Амбодик-Максимович Нестор Максимович — Вікіпедія

Амбодик-Максимович Нестор Максимович
Народився 27 жовтня (7 листопада) 1744
Веприк, Гадяцький полк, Гетьманщина[1]
Помер 24 липня (5 серпня) 1812 (67 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність геральдист
Alma mater Київська духовна академія
Страсбурзький університет
Галузь медицина, акушерство, педіатрія і ботаніка
Заклад Страсбурзький університет
Науковий ступінь доктор медичних наук і доктор медицини

CMNS: Амбодик-Максимович Нестор Максимович у Вікісховищі

Не́стор Амбоди́к-Макси́мович (7 листопада 1744(17441107), Веприк, Гадяцький полк, Гетьманщина — 24 липня (5 серпня) 1812) — український вчений-гінеколог, один із засновників професійної акушерської справи на Гетьманщині та Російській імперії. Медик і вчений енциклопедист, педіатр, ботанік, фітотерапевт, також геральдист. Автор перших в Російській імперії підручників з акушерства та медичних словників. Родом із міста Веприк[2], працював у Петербурзі; доктор Страсбурзького університету, професор акушерства.

З життєпису[ред. | ред. код]

Навчався у Києво-Могилянській академії в 17571768 роках, по закінченні курсу в якій виїхав до Московії, де працював при Петербурзькій госпітальній школі; у Страсбурзі в 1773 році отримав ступінь доктора медицини.

Після повернення до Петербурга почав викладання акушерства в адміралтейському та військово-сухопутному госпіталях (1776). 1782 став першим у Російській імперії професором повивального мистецтва. Один з ініціаторів заснування Клінічного повивального інституту в Санкт-Петербурзі в 1797 році. Вчений-енциклопедист, активний популяризатор медичних й інших знань серед широких верств населення. Читав лекції з акушерства, фізіології, хірургії в госпітальних школах та інших медичних закладах Санкт-Петербурга. Уперше в Російській імперії перейшов до викладання цих дисциплін місцевою мовою.

Головні праці:

  • «Мистецтво сповивання»[3],
  • «Анатомо-фізіологічний словник»[4],
  • «Словник медико-хірургічний латинською та російською мовою»[5].

Також був автором перших на Гетьманщині та сусідній Російській імперії праць з ботаніки й фітотерапії «Новий ботанічний словник місцевою, латинською та німецькою мовою», «Початкові основи ботаніки»[6], «Опис цілющих рослин»[7]. Засновник російської медичної термінології, що вживається і сьогодні.[джерело?]

Відомий також працею з геральдики «Емблеми й символи обрані» («Емвлемы и символы избранные», 1788), яка містить головним чином тлумачення геральдичних емблем та фігур, раніше опублікованих у збірнику «Symbola et Emblemata» (Амстердам, 1705).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. А. Н. Амбодикъ // Энциклопедический лексиконСПб: 1835. — Т. 2. — С. 72–73.
  2. Хто був і є у місті Гадяч. Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 13 січня 2017.
  3. «Искусство повивания, или Наука о бабьичем деле» Санкт-Петербург, 1784—1786
  4. Санкт-Петербург, 1783
  5. Санкт-Петербург, 1780
  6. «Первоначальные основания ботаники, руководствующие к познанию растений», 1795
  7. «Врачебное веществословие, или Описание целительных растений»,1783—88

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Колосов М. Нестор Максимович Амбодик. К столетию со дня смерти. М., 1912. (// Акушерство и женские болезни. 1912; 9: 1033—1044.)
  • Российский Д. А. Основоположник отечественной фитотерапии Нестор Максимович Амбодик. «Клиническая медицина», 1945, т. XXIII, № 10—11
  • Дроздова З. А. Нестор Максимович Максимович-Амбодик (отец русского акушерства). Л., 1950
  • Данилишина Е. И. Н. М. Максимович-Амбодик. М., 1976.
  • Беженарь В. Ф., Аганезов С. С., Гугало Т. В. Нестор Максимович Максимович-Амбодик. К 275-летию со дня рождения. Акушерство и Гинекология Санкт-Петербурга. 2019;(2):5-11.

Посилання[ред. | ред. код]