Аммосов Михайло Михайлович — Вікіпедія

Михайло Аммосов
рос. Аммосов Михаил Михайлович
Ім'я при народженні Аммосов Михайло Михайлович
Народився
с. Кучерівка Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області)
Помер 1 січня 1918(1918-01-01)
м. Глухів, Чернігівської губернії (нині — Сумської області)
·убивство
Поховання ?
Громадянство Російська імперія
Місце проживання м. Глухів, Чернігівської губернії
Посада гласний Кролевецької міської думи
Термін 1896
Рід Аммосови
Батько Михайло Дмитрович Аммосов (нар. 1834)
Мати Катерина Семенівна Куксіна — онука Артемія Яковича Терещенка, донька Маріани Артемівни Куксіної (Терещенко)[1]
Брати, сестри Володимир
У шлюбі з Радченко Анна Миколаївна
Діти Микола (нар. 1897), Борис (нар. 1898)
Герб
Герб

Герб роду Аммосових (1803)

Михайло Михайлович Аммосов (?, с. Кучерівка Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області) — пом. 1 січня 1918(19180101), м. Глухів, Чернігівської губернії (нині — Сумської області)) — шляхтич, гласний Кролевецької міської думи (1896), гласний Кролевецького повітового зібрання, губернський секретар (1901), представник дворянського роду Аммосових, брат Володимира Аммосова.

Життєпис[ред. | ред. код]

Михайло Аммосов народився в с. Кучерівка Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області) первінцем у родині Михайла Дмитровича Аммосова (нар.. 1834) та онуки Артемія Терещенка — Катерині Семенівні Куксіній (доньці Маріани Артемівни Куксіної (Терещенко)[1]. У нього був молодший брат Володимир. Після смерті батька Михайла Дмитровича опікуном малолітніх дітей став відомий цукрозаводчик та фабрикант Нікола Терещенко, як рідний дядько Катерини Семенівни Аммосової[2].

1872 року мати Катерина Аммосова взяла шлюб із заможним та впливовим вдівцем (з 1866 року) Петром Беком[3]. Цей шлюб стане результатом дружніх, довготривалих бізнесових стосунків Петра Вільгельмовича та родини Терещенків[4]. 1875 року Глухівська дворянська опіка передасть в опікунство титулярному раднику Петру Беку майно та малолітніх дітей Катерини Аммосової. Петро Вільгельмович отримує в орендне управління маєток та землі покійного порутчика Михайла Дмитровича Аммосова в селі Кучерівка[5]: 1300 десятин землі, господарські споруди, винокурню, сад з городом, млини та шинковий двір. Незважаючи на те, що Петро та Катерина вже одружилися, дворянська опіка накладала на Бека певні забов'язання. Гроші з орендаторів землі отримував Петро Вільгельмович, а рибу із кучерівського ставу можна використовувати тільки для власного харчування, вирубка дерев дозволялася лише в зазначених опікунською радою місцях, всі споруди Бек мав утримувати, логодити та страхувати за власний рахунок. Після закінченню терміну опіки 1 січня 1881 року, Петро Бек мав віддати все майно за описом в розпорядження опікунів. Також були передбачені умови подальшої оренди маєтку Аммосових. Річний дохід Кучерівського маєтку складав 3500 рублів.[6].

Незважаючи на другий шлюб Катерини Семенівни Бек, її діти залишили прізвище Аммосов. 1896 року Михайла Аммосова обирають гласним Кролевецької міської думи[7]. Згодом родина оселяється у селі Клишки Кролевецького повіту (нинішнього Шосткинського району). 1899 року він став опікуном Чапліївського початкового училища[8]. Наступного року його було обрано Клишковським земським начальником[9]. В 1901 році Михайло Аммосов працював гласним Кролевецького повітового зібрання, а також губернським секретарем[10]. Якраз цього ж 1901 року, його брата Володимира Аммосова було обрано головою Глухівської повітової земської управи (цю посаду він обіймав до 1908 року)[11]. У 1904 році Михайла знову було обрано опікуном Клишковського училища[12].

Убивство[ред. | ред. код]

Садибний будинок Пармена Сніжка у дворі якого було вибито Михайла Аммосова з родиною та друзями

14 (1 — за старим стилем) січня 1918 року Михайла Аммосова разом з братом, його родиною та друзями убили більшовики у дворі кам'яного будинку Пармена Сніжка, що розташовується на розі Києво-Московської та Вознесенської вулиць. Саме в цьому будинку проживала родина Аммосових після повернення влітку 1917 року до Глухова. Більшовицькі військовики, рухаючись Глуховом з боку залізничного вокзалу розправились з родиною міського голови та їх зятем, молодим офіцером Брусиловим, що зустрічав тут Новий рік[13][14][15][16][17].

Родина[ред. | ред. код]

Його дружина: Радченко Анна Миколаївна — представниця відомого глухівського дворянського роду. Батько Анни, Микола Григорович Радченко (? — 1905) тридцять років працював Мировим Суддею у Глухівському повіті, обирався Предводителем Дворянства по Глухівському повіту, очолював Глухівську повітову Земську Управу і був Глухівським міським головою[18].

