Алібасов Барі Карімович — Вікіпедія

Алібасов Барі Карімович
каз. Бауыржан Кәрімұлы Әлібас
тат. Bari Kərim uğlı Əlibasov
тат. Бари Кәрим улы Әлибасов
Основна інформація
Дата народження 6 червня 1947(1947-06-06) (76 років)
Місце народження Шар (місто), Семипалатинська область, Казахська РСР, СРСР
Громадянство СРСР і Росія
Професії музикант, музичний продюсер, композитор, виробник, співак, фотограф, актор, ведучий, барабанщик, телеведучий
Інструменти вокал[d], ударна установка і ударний музичний інструмент
Нагороди
Медаль «10 років Астані» Medal "For Valiant Labor"
Заслужений артист Росії
na-nax.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Барі[1] Карімович (Борис Миколайович)[2] Алібасов (каз. Бауыржан Кәрімұлы Әлібасов; тат. Бари Кәрим улы Әлибасов; нар.. 1947[3] за паспортом 6 червня 1947, Чарськ, Чарський район, Семипалатинська область, Казахська РСР) — радянський і російський музикант, композитор, музичний продюсер, заслужений артист Росії (1999)[4]. Казах за національністю.

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство та юність[ред. | ред. код]

Бауиржан Карімович Алібасов народився 6 червня 1947 року в багатодітній сім'ї.[5] Батько — Карім (Микола) Касимович Алібасов, казах з роду аргин[6], керував Сільгоспбанком у Чарську, а мати — Іраїда Ібрагімівна Абрарова[7][8], татарка, була бухгалтером у дитячому садку і за сумісництвом підробляла в паровозному депо.[9]

Навчався в школі № 232 міста Чарська. За вільний характер і часте порушення дисципліни був виключений з комсомолу і декілька разів зі школи.[10][11]

Уже в дитинстві Барі виявляв схильність до творчості. У школі він почав активно займатися художньою самодіяльністю (співав у хорі, грав на барабанах, був конферансьє), створив свій власний драмгурток (поставив виставу за Антоном Чеховим «Сільський ескулап»). На початку 1960-х років, коли Барі вчився в старших класах, він разом з декількома однокласниками організував свій перший музичний ансамбль, з яким гастролював довколишніми колгоспами.

Після закінчення школи в 1965 році, вступив до Усть-Каменогорского будівельно-дорожнього інституту (нині Східно-Казахстанський державний технічний університет) на архітектурно-будівельний факультет.

Барі Алібасов проходив строкову службу в лавах Радянської армії з 1969 по 1971 роки у військах ППО Середньо-Азіатського військового округу в Алма-Атинській області. Прослуживши півроку, був переведений до ансамблю пісні і танцю САВО, де створив ансамбль «Запал» при штабі ППО САВО.

У 1973—1974 роках навчався в Усть-Каменогорському музичному училищі по класу ударних, але з початку гастрольної діяльності групи «Інтеграл», навчання не завершив.[12]

Створення групи «Інтеграл»[ред. | ред. код]

У 1966 році разом зі своїм однокурсником Михайлом Араповим, організував музичну групу «Інтеграл», що грала музику в стилі джаз, (вона значилася при Усть-Каменогорському будівельно-дорожньому інституті). Тоді ж Барі Алібасов проявляє себе і як композитор, написавши свою першу пісню — твіст «Весняний дощ».

У 1971 році, повернувшись з армії, Барі відроджує «Інтеграл». З 1973 року ансамбль працює у Східно-Казахстанській обласній філармонії, отримавши в Казахстані атестаційні посвідчення артистів ВІА. Група стає лауреатом фестивалю «Дружба народів» в Алма-Аті і ряду інших конкурсів. А у 1980 році — стала лауреатом 1-го Всесоюзного рок-фестивалю «Тбілісі-1980», у 1985 була учасником програми 12-го Міжнародного фестивалю молоді і студентів у Москві.

Під керівництвом Барі Алібасова група «Інтеграл» проіснувала 22 роки, за цей час вона експериментувала з багатьма музичними стилями: від рок-н-ролу до психоделік-андеграунду, від ф'южн до кантрі і блюзу.

Створення групи «На-На»[ред. | ред. код]

У 1989 році Барі Алібасов розпустив групу «Інтеграл» і оголосив кастинг у поп-групу «На-На», незмінним керівником якої є і досі. У тому ж році відбувається перший виступ групи «На-На» на Міжнародному фестивалі «Фейс ту фейс» («Обличчям до обличчя»).

Під керівництвом Алібасова група «На-На» стає надзвичайно популярною і комерційно успішною в 1990-ті роки. Як художній керівник «На-На» Барі створив і зрежисирував 9 шоу-програм, є режисером 21 фільму-концерту групи. Також є автором текстів і композитором багатьох пісень з репертуару колективу.

