Алювіальна рівнина — Вікіпедія

Алювіа́льна рівни́на — рівнина, що утворилася внаслідок нагромадження осадів (алювію) в долинах річок, їхніх гирлах і в прогинах земної кори.

Прикладом долинних алювіальних рівнин може бути північно-західна частина лівобережжя Придніпровської низовини.

У гирлах великих річок утворюються дельтові алювіальні рівнини, деякі з яких сягають дуже значних розмірів — до 10—445 тис. км² (дельти річок Хуанхе, Гангу, Брахмапутри, Нілу, Волги, Амудар'ї та інших).

Алювій, відкладаючись у місцях прогинання земної кори, згладжує нерівності рельєфу, виповнює прогин, як наприклад, у Тисо-Дунайській, Паданській і, певною мірою, в Середньодніпровській низовинах.

Література[ред. | ред. код]

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.