Амфіболи — Вікіпедія

Амфіболи
тремоліт
Загальні відомості
Абревіатура	Amp[1]
Клас мінералу	09 Силікати
Підклас	Іносилікати
Генезис	магматичний, метаморфічний
Ідентифікація
Сингонія	ромбічна моноклінна
Твердість	5-6
Густина	2.9-3.6
Амфіболи у Вікісховищі

Амфібо́ли — супергрупа породотвірних мінералів класу силікатів однакової кристалохімічної будови, аніонний радикал яких є стрічковим.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Загальна формула AB₂C₅(T₈O₂₂₎W₂, де A = *, Na, K, Ca, Pb, Li (* означає вакансію); B = Na, Ca, Mn²⁺, Fe²⁺, Mg, Li; C = Mg, Fe²⁺, Mn²⁺, Al, Fe³⁺, Mn³⁺, Ti⁴⁺, Li; T = Si, Al, Ti⁴⁺, Be; W = (OH), F, Cl, O^2–.

За хімічним складом це кремнекисневі сполуки магнію, заліза, кальцію, іноді алюмінію і лугів.

Мінерали родини амфіболів кристалізуються в моноклінній і ромбічній сингоніях; кристали здебільшого витягнуті, мають призматичний, веретеноподібний або голчастий вигляд; чорні, зелені, бурі або безбарвні; твердість 5—6; питома вага 2.9—3.6 Н/м³.

Виділяються підгрупи:

• 1) ромбічна — антофіліт,
• 2) моноклінна — тремоліт, актиноліт, рогова обманка.

Амфіболи входять до складу порід: сієнітів, діоритів, габро-амфіболітів, амфіболових сланців та ін.

За генезисом амфіболи переважно метаморфічні гірські мінерали.

На території України амфіболовий азбест відомий в залізорудному Криворізькому басейні. Амфіболові породи поширені на території Українського кристалічного щита.

Різновиди[ред. | ред. код]

Розрізняють:

• амфіболи кальцієво-магнезіально-залізисті (зайва назва актиноліту);
• амфіболи літіїсті (загальна назва амфіболів, які містять літій);
• амфіболи лужні (амфіболи, до складу яких входять катіони лужних металів);
• амфіболи моноклінні (амфіболи, які кристалізуються у призматичному вигляді моноклінальної сингонії; серед них виділяється кілька ізоморфних рядів мінералів);
• амфіболи орторомбічні (те саме, що амфіболи ромбічні);
• амфіболи променисті (амфіболи, які утворюють променисті та голчасті агрегати — тремоліт, актиноліт);
• амфіболи ромбічні (амфіболи, які кристалізуються в ромбо-дипірамідальному виді ромбічної сингонії; серед них виділяють ряд антофіліт-жедриту та холмквіститу);
• амфіболи хромисті (лужні амфіболи з родовищ Туреччини, які містять 4,68 % Cr₂O₃);
• Амфібол-азбест — тонковолокнисті мінерали групи амфіболів.

Див. також[ред. | ред. код]

• Список мінералів
• Амфіболіт
• Амфіболізація

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Амфіболи // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Амфіболи // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Бетехтин А. Г. Минералогия. М., 1950;

Посилання[ред. | ред. код]

• F.C. Hawthorne et all. (2012) IMA Report: Nomenclature of the amphibole supergroup // American Mineralogist, Volume 97,P. 2031—2048 [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)