Андерс Фог Расмуссен — Вікіпедія

Андерс Фог Расмуссен
дан. Anders Fogh Rasmussen
Андерс Фог Расмуссен
Андерс Фог Расмуссен
НАТО 12-й Генеральний секретар НАТО
1 серпня 2009 — 5 вересня 2014
Попередник Яап де Хооп Схеффер
Наступник Єнс Столтенберг
Данія 25-й Прем'єр-міністр Данії
27 листопада 2001 — 5 квітня 2009
Попередник Поуль Нюруп Расмуссен
Наступник Ларс Лекке Расмуссен
Народився 26 січня 1953(1953-01-26) (71 рік)
Гіннеруп, Данія
Відомий як економіст, політик
Країна Королівство Данія
Alma mater Оргуський університет, Viborg Katedralskoled і Aarhus School of Businessd
Політична партія Ліберальна партія Данії
У шлюбі з Anne-Mette Rasmussend
Діти Henrik Fogh Rasmussend
Нагороди
Орден Свободи — 2014
Кавалер Великого хреста ордена Великого князя Литовського Гядиминаса
Кавалер Великого хреста ордена Великого князя Литовського Гядиминаса

Андерс Фог Расмуссен (дан. Anders Fogh Rasmussen; нар. 26 січня 1953, Гіннеруп, Данія) — данський політик. Прем'єр-міністр Данії в 2001⁣–⁣2009 роках, з 1998 був лідером Ліберальної партії Данії. З 1978 по 2007 обирався в парламент Данії.

У березні 2009 обраний на посаду генерального секретаря НАТО, обійняв цю посаду у серпні того ж року. З 27 травня 2016 по 17 травня 2019 року — позаштатний радник Президента України Петра Порошенка[1][2][3]. З 2022 року разом з Керівником Офісу Президента України Андрієм Єрмаком очолює міжнародну консультативну групу, яка надаватиме пропозиції щодо гарантій безпеки для України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Данський політик[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї фермера. Політичну кар'єру почав в 17 років, ставши засновником Товариства молодих лібералів в місті Віборг. Вже через 3 роки, в 1973 році, увійшов до складу Центральної ради Ліберальної партії. У 1974 році балотувався у Фолькетинг (парламент), в 1978 році вперше був вибраний депутатом від амта Віборг. У тому ж році завершив вищу економічну освіту в університеті міста Орхус і поступив на роботу в Данську федерацію малих і середніх підприємців, де до 1984 року працював на посаді консультанта.

З 1984 року — член керівництва парламентської фракції лібералів, з 1985 року — віцеголова національної організації Ліберальної партії, в 19871992 роках — міністр оподаткування Данії. У 1996 році став членом ради представників, а в 1998 році — ради директорів Національного банку Данії.

З 1998 року — голова Ліберальної партії Данії.

27 листопада 2001 року вибраний прем'єр-міністром.

Прихильник скорочення державної участі в економіці та соціальному забезпеченні громадян. У 1993 році опублікував книгу під назвою «Fra Socialstat til Minimalstat» (дослівно — «Від соціальної держави до мінімальної держави»)

У 2005 році данська газета Jyllands-Posten опублікувала карикатури на пророка Мухаммеда, після чого по всьому мусульманському світу прокотилася хвиля протестів. Прем'єр Расмуссен відмовився просити вибачення за країну на вимогу послів ісламських країн.[4]

У 2007 році заявив, що має намір провести референдум в Данії з питання вступу країни в Єврозону і введення єдиної європейської валюти євро.

На чолі НАТО[ред. | ред. код]

У березні 2009 року керівники Великої Британії, Франції і Німеччини ухвалили рішення вибрати Андерса Фога Расмуссена на посаду генерального секретаря НАТО, яку він зайняв після закінчення терміну тодішнього лідера цієї організації (Яап де Хооп Схеффер). На саміті НАТО у квітні 2009 року США висловили свою підтримку кандидатурі Расмуссена. Туреччина спочатку заперечувала проти кандидатури Расмуссена і навіть попереджала про можливість використання свого права вето[5]. Одна з причин спротиву Анкари — історія 2005-06 років з публікацією карикатур на пророка Магомета в данській пресі. Як заявляв турецький прем'єр Реджеп Ердоган, його данський колега не є адекватним партнером для діалогу з ісламським світом. Ще одним дражливим для Туреччини фактором було небажання Данії припинити трансляцію курдського телеканалу Roj-TV, який Анкара вважає рупором повстанців Курдської робітничої партії, котру зараховують до терористичних організацій. «Я просив пана Расмуссена припинити мовлення каналу. Але він не зміг або не захотів цього зробити», — казав Ердоган.[6]

Проте пізніше Туреччина переглянула свою позицію і висловила згоду з вибором Расмуссена.[7] Італія і Іспанія також підтримали його кандидатуру. 4 квітня на саміті альянсу в Брюсселі затверджений на посаду генерального секретаря НАТО, після чого наступного дня подав у відставку з поста голови данського уряду. Наступником Фог Расмуссена на посаді прем'єра став Ларс Лекке Расмуссен.

30 вересня 2014 року залишив крісло генерального секретаря НАТО, на цій посаді його замінить 55-річний колишній прем'єр Норвегії Єнс Столтенберг. За 5 років на посаді голови Північноатлантичного альянсу у Рассмусена було два пріоритети: відносини з Росією і війна в Афганістані. І обидва напрями до великих успіхів не привели.[8]

Продовження діяльності[ред. | ред. код]

27 травня 2016 року колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен став позаштатним радником Президента України Петра Порошенка[9][10].

Зустріч Президента Володимира Зеленського з Андерсом Фог Расмуссеном, Генеральним секретарем НАТО у 2009-2014 роках та генеральним директором Rasmussen Global. 30.01.2024

17 травня 2019 року був звільнений з посади радника Президента України у зв'язку із закінченням повноважень Петра Порошенка[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Екс-генсек НАТО Расмуссен став позаштатним радником Порошенка. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 27 травня 2016.
  2. Порошенко призначив екс-генсека НАТО своїм позаштатним радником. Архів оригіналу за 28 травня 2016. Процитовано 27 травня 2016.
  3. а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №262/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 18 травня 2019.
  4. Мусульманський світ воює з карикатурами
  5. Туреччина наклала вето на обрання генсеком НАТО данця. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 8 квітня 2009.
  6. Расмуссен стане новим генсеком НАТО
  7. Данець Фог Расмуссен очолить НАТО всупереч протесту Туреччини. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 8 квітня 2009.
  8. У НАТО новий генеральний секретар. ukranews.com. 1 жовтня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
  9. Колишній генсек НАТО став позаштатним радником Порошенка. ukranews.com. Українські новини. 27 травня 2016. Архів оригіналу за 28 травня 2016.
  10. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №225/2016 "Про призначення А.Расмуссена Радником Президента України". president.gov.ua. 27 травня 2016. Архів оригіналу за 30 травня 2016.
  11. Указ Президента України № 638/2014 від 7 серпня 2014 року «Про нагородження орденом Свободи». Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 7 серпня 2014.
  12. Президент України нагородив Генерального секретаря НАТО орденом Свободи // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 07.08.2014. Архів оригіналу за 10.08.2014. Процитовано 07.08.2014.

Посилання[ред. | ред. код]