Англо-фризькі мови — Вікіпедія

Англо-фризькі мови — група західногерманських мов, яка включає в себе англійські та фризькі мови.

Склад[ред. | ред. код]

Гілку англо-фризьких мов складають:

• Англійські мови
  • Староанглійська мова †
  • Середньоанглійська мова †
  • Англійська мова
  • Шотландська рівнинна мова (скотс)
  • мова Йола †
  • Фінгальська мова †
• Фризькі мови
  • Старофризька мова †
  • Західнофризька мова
  • Затерландська фризька мова
  • Північнофризька мова

Особливості[ред. | ред. код]

Англо-фризькі мови відрізняються від інших Західногерманських мов законом інгевонських носових спірантів, вимовою переднього «А» (англ. A-fronting), палаталізацією (пом'якшенням) прагерманського *К к передньоязиковим приголосним перед голосними переднього ряду, наприклад:

англ. cheese, західнофризька — tsiis (с.-нід. kaas, ниж.-нім. Kees, нім. Käse) або

англ. church, західнофризька — tsjerke (с.-нід. — kerk, ниж.-нім. Kerk, нім. Kirche).

Носії давніх англо-фризьких і давньосаксонських мов жили досить близько, щоб сформувати мовну спільність, тому англо-фризькі мови мають деякі риси, характерні тільки для цих мов. Однак, незважаючи на їх спільне походження, мовні кластери англійських і фризьких мов зазнали сильної диференціації, в основному через сильний вплив норвезької та французької мов на англійські і голландського і німецького впливу на фризький кластер. У результаті сьогодні фризькі мови мають набагато більше спільного з голландською мовою і нижньонімецькими діалектами, у той час як англійські мови перебувають під сильним впливом північногерманських (і не лише германських) діалектів.

Зміни в фонетиці[ред. | ред. код]

Основні зміни, що вплинули на звучання голосних в англо-фризьких мовами, в хронологічному порядку:

• Назалізація західногерманського ā̆ перед носовим приголосним;
• Втрата n перед спірантом, що призводить до подовження і назалізації попереднього голосного;
• Теперішній і минулий час у множині зводяться до однієї форми;
• A-fronting : WGmc → ǣ, навіть в дифтонгах ai і au ;
• Палаталізація (але не фонемізація середньопіднебінних приголосних);
• Перехід ǣ → а під впливом сусідніх приголосних;
• Перехід ǣ → ē в староанглійських діалектах і фризьких мовах;
• Відновлення a перед голосним заднього ряду в наступному складі; фризька æu → au → старофризька ā / a;
• В західносаксонській дифтонгізація піднебінних приголосних;
• I — мутації, які йдуть за синкопою;
• Фонемізація палатальних приголосних і асибіляція;
• Злиття сусідніх голосних звуків і зворотна цьому мутація.

Порівняння числівників[ред. | ред. код]

Порівняння кількісних числівників від 1 до 10 в англо-фризьких мовах:

Порівняння фризької лексики з англійською, німецькою та нідерландською[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

• Інгвеонські мови
• Англійські мови
• Фризька мова

Джерела[ред. | ред. код]

• Friedrich Maurer (1942), Nordgermanen und Alemannen: Studien zur Sprachgeschichte, Stammes- und Volkskunde, Strasbourg: Hünenburg.(нім.)
• Мови світу. Германські та кельтські мови [Архівовано 28 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)