Аналой — Вікіпедія

Аналой з Житієм Святого Миколи. Невідомий автор XVII століття, Острозький замок, Україна
Аналой у болгарській церкві

Анало́й, і заст. аналогій, аналогіон, розм. налой, поставець (грец. ἀναλογέιον, ἀναλόγιον — «підставка для книг або ікон») — високий чотирикутний, із похилим верхом, вкритий тканиною столик, що використовується під час богослужінь у православній та греко-католицькій церкві. Використовується як підставка для читання стоячи, на зразок пюпітру, або кафедри (часто буває складаним).

Аналой завжди стоїть навпроти кожного вівтаря перед іконостасом; на нього кладеться ікона, що відповідає тому чи іншому святу, або присвяті храму чи храмової прибудови.

При здійсненні таїнства миропомазання на аналої лежить ікона, або Євангеліє.

Важливим є використання аналою під час сповіді . Тоді на нього кладеться хрест і Євангеліє. Сповідаючись, християнин кладе голову на аналой, а священик накриває голову Єпитрахиллю.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]