Альтернативні праві — Вікіпедія

Відомі альт-праві активісти зіграли важливу роль в організації маршу «Об’єднаних правих» у серпні 2017 року в Шарлоттсвіллі, штат Вірджинія; на світлині — учасники мітингу з бойовими стягами Конфедерації, Ґадсденівськими прапорами та нацистським прапором

Альтернативні праві, альт-праві (alt-right) — це рух, заснований на правих поглядах, що відкидає типовий поміркований американський консерватизм. Поштовхом до організації руху стали анонімні форуми в інтернеті, що стали платформою для самовираження людей з правими поглядами. Білий націоналіст Річард Спенсер[en] ужив термін у 2010 році, щоб визначити рух, зосереджений на білому націоналізмі, що викликало звинувачення у прикритті ним відвертого расизму, переваги білої раси, та неонацизму. Погляди альтернативних правих часто перетинаються з антисемітизмом,[1][2] неонацизмом, нативізмом, ісламофобією,[3] антифемінізмом та гомофобією, білим націоналізмом,[4][5] правим популізмом та рухом за неореакцію. Концепція руху надалі асоціюється з групами американських націоналістів, неомонархістів, борців за права чоловіків та передвиборчою кампанією Дональда Трампа.[6][5][7]

Термін привернув увагу протягом передвиборчої кампанії Дональда Трампа у 2016 році, особливо після того, як директором кампанії став Стівен Беннон (директор Breitbart News). Стівен Беннон посилався на Breitbart News, як на «платформу альтернативних правих».[8]

Альтернативні праві не мають чіткої організаційної структури, координуючись головним чином в розділах про політику на анонімних форумах або в Твіттері.[9] Ті, хто асоціюють себе з рухом, підтримують Дональда Трампа, є опонентами нелегальної імміграції, мультикультуралізму та політичної коректності.

У своєму інтерв'ю The New York Times від 22 листопада 2016 року обраний президент США Дональд Трамп засудив рух альтернативних правих, чим викликав невдоволення багатьох своїх прихильників, які представляють цей рух.[10][11].

Походження терміну[ред. | ред. код]

У листопаді 2008 року, Пол Ґотфрід доповідав на засіданні клубу H. L. Mencken про «альтернативних правих». У 2009, кілька постів журналу Taki обговорювали явище «альтернативних правих».[12] Але найширше вживання терміну приписується Річарду Спенсеру, президенту Інституту національної політики (National Policy Institute).

Ідеологія[ред. | ред. код]

З характеристики Associated Press:[13]

«Альт-праві» або «альтернативні праві» — це назва руху, що охопив білих расистів та білих націоналістів та робить акцент на збереженні та захисті білої раси в США. На додаток до цього, вони притримуються традиційних консервативних позицій, таких як: обмежений уряд, низькі податки, суворий закон і суспільний порядок. Рух можна описати як суміш расизму, білого націоналізму та популізму. Члени руху відкидають мультикультуралізм, права небілих, жінок, євреїв, мусульман, гомосексуалів та інших меншин. Члени руху відкидають американські ідеали рівності усіх перед законом, незважаючи на расу, стать, віросповідання, етнічне походження тощо.

Майло Янопулос бадьоро виступає за включення ідей «альтернативних правих» до «мейнстримного консерватизму», обережно вживаючи класичну расистську риторику. «Відколи громади почали включати різні групи населення, культура й політика цих громад стала віддзеркалювати ті групи, з яких вони тепер складаються», — говорить Янопулос.[14] Також за словами Майло Янопулоса:

Інтелектуали альтернативної правиці також відстоюють думку, що культура невідривна від раси. Альтернативні праві вважають, що окремішність національних груп певною мірою необхідна для збереження культури. Мечеть поруч із англійською вулицею, де повно будинків з прапорами Святого Георгія, кажуть альтернативні праві, це ні англійська, ні мусульманська вулиця — розділення необхідне для самобутності.

