктор Альберт Гірш |
| 2007 | ф | Ігри диявола | Before the Devil Knows You're Dead | Чарльз Генсон |
| 2012 | ф | Спадок Борна | The Bourne Legacy | доктор Альберт Гірш |
| 2012 | ф | 007: Координати «Скайфолл» | Skyfall | Кінкейд |
Визнання[ред. | ред. код]
| Нагорода | Рік | Категорія | Робота | Результат |
|---|---|---|---|---|
| Оскар | 1964 | Найкраща чоловіча роль | Том Джонс | Номінація |
| 1975 | Найкраща чоловіча роль | Убивство у «Східному експресі» | Номінація | |
| 1984 | Найкраща чоловіча роль | Костюмер | Номінація | |
| 1985 | Найкраща чоловіча роль | Біля підніжжя вулкану | Номінація | |
| 2001 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Ерін Брокович | Номінація | |
| BAFTA | 1961 | Найкраща чоловіча роль | В суботу увечері, у неділю вранці | Номінація |
| Найкращий новачок | В суботу увечері, у неділю вранці | Перемога | ||
| 1964 | Найкраща чоловіча роль | Том Джонс | Номінація | |
| 1972 | Найкраща чоловіча роль | Сищик | Номінація | |
| 1975 | Найкраща чоловіча роль | Убивство в «Східному експресі» | Номінація | |
| 1983 | Найкраща чоловіча роль | Пристрель місяць | Номінація | |
| 1985 | Найкраща чоловіча роль | Костюмер | Номінація | |
| 2001 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Ерін Брокович | Номінація | |
| Academy Fellowship | Перемога | |||
| 2004 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Велика риба | Номінація | |
| BAFTA TV | 1991 | Найкраща чоловіча роль | Зелена людина | Номінація |
| 1997 | Найкраща чоловіча роль | Караоке/Холодний лазарус | Номінація | |
| 1999 | Найкраща чоловіча роль | Одруження по-англійськи | Номінація | |
| 2003 | Найкраща чоловіча роль | Черчилль | Перемога | |
| Золотий глобус | 1964 | Найкраща чоловіча роль у комедії або мюзиклі | Том Джонс | Номінація |
| Найкращий новачок | Том Джонс | Перемога | ||
| 1971 | Найкраща чоловіча роль у комедії або мюзиклі | Скрудж | Перемога | |
| 1983 | Найкраща чоловіча роль у драмі | Пристрель місяць | Номінація | |
| 1984 | Найкраща чоловіча роль у драмі | Костюмер | Номінація | |
| 1985 | Найкраща чоловіча роль у драмі | Біля підніжжя вулкану | Номінація | |
| 2001 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Собачий полудень | Номінація | |
| 2003 | Найкраща чоловіча роль в мінісеріалі або телефільмі | Черчилль | Перемога | |
| 2004 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Велика риба | Номінація | |
| Еммі (премія) | 1990 | Найкраща чоловіча роль у мінісеріалі або фільмі | Імідж | Номінація |
| 2002 | Найкраща чоловіча роль в міні-серіалі або фільмі | Черчилль | Перемога | |
| Премія Гільдії кіноакторів США | 2001 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Ерін Брокович | Перемога |
| 2003 | Найкраща чоловіча роль у телефільмі або мінісеріалі | Черчилль | Номінація | |
| Тоні | 1964 | Найкраща чоловіча роль у п'єсі | Лютер | Номінація |
| 1968 | Найкраща чоловіча роль у п'єсі | Джо Егг | Номінація |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Albert Finney death: Veteran British actor who starred in Scrooge and Annie dies, aged 82 — Britain: 2019. — 176681 екз. — ISSN 1741-9743
- ↑ Albert Finney — Royal Academy of Dramatic Art.
- ↑ Laurence Olivier, Confessions of an Actor, Orion, 1994, с. 243
- ↑ Film star Albert Finney won't let cancer grind him down. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
- ↑ Повний перелік нагород на номінацій Альберта Фінні на сайті IMDb
Посилання[ред. | ред. код]
- Фінні // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Біографія Альберта Фінні [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Альберт Фінні [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Британського кіноінституту(англ.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
