Амфора — Вікіпедія

Амфора
Зображення
CMNS: Амфора у Вікісховищі

А́мфора (грец. αμφορευς, αμφιφορευς — посудина, глечик) — глиняна посудина зі звуженим дном, високим і вузьким горлом та двома ручками, поширена в давнину у Середземномор'ї.

Історія[ред. | ред. код]

Амфору винайшли на Близькому Сході, активно використовували цю посудину вже фінікійці, але особливої популярності вона набула у Стародавній Греції[1], перетворившись з часом на один з символів давньогогрецької та античної цивілізації.

Використовувалися амфори для транспортування і зберігання вина, олії, зерна. Подекуди амфори застосовувались для поховання дітей. На багатьох амфорах є малюнки, орнаменти, написи і тавра, за якими можна встановити місце їх виробництва.

Поряд із овальними панафінейськими амфорами розрізняють тонкопрофільні ноланські амфори, а також грубіші, високі та вузькі амфори, які використовували виключно як тару для транспортування рідин.

Зазвичай амфора містила 26,26 літри, тож греки, а пізніше й римляни використовували її як одиницю вимірювання об'єму.

Амфори знайдено при археологічних розкопках давньогрецьких міст в Одеській, Микололаївській областях та АР Крим. Окремі знахідки амфор були на Поліссі (Чорнобиль та ін.) і в лісостеповій смузі України. У Київській Русі виробляли місцевий тип амфор — «корчаги».

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мустафін О. Смачні мандри. Нові екскурсії кухнею. К., 2020, с.111-112

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]