Використання мемів[ред. | ред. код]

Альтернативна правиця активно використовує інтернет-меми для розповсюдження своїх ідей та навертання прихильників. Основними майданчиками є 4chan, 8chan, Reddit, The Daily Stormer.[15] Прихильники вигадали та вживають образу «каксерватор» (cuckservative), мовна контамінація слів рогоносець (cuckold) та консерватор. Також розповсюджене в мережі Твіттер вживання потрійних дужок навколо імен євреїв, щоб ідентифікувати та переслідувати їх.[16] Популярний в цих колах мем Жабка Пепе. Варіації мемів з жабою Пепе та «богом-Імператором Трампом» публічно критикувалися на офіційному сайті кампанії Клінтон.[17] Також серед прихильників популярне поклоніння древньому єгипетському богові Кек.[18][19]

Превалювання мемів та неполіткоректних жартів у середовищі альтернативних правих у багатьох коментаторів викликають сумніви щодо серйозності руху.[4] Дехто вважає альтернативну правицю лише іншим способом вираження традиційних консервативних поглядів.[20]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Goldstein, Joseph (20 листопада 2016). Alt-Right Exults in Donald Trump's Election With a Salute: 'Heil Victory'. The New York Times. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 12 лютого 2017.
  2. ↑ Stahl, Jeremy (21 листопада 2016). Meet the Neo-Nazi Steve Bannon's site described as a leading "Intellectual." Slate.com. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 26 листопада 2016.
  3. ↑ Hassan, Adeel (23 вересня 2016). Candy, Hashtags and Hate. The New York Times. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 12 лютого 2017.
  4. ↑ а б Wallace-Wells, Benjamin (5 травня 2016). Is the Alt-Right for real?. The New Yorker. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 12 лютого 2017.
  5. ↑ а б Wilson, Jason (23 серпня 2016). 'A sense that white identity is under attack': making sense of the alt-right. The Guardian. Архів оригіналу за 30 серпня 2016. Процитовано 7 вересня 2016.
  6. ↑ Signorile, Michelangelo (21 вересня 2016). Donald Trump's Hate-Fueled, Alt-Right Army Hates 'Faggots' Too. The Huffington Post. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
  7. ↑ Continetti Addresses ‘Alt-Right’ Movement on PBS NewsHour. The Washinton Free Beacon. 26 серпня 2016. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
  8. ↑ Posner, Sarah (22 серпня 2016). How Donald Trump's New Campaign Chief Created an Online Haven for White Nationalists. Mother Jones. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 13 листопада 2016.
  9. ↑ Hunt, Elle (20 липня 2016). Milo Yiannopoulos, rightwing writer, permanently banned from Twitter. The Guardian. London. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 20 жовтня 2016.
  10. ↑ Trump disavows 'alt-right' supporters. BBC News (en-GB) . 23 листопада 2016. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 26 листопада 2016.
  11. ↑ Woolf, Nicky (23 листопада 2016). Donald Trump's 'alt-right' supporters express dismay at disavowal. The Guardian (en-GB) . 0261-3077. Архів оригіналу за 16 грудня 2016. Процитовано 26 листопада 2016.
  12. ↑ Spencer, Richard (6 серпня 2008). The Conservative Write. Taki's Magazine. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 12 лютого 2017.
  13. ↑ Daniszewski, John (26 листопада 2016). Writing about the 'alt-right'. Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 12 лютого 2017.
  14. ↑ ШПИЛЬКА І СВАСТИКА. Альтернативні праві як дзеркало політики ідентичності. Архів оригіналу за 10 лютого 2017. Процитовано 12 лютого 2017.
  15. ↑ David Duke and other white supremacists see Trump's rise as way to increase role in mainstream politics. Los Angeles Times. 29 вересня 2016. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 1 жовтня 2016.
  16. ↑ Suebsaeng, Asawin (19 листопада 2016). White Nationalists and Nazi-Saluting Tila Tequila Toast ‘Emperor Trump’ in Washington, DC. The Daily Beast. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 22 листопада 2016.
  17. ↑ Ohlheiser, Abby (14 вересня 2016). Why Pepe the Frog’s Nazi phase doesn’t worry his creator. Washington Post. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.
  18. ↑ Naked Nigel, the God Kek and modern politics. Архів оригіналу за 28 січня 2017. Процитовано 12 лютого 2017.
  19. ↑ Cucks & Kek: Racism’s Old Guard Reaches Out To An Online Generation. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 12 лютого 2017.
  20. ↑ Hess, Amanda (10 червня 2016). For the Alt-Right, the Message Is in the Punctuation. The New York Times. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 12 лютого 2017.
Політичні організації Це незавершена стаття про політичну організацію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Посилання[ред. | ред. код]

Сабреддіт (англ.) · Сабреддіт (англ.)
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альтернативні_праві&oldid=40484300