Альб (Верхній Рейн) — Вікіпедія

	Альб
Гирло	Рейн
Притоки	Moosalbd, Malscher Landgrabend і Federbachd
Водозбір	басейн Рейну
Площа басейну	447,574 км²
Країна	Німеччина
Адміністративна одиниця	Баден-Вюртемберг
Висота над рівнем моря	105 м
Довжина або відстань	51,1 ± 0,1 км
Категорія басейну	d
	Альб у Вікісховищі

Координати: 49°04′44″ пн. ш. 8°20′28″ сх. д. / 49.0789000000277724° пн. ш. 8.34120000002777751° сх. д.

Альб (нім. Alb) — річка в Німеччині, протікає по землі Баден-Вюртемберг, річковий індекс 2374. Загальна довжина річки становить 51,1 км ^[1], площа сточища — 446,7 км² ^[2]. Висота витоку 751 м. Висота гирла 101 м. Долиною річки проходить залізниця Альбтальбан^[de].

Назва[ред. | ред. код]

Назва походить від кельтського слова *albā, що означає «біла вода». Вважається, що це типово кельтська назва гірських річок. ^[3]

Географія[ред. | ред. код]

Альб має джерело на південний схід від гори Тойфельсмюле^[de] приблизно на висоті 743 м над рівнем моря. Звідси тече в північному напрямку спочатку глибокою долиною Клузе. Нижче курортного міста Бад-Герренальб звідки відкривається вид на скелі червоного лежня, схили долини значно нижчі, а нахил річки зменшується. У цій частині долини лежать руїни монастиря Фрауенальб^[de]. У Марксцелль Альб приймає Майзенбах справа. У Фішвайері^[de] приймає Мозальб^[de] зліва. Біля Бюзенбаха Альб повертає на північний захід. Великі частини заплав долини Альб та її приток у північному Шварцвальді є частиною природного заповідника Альбталь-унд-Зайтентелер^[de] з 1994 року.

В Еттлінгені річка Альб залишає Шварцвальд рівно на половині своєї довжини і виходить на Верхньорейнську рівнину, повністю протікає через Еттлінген, а потім знову повертає своє річище на північ. У цій рівнинній місцевості деякі рукави, такі як Ерленграбен^[de], відгалужуються ліворуч, і всі вони потім зливаються з Альбом. На цій ділянці вона протікає повз район Карлсруе Рюппурр^[de].

Потім він перетинає федеральну автомагістраль 10 та тече вздовж неї в північно-західному напрямку через парк Гюнтера Клотца на південному заході Карлсруе — частково як межа району між Булахом і Байертгаймом — і, таким чином, утворює вісь однієї з найпопулярніших місцевих зон відпочинку Карлсруе. Вона протікає через Даксланден^[de] великою лукою; однією з мальовничих пам'яток тут є гребля «Аппенмюле», де комунальне підприємство Карлсруе з 2000 року виробляє електроенергію; є тут і рибні сходи.

Далі Альб протікає впритул до Рейнського порту Карлсруе^[de] поблизу Мюльбурга. На південно-східній околиці Карлсруе — Максау^[de], де зліва в неї впадає найдовша притока Федербах^[de], її течія повертає на північний-північний схід приблизно паралельно Рейну і протікає через нафтопереробний завод MiRO каналізованим способом. І нарешті на південний схід безпосередньо під входом до нафтового порту Карлсруе впадає в Рейн справа.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ LUBW-BRSWEB (Aggregierte Einzugsgebiete, Datensatzabfrage)
↑ LUBW-FG10 (Datensatzeintrag)
↑ Albrecht Greule: Deutsches Gewässernamenbuch. Walter de Gruyter GmbH & Co. KG, Berlin/Boston 2014, ISBN 978-3-11-057891-1 «Alb», Seite 29.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Das Albtal. Natur und Kultur vom Schwarzwald bis zum Rhein, hrsg. von der Landesanstalt für Umweltschutz Baden-Württemberg (LfU). Verlag Regionalkultur, Ubstadt-Weiher 2005. ISBN 978-3-89735-279-7.
Max Scheifele: Die Flößerei auf der Ettlinger Alb. Aus der Geschichte des Albtales. Katz, Gernsbach 1993, 148 S., ISBN 3-925825-60-6.
F. A. Bran: Ettlingen und der Albgau im Wandel der Geschichte. Rundgang durch die Stadt, den Bezirk und das Albgau-Museum. Verlag G. Braun, Karlsruhe 1951.
S. Kirchenbauer und R. Warda: Die Alb: Ein Fluß im Wechselspiel zwischen Mensch und Natur. Badenia Verlag, Karlsruhe 2001, ISBN 978-3-89735-357-2.

[1] LUBW-BRSWEB (Aggregierte Einzugsgebiete, Datensatzabfrage)

[2] LUBW-FG10 (Datensatzeintrag)

[3] Albrecht Greule: Deutsches Gewässernamenbuch. Walter de Gruyter GmbH & Co. KG, Berlin/Boston 2014, ISBN 978-3-11-057891-1 «Alb», Seite 29.

[1]

[2]

[3]