Барі Алібасов і «На-На» також займаються благодійною діяльністю, дають концерти для дітей-інвалідів, беруть участь в благодійних акціях (таких як «День Добра» на ВВЦ, «Щит і Ліра» і безліч інших).[13][14][15]

Захоплення фотографією[ред. | ред. код]

Барі Алібасов займається фотографією протягом двадцяти років. В рамках міжнародного фестивалю «Мода і стиль у фотографії» в галереї «ТХТ» пройшла персональна виставка фотографій Барі Алібасова.[16][17]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2008 — Ювілейна медаль «10 років Астані»[18]

Особисте життя[ред. | ред. код]

На-На в Чечні у 1996 році разом з Лідією Федосєєвою-Шукшиною

У Барі Алібасова є дві старші сестри Зоя та Роза, а також брати Булат та Газіз.[19]

Він був у офіційному шлюбі 5 разів. Шостим є нинішній фактичний шлюб з Лідією Федосєєвою-Шукшиною[20] (з 20 листопада 2018 року)[21].

Був у фактичному шлюбі з Оленою Уронич, від цього шлюбу є син — Барі Барієвич Алібасов (нар.. 20.09.1985).[22]

23 липня 2013 року таємно одружився з актрисою Вікторією Вікторівною Максимовою (нар. 3 травня 1987), своєю колишньою помічницею.[23] Цей шлюб став для продюсера шостим, а для його молодої дружини — першим. У 2014 році у неї народився син (від іншого чоловіка), якого назвали Іван Максимов. Алібасов розлучився з нею в 2017 році, але розлучення не оформили.[24][25]

За спірним твердженням першої шкільної любові Барі Алібасова (школа № 232 міста Чарська) Світлани Боховчук (названої Барі у своїй автобіографічній книзі Оленою), нині проживає в Італії, у них є позашлюбна дочка Віра (кандидат медичних наук).[26]

Судові розгляди[ред. | ред. код]

У суді інтереси шоумена представляє адвокат Сергій Жорін.[27][28]

23 березня 2010 року Барі Алібасов досяг безпрецедентного судового рішення щодо блогера, який назвав Алібасова «татаро-казахським гастарбайтером».[29][30] Він зумів не тільки залучити наклепника до суду, але і стягнути з нього рекордну за російськими мірками компенсацію моральної шкоди в розмірі 1 100 000 рублів. Правда, на думку Станіслава Садальського і Миколи Фандєєва ця історія — типовий піар-хід, причина якого — відсутність попиту на групу «На-на»[31].

Інцидент з отруєнням[ред. | ред. код]

4 червня 2019 року Барі Алібасов був госпіталізований до НДІ імені Скліфосовського через важке отруєння, ймовірно, рідиною для прочищення труб[32]. Піар-директор артиста Вадим Горожанкін повідомив агентству РІА Новини, що лікарі діагностували опік шлунка четвертого ступеня[33]. За словами Володимира Політова, Алібасов через поганий зір переплутав пляшку соку з хімічним засобом[34].

6 червня стало відомо, що продюсер знаходиться в стані медикаментозного сну[35]. В цьому стані він перебував майже тиждень і потім пішов на поправку[36][37].

У ЗМІ навіть з'являлися публікації про смерть Алібасова, але на даний момент всі вони були спростовані його піар-директором[32].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • З 2001 по 2004 рік Барі Алібасов вів на московському телеканалі М1 гумористичне ток-шоу «Бредні Барі», в якому ставив смішні запитання запрошеним знаменитостям[38][39].
  • У 2004 році продюсував групи «DJ Big Bang» і «Pin C@de»[40]
  • У червні 2012 року в місті Чарьк, де народився Алібасов, вулиця Миру була перейменована на вулицю Барі Алібасова. У школі № 232 міста Чарська, де навчався Барі працює присвячений йому музей.[41]
  • Барі Алібасов разом з Данко брав участь у телепередачі «Хто хоче стати мільйонером?» (23 листопада 2013 року). Дует виграв 3 млн рублів.

Книги[ред. | ред. код]

  • Алибасов Бари. Основы НА-НАйской философии. — Центрполиграф, 1999. — 430 с. — ISBN 5-227-00512-5. (рос.)

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль
1980 ф Хитра ворона (мультфільм) музика
1995 ф «Старі пісні про головне» бригадир косарів
1996 ф «Померти від щастя і любові» Лаврентій Берія
1997 ф «Старі пісні про головне 3» шаман (у титрах не вказаний)
2003 ф «Ігри метеликів» член журі
2004—2009 з Моя прекрасна няня камео
2005 ф «Коси і забивай!» Патрон
2005 ф «Здрастуйте, ми ваш дах!» Ім'я персонажа не вказано
2005 ф «Попса» камео
2012 ф «Деффчонки» камео

