Альфред Кастлер — Вікіпедія

Альфред Кастлер
фр. Alfred Kastler
Альфред Кастлер в 1966 році
Альфред Кастлер в 1966 році
Альфред Кастлер в 1966 році
Ім'я при народженні фр. Frédéric Henri Alfred Kastler[1]
Народився 3 травня 1902(1902-05-03)
Гебвіллер
Помер 7 січня 1984(1984-01-07) (81 рік)
Бандоль
Поховання Бюр-сюр-Іветт[2]
Країна Франція Франція
Діяльність фізик, поет, викладач університету, дослідник
Alma mater Вища нормальна школа
факультет природничих наук Паризького університетуd (1935)[3]
Галузь фізика, спектроскопія, електроніка[4] і оптика[4]
Заклад факультет природничих наук Паризького університетуd
Посада голова, голова[5] і голова
Науковий ступінь доктор філософії[d][6] (1935)
Науковий керівник Pierre Daured[7]
Аспіранти, докторанти Клод Коен-Таннуджи
Gérard Dauryd
Françoise Rioux-Damidaud[7]
Членство Академія наук НДР
Леопольдина[8]
Французька академія наук[9]
Угорська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Міжнародна академія історії науки
Польська академія наук[10]
Польське фізичне товариство
Королівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтвd
Діти Claude Kastlerd
Daniel Kastlerd
Нагороди Нобелівська премія з фізики (1966)

CMNS: Альфред Кастлер у Вікісховищі

Альфред Кастлер (фр. Alfred Kastler; 3 травня 1902(19020503), Гебвіллер, Ельзас — 7 січня 1984, Бандоль, Франція) — французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики за 1966 рік "за відкриття та розробку оптичних методів дослідження резонансів Герца в атомах ".

Біографія[ред. | ред. код]

Кастлер відвідував ліцей Бартольді в м. Кольмар в Ельзасі. У 1921 році вступає до École Normale Supérieure в Парижі. Після закінчення в 1926 році викладає фізику у ліцеї Меллуза, потім в університеті Бордо, де до 1941 року перебуває на посаді професора. На прохання Жоржа Брука повертається в École Normale Supérieure, де в 1952 році отримує кафедру.

Спільно в Жаном Бросселем, Кастлер проводив дослідження в галузі квантової механіки, взаємодії випромінювання та атомів, спектроскопії. Працюючи над комбінацією оптичного резонансу і магнітного резонансу, застосував метод "оптичного накачування ". Своїми роботами завершив теорію лазерів і мазерів.

В 1966 році отримав Нобелівську премію з фізики.

Був головою правління Інституту теоретичної та практичної фізики (Institut d'optique théorique et appliquée).

Лабораторія Кастлера-Бросселя[ред. | ред. код]

Майже всю свою дослідницьку кар'єру Кастлер провів у École Normale Supérieure в Парижі, де він, разом зі студентом Жаном Бросселем, заснував після війни невелику дослідницьку групу, що засмалася спектроскопією.

За сорок років ця група підготувала багато молодих фізиків і мала значний вплив на розвиток атомної фізики Франції. В 1994 році лабораторія Laboratoire de Spectroscopie hertzienne була перейменована в Лабораторію Кастлера-Бросселя.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]