У шлюбі народилися двоє синів:

  • 1897 — Микола Михайлович[19];
  • 1898 — Борис Михайлович[20].

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Державний архів Чернігівської області (ДАЧО), ф. 182, оп.1, спр.6, 596.
  • ДАЧО, ф. 127, оп.1, спр. 8676, 8770.
  • ДАСО, ф. 1187, оп. 2, спр. 18, 276 арк. «Покровская церковь с. Клишек Кролевецкого уезда Черниговской губернии. Книга регистрации родившихся, бракосочетавшихся и умерших 1896—1898 гг.»
  • Нітченко А. Г. Життя і смерть В. М. Аммосова: штрихи до трагічної долі [Архівовано 20 листопада 2021 у Wayback Machine.]. Сумська старовина. Всеукраїнський науково-історичний журнал. 2013. № XL. С. 115—120.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Назарова В. В. Тропинками глуховских кладбищ. Куксины.[недоступне посилання] Соборний майдан. 2014. № 1 (61). C. 3
  2. ↑ ДАСО, ф. 696, оп. 1, спр. 14, 8 арк. «Копия указа глуховской дворянки Е. С. Бек Н. А. Терещенку»
  3. ↑ Ковалинский В. В. Семья Терещенок. — К.: Преса України, 2003. — С. 379
  4. ↑ Назарова В. В. Тропинками глуховских кладбищ. Беки [Архівовано 31 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Соборний майдан. — 2014. — № 4 (64). — С. 3
  5. ↑ ДАСО, ф. 696, оп. 1, спр. 14, арк 1. «Копия указа глуховской дворянки Е. С. Бек Н. А. Терещенку»
  6. ↑ ДАСО, ф. 696, оп. 1, спр. 14, арк 2-7. «Копия указа глуховской дворянки Е. С. Бек Н. А. Терещенку»
  7. ↑ Журналы Глуховского уездного земского собрания 1899 года. Глухов. 1900 г. С. 144
  8. ↑ Журналы Кролевецкого уездного земского собрания 1896 года. Чернигов: Типография Губернского Земства, 1897 г. С. 196
  9. ↑ Журналы Глуховского уездного земского собрания 1900 года. Глухов. 1901. С. 135
  10. ↑ Журналы Кролевецкого уездного земского собрания 1901 года. Чернигов: Типография Губернского Земства, 1902 г. С. 208
  11. ↑ Нітченко А. Г. Життя і смерть В. М. Аммосова: штрихи до трагічної долі [Архівовано 20 листопада 2021 у Wayback Machine.]. Сумська старовина. Всеукраїнський науково-історичний журнал. № XL. 2013. С. 116
  12. ↑ Журналы Кролевецкого уездного земского собрания 1904 года. Конотоп: Типография Ш. А. Левина, 1905 г. С. 159
  13. ↑ Бєлашов В. І. Глухів у роки першої світової війни, української революції і громадянської війни (1914—1921 рр.) // Соборний майдан. 2005. № 2 (8). С. 4
  14. ↑ Нітченко А. Г. Життя і смерть В. М. Аммосова: штрихи до трагічної долі [Архівовано 20 листопада 2021 у Wayback Machine.]. Сумська старовина. Всеукраїнський науково-історичний журнал. № XL. 2013. С. 118
  15. ↑ Крижанівський В. М. Василь Андрійович Мальченко та його спогади про Глухів та глухівчан за 1870—1930 рр. Історичні студії суспільного прогресу. 2017. Вип. 5. С. 290—291
  16. ↑ Коваль Р. М., Моренець В. І., Юзич Ю. П. Сумщина в боротьбі: біографії, історії, спогади. [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.] К.: Історичний клуб «Холодний Яр»; «Орієнтир», 2017. С. 125
  17. ↑ Назарова В. В., Мірошниченко О. М. Феофан Пашкевич в воспоминаниях дочери Евы [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.] // Соборний майдан. 2014. № 4 (64). С. 5
  18. ↑ Назарова В. В. Историческое, ландшафтное и экономическое описание имений Заруцкого, Белокопытово, Наумовка и усадебного комплекса «Заруцкое» Глуховского уезда Черниговской губернии [Архівовано 20 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Сіверщина в історії України. Наукове видання. Випуск 10. Глухів-Київ: ПП «Лисенко М. М.», 2017. С. 289
  19. ↑ ДАСО, ф. 1187, оп. 2, спр. 18, арк. 101. «Покровская церковь с. Клишек Кролевецкого уезда Черниговской губернии. Книга регистрации родившихся, бракосочетавшихся и умерших 1896—1898 гг.»
  20. ↑ ДАСО, ф. 1187, оп. 2, спр. 18, арк. 222. «Покровская церковь с. Клишек Кролевецкого уезда Черниговской губернии. Книга регистрации родившихся, бракосочетавшихся и умерших 1896—1898 гг.»
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аммосов_Михайло_Михайлович&oldid=40134441