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ У казахській орфоепії ця назва вимовляється, як і в більшості турецьких мов, з наголосом на останньому слові — Бар́і.
  2. ↑ Юность Бари Алибасова в фотографиях [Архівовано 2012-05-30 у Wayback Machine.]. Официальный сайт группы На-На. — В советские времена всех нерусских называли русскими именами, я был Борис, а отец Николай. В принципе, я Борис Николаевич.. Проверено 15 мая 2012. 5 июня 2012 года.
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 29 серпня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)(рос.)
  4. ↑ Награждён указом президента России № 502 от 18 апреля 1999 года. Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 29 серпня 2018.
  5. ↑ Биография Бари Алибасова. Официальный сайт. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 29 серпня 2018.
  6. ↑ Бари Алибасов отсудил у блогера 1 млн 100 тыс. рублей (фото) — Metro. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2018.
  7. ↑ Родина Алибасова [Архівовано 2013-05-13 у Wayback Machine.]. Бари на кладбище у родителей]
  8. ↑ Могила матери Бари Алибасова. Архів оригіналу за 23 травня 2018. Процитовано 29 серпня 2018.
  9. ↑ Фёдор Раззаков. Бари Алибасов и группа НА-НА. Архів оригіналу за 23 травня 2018. Процитовано 29 серпня 2018.
  10. ↑ Бари Алибасов Основы На-Найской философии М.: «Центрполиграф», 1999.
  11. ↑ Биография Бари Алибасова на сайте «Вип-Досье». Архів оригіналу за 7 грудня 2013. Процитовано 17 листопада 2019.
  12. ↑ Бари Алибасов. Персона на «Эхе Москвы». Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 29 серпня 2018.
  13. ↑ Они живут не как все: не лучше и не хуже, а просто по-другому. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 29 серпня 2018.
  14. ↑ Группа НА-НА в школе-интернате для детей с ДЦП. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 29 серпня 2018.
  15. ↑ На ВВЦ отметили «День Добра»
  16. ↑ Источник: Бари Алибасов ещё и фотограф. Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 29 серпня 2018.
  17. ↑ Неизвестный Бари Алибасов. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 29 серпня 2018.
  18. ↑ Ряд российских деятелей науки, культуры и спорта удостоены юбилейной медали «10 лет Астане». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2018.
  19. ↑ Бари Алибасов: «Моя жизнь — сплошная провокация!» (ФОТО) | KM.RU. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 29 серпня 2018.
  20. ↑ Оксана Морозова (21 листопада 2018). Богатое прошлое. 6 браков и 7 женщин Бари Алибасова. www.aif.ru. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.(рос.)
  21. ↑ Бари Алибасов женился на Лидии Федосеевой-Шукшиной / «Вечерняя Москва», 20 ноября 2018 [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  22. ↑ Бари Алибасов рассказал о скандалах с молодой женой. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 29 серпня 2018.
  23. ↑ Бари Алибасов решил жениться и сделал предложение в прямом эфире. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 29 серпня 2018.
  24. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 29 серпня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  25. ↑ У 68-летнего Бари Алибасова родился сын :: Шоу-бизнес :: Дни.ру. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 29 серпня 2018.
  26. ↑ Первый канал. Ток-шоу Андрея Малахова «Пусть говорят» от 20 июня 2013 года. Архів оригіналу за 11 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2018.
  27. ↑ Бари Алибасов: astroguide.ru. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 29 серпня 2018.
  28. ↑ Сергей Жорин — биография, личная жизнь, фото, громкие дела и последние новости — 24СМИ. Архів оригіналу за 29 січня 2017. Процитовано 29 серпня 2018.
  29. ↑ Суд решил, что татаро-казахи не гастарбайтеры. Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 29 серпня 2018.
  30. ↑ Бари Алибасов отсудил 1,1 миллиона рублей за «отморозка из Чуркистана». Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 29 серпня 2018.
  31. ↑ ЖЖ Станислава Садальского. Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 29 серпня 2018.
  32. ↑ а б Представитель опроверг данные о коме Алибасова. Дни ру. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.(рос.)
  33. ↑ Врачи рассказали о состоянии Бари Алибасова [Архівовано 9 червня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  34. ↑ Политов из «На-На»: у Алибасова плохо со зрением, взял и выпил [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  35. ↑ Бари Алибасов находится в медикаментозном сне [Архівовано 12 червня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  36. ↑ ВРАЧИ РАССКАЗАЛИ О СОСТОЯНИИ ПРОДЮСЕРА БАРИ АЛИБАСОВА
  37. ↑ Счастливый конец несчастного случая: Бари Алибасов поправляется, сбежавшего кота нашли — Россия 24. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  38. ↑ Бари Алибасов: "Жениться мне пора!". Московский комсомолец. 7 серпня 2003. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 29 серпня 2018.
  39. ↑ Бари Алибасов: "За растрату я мог сесть на девять лет!". Аргументы и факты. 29 жовтня 2002. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 29 серпня 2018.
  40. ↑ Музыкальный проект «Pin C@de». Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 29 серпня 2018.
  41. ↑ В городе Чарске ВКО улица Мира была переименована в честь Бари Алибасова. Архів оригіналу за 4 листопада 2017. Процитовано 29 серпня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алібасов_Барі_Карімович&oldid=37835247