French
DeutschАліса в країні війни — Вікіпедія
Аліса в країні війни | |
|---|---|
| Аліса в країні війни | |
 Польський постер фільму | |
| Жанр | Документальний |
| Режисер | Аліса Коваленко, Любов Дуракова |
| Продюсер | Мирослав Дембінський |
| Сценарист | Аліса Коваленко, Любов Дуракова |
| Оператор | Аліса Коваленко, Любов Дуракова |
| Кінокомпанія | Фонд «Документ та Світ» |
| Тривалість | 76 хв. |
| Країна | Україна, Польща |
| Рік | 2015 |
| Дата виходу | 24 лютого 2016 року |
«Аліса в країні війни» — повнометражний документальний фільм українських режисерок Аліси Коваленко і Любові Дуракової 2015 року (виробник — Фонд «Документ та Світ»).
Прем’єра відбулась на міжнародному фестивалі документального кіно IDFA в Нідерландах[1].
Прем’єра в Україні відбулсася 24 лютого 2016 року.
Творча група[2][ред. | ред. код]
Режисери-постановники — Аліса Коваленко і Любов Дуракова
Сценаристи — Аліса Коваленко і Любов Дуракова
Оператори-постановники — Аліса Коваленко і Любов Дуракова
Звукорежисери — Пьотр Плішка
Режисери монтажу — Вероніка Плішка
Продюсер — Мирослав Дембінський
Про фільм[ред. | ред. код]
Це особистий кінощоденник подорожі молодої документалістки Аліси. Події у фільмі розгортаються від мирного часу (починається фільм з дня народження Аліси в Запоріжжі, вона вчить друзів своєї улюбленої лемківської пісні "Пливе кача по Тисині") через революцію на Майдані (Аліса знімала найстрашніші дні й години Революції Гідності) до війни на Сході України. Навесні 2014-го дівчина вирушила на Донбас і документувала все, що там відбувалося. Потім — полон у сепаратистів. Після звільнення дівчина повернулася на фронт і фільмувала Піски й Донецький аеропорт. Знімала в умовах вуличних боїв і артобстрілів, за кількасот метрів від ворожих позицій.[3]
«Аліса в країні війни» — це особисте кіно. Героїня фільмує і війну, і себе в ній, розповідає, як дівчина з камерою приїжджає на позиції, вчиться виживати в екстремальних умовах, знаходить однодумців і друзів. Аліса чесно показує особисте життя, стосунки з французьким воєнкором, свої почуття і емоції.
Про авторок[ред. | ред. код]
Аліса Коваленко народилася 1987 року в Запоріжжі. Навчалася в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (факультет журналістики) та в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім.І. К. Карпенка-Карого (спецальність: режисер документального кіно). 2015 року здобула стипендію Gaude Polonia на навчання в Школі Анджея Вайди у Варшаві.[4]
Любов Дуракова народилася 1986 року в Харкові. Навчалася в Московському державному університеті ім. М. В. Ломоносова (гірничо-нафтовий факультет) та у Київському національному університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого (спеціальність: режисера документального кіно). 2015 року здобула стипендію Gaude Polonia на навчання у Школі Анджея Вайди у Варшаві.[4]
Нагороди[ред. | ред. код]
- 2016 рік — приз за «Переданий в неймовірних сценах образ війни, який з'єднав особисті переживання і політику» на МКФ документального кіно в Агадірі, Марокко.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фільми «Аліса в країні війни» та «Домашні ігри» Аліси Коваленко вийшли онлайн. 23 липня 2022 року. Процитовано 27 січня 2023 року.
- ↑ Аліса в країні війни. Процитовано 27 січня 2023 року.
- ↑ Сивачук, Віра (13 жовтня 2022 року). Віра в кіно: рецензія на документальну драму "Аліса в країні війни". Процитовано 27 січня 2023 року.
- ↑ а б Аліса в Країні війни. Процитовано 27 січня 2023 року.
| ||||||||||||||||||||||||||||||