Андреас Боденштайн — Вікіпедія

Зображення
Громадянство Prince-Bishopric of Würzburgd
Псевдонім Karlstadt Theologe[1], Karlstadt[1], Andreas Carlstadius[1] і Andreas Rudolf Carlstadt[1]
Дата народження 1486[2][3][…]
Місце народження Карлштадт-ам-Майн[2]
Дата смерті 24 грудня 1541(1541-12-24)[3][5][…]
Місце смерті Базель[2]
Рід смерті природна смертьd
Причина смерті чума
Рід діяльності богослов, Protestant reformer, викладач університету
Працівник у Базельський університет і Віттенберзький університет Лейкореяd
Посада ректор Базельського університетуd
Заклад освіти Universitas Studii Coloniensisd, Віттенберзький університет Лейкореяd і Ерфуртський університет
Напрям, рух мистецький Spiritualism (theology)d
CMNS: Андреас Боденштайн у Вікісховищі

Андреас Рудольф Боденштайн фон Карлштадт, широко відомий як Андреас Боденштайн (нім. Andreas Rudolph Bodenstein von Karlstadt, нар. в 1486 в Карлштадті — помер 24 грудня 1541 в Базелі) — німецький протестантський теолог епохи Реформації.

Життєпис[ред. | ред. код]

Карлштандт навчався в Ерфурті та Кельні. У 1510 отримав докторат богослов'я у Віттенберзькому університеті. Того ж року став архідияконом та керівником богословського факультету. Він брав участь у присудженні докторського ступеня Мартіну Лютеру. З 1515 по 1516 займався вивченням канонічного і світського права в Римі. Був шанувальником ідей Мартіна Лютера, внаслідок чого взяв участь у Лейпцизькому диспуті та, під час свого перебування у замку Вартбург, втілив гасла Реформації у Віттенберзі.

У 1520 році у своїй роботі De Canonicis Scripturis Libellus він першим із богословів епохи Реформації відкинув второканонічні книги як неканонічні.[7]

Він запровадив Вечерю Господню в обох формах і засудив поклоніння реліквіям, статуям та іконам. Промова Карлштадта послужила розвитку радикальних напрямів Реформації та призвела до заворушень. Ситуацію утихомирив Мартін Лютер. Карлштадт порвав із Лютером і приєднався до руху анабаптистів. Пізніше вирушив до Швейцарії, де був проповідником. Помер у 1541 році у Базелі внаслідок епідемії чуми.

Карлштаднт, на відмінну від Лютера, підтримував меморіалізм (погляд на суто символічну присутність Христа в Євхаристії) і відкидав можливість хрещення немовлят, також виступав за відмову від неділі та повернення до біблійної суботи; був іконоборцем.[8]

Роботи[ред. | ред. код]

  • De Canonicis Scripturis Libellus (1520)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  2. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118560239 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Nationalencyklopedin — 1999.
  5. ↑ Encyclopædia Britannica
  6. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  7. ↑ Rajmund Pietkiewicz: Pismo Święte w języku polskim w latach 1518–1638. Wrocław: Uniwersytet Wrocławski. Wydział Filologiczny, 2002, s. 28.
  8. ↑ Why the Protestant Reformation Failed. www.yashanet.com. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 9 вересня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андреас_Боденштайн&oldid=40998183