French
DeutschАндре Массон — Вікіпедія
| Андре Массон | |
|---|---|
| фр. André Masson | |
| Псевдо | Masson, Andre[1] |
| Народився | 4 січня 1896[2][3][…] Баланьї-сюр-Терен |
| Помер | 28 жовтня 1987[2][3][…] (91 рік) IV округ Парижа, Париж[5][6] |
| Країна |  Франція[7][8] |
| Діяльність | художник, художник-гравер, скульптор, дизайнер, рисувальник, ілюстратор |
| Галузь | малярство |
| Alma mater | Національна вища школа красних мистецтв |
| Знання мов | французька[2] |
| Членство | Національний комітет французької гравюриd |
| Напрямок | сюрреалізм |
| Magnum opus | Q2997931? |
| Діти | Diego Massond |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0557504 |
Андре Массон (4 січня 1896 , Баланьї-сюр-Терен, Уаза — 28 жовтня 1987 , Париж) — французький художник.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 4 січня 1896 року в Баланьї-сюр-Терен (Уаза). Виріс у Бельгії, навчався живопису в Брюсселі , 1912 року повернувся до Франції й оселився в Парижі, познайомився з Максом Жакобом . Брав участь у Першій світовій війні, був важко поранений (1917). У 1922 році у нього придбали декілька робіт Гертруда Стайн і Ернест Гемінгвей . У 1923 році познайомився з Жуаном Міро , Антоненом Арто , Мішелем Лерісом, увійшов у коло сюрреалістів (у 1929 порвав відносини з Андре Бретоном). У 1924 році подружився з Жоржем Батаєм, надалі ілюстрував його книги, співпрацював у журналі «Ацефал», глибоко сприйняв його філософію еросу і насильства. У 1934 — 1936 перебував у Іспанії. Після окупації Франції нацистами за допомогою Варіана Фрая зміг виїхати з вішістської Франції й з 1940 до 1945 року проживав у США .
Творчість[ред. | ред. код]
Массон глибоко вплинув на становлення абстрактного експресіонізму в США. Після повернення до Франції він працював в театрі, займався ілюстрацією книжок, розписав плафон паризького театру Одеон (1964). Лауреат Національної мистецької премії (1954). Йому присвячений документальний фільм Жана Гремійона «Андре Массон і чотири стихії» (1958).
Вибрані роботи[ред. | ред. код]
Живопис[ред. | ред. код]
Олія на полотні
- Le Cimetière, 1924
- L'Homme à l'orange, 1924
- Les Musiciens, 1924, 36 x 27 cm[9]
- Les Quatre éléments, 1924
- Le Tombeau au bord de la mer, 1924
- Les Constellations, 1925
- La Raie, 1925, 40 x 55 cm[10]
- Le Repas, 1925, 60 x 80|cm[11]
- La Métamorphose des amants, 1926, 101 x 89|cm, Musée national d'art moderne, Paris[12]
- L'Équarisseur , 1928
- Pasiphaé, 1932, crayon de couleur, 49 x 63.8|cm[13]
- Le Jet de sang, 1936, 127 x 100|cm, Centre national d'art et de culture Georges-Pompidou
- Corrida, 1937, 90 x 84.2|cm, Galerie Louise Leiris 1999, Paris
- Dans la tour du sommeil, 1938
- Le Labyrinthe, 1938, Musée national d'art moderne
- Le Chantier de Dédales, 1939
- La Femme paralytique, 1939
- Hôtel des oiseaux, 1939
- Gradiva, 1939
- Portrait d'André Breton, 1941
- Enchevêtrement, 1941, Musée national d'art moderne
- Massacre de chevaux ", 1942, pastel sur carton[14]
- La Pythie, 1943, Musée national d'art moderne
- Terre érotique, 1943, encre de chine, Musée national d'art moderne
- La Sybille, 1944
- Le Sanglier, 1946
- Miroir de la Tauromachie précédé de Tauromachie, texte de Michel Leiris, illustrations André Masson
- Évocation d'Antonin Artaud, 1958
- Duo, 1963, 92 x 60|cm[15]
- Magie noire, 1964, 130 x 89 cm, galerie Hadrien-Thomas, Paris[16]
- L'Âme de Napoléon, 1968
- Poursuite, 82 x 116|cm[17]
- Le Voyageur, 50 x 65|cm, Centre culturel de l'Yonne, Auxerre[18]
- «Fringance», 1960, Collection Municipale de Saint-Priest, (Rhône)
Скульптура[ред. | ред. код]
Бронза
- La jeune fille au ballon vert à la bouche de pensée, assemblage d'objets, Exposition Internationale surréaliste, Paris, 1938. Збереглося лише фото.
- Dans la forêt, 1941, 13 x 16 cm.
- Femme tourmentée, 1941, 25,5 x 16 cm.
- Mantes accouplées, 1942, 28,5 x 113 x 11,5 cm.
- Répulsion, 1943, 8 x 13 cm.
- Femme-feuille, 1943, 6,5 x 14,5 cm.
- Bacchantes, 1964, 11,7 x 11,5 cm.
- Saturne, 1964, 15,5 x 8 cm.
- Femme-arbre, 1973, 1 m 20 в висоту.
Література[ред. | ред. код]
- André Breton, " Le Surréalisme et la Peinture ", Paris, éd. Gallimard, 1965.
- Jean-Claude Clébert, " Mythologie d'André Masson ", Genève, éd. Pierre Cailler, 1971.
- Daniel Guérin " Eux et Lui. suivi de commentaires, ornés de cinq dessins originaux d'André Masson ". Lille, 2000.
- Armel Guerne " André Masson ou les autres valeurs ", 2007.
- Hubert Juin, " André Masson ", Le musée de poche, Paris, 1963.
- Jean-Clarence Lambert, " André Masson ", Paris, éd. Filipacchi, 1979.
- Françoise Levaillant, " Massacre de signes ", Tokyo, Misuzu Shobo, 1995.
- Georges Limbour et Michel Leiris " André Masson et son univers ", Les Trois collines, Lausanne, 1947.
- Georges Limbour " André Masson, dessins ", collection «Plastique», Éd. Braun, Paris, 1951.
- André Masson, " Entretiens avec Georges Charbonnier ", préface de Georges Limbour, Julliard, Paris, 1958. Réédition en 1995 aux éditions André Dimanche, Marseille.
- André Masson, " La Mémoire du monde ", Genève, Skira, 1974 (entretiens avec Gaétan Picon).
- André Masson, " Le Vagabond du surréalisme ", entretiens avec Gilbert Brownstone, Paris, éd. Saint-Germain-des-Près, 1975.
- André Masson, " Le Rebelle du Surréalisme ", Paris, éd. Hermann, éd. 1976, (anthologie établie par Françoise Levaillant). Réédition en 1994.
- André Masson, " Les Années surréalistes. Correspondance 1916—1942 ", Lyon, La Manufacture, 1990 (édition établie et présentée par Françoise Levaillant, d'après le Doctorat de F. Levaillant, André Masson: Lettres choisies 1922—1942, Université de Paris I, Panthéon-Sorbonne, 1986).
- Florence de Mèredieu " André Masson, les dessins automatiques ", Blusson, 1988.
- Stephan Moebius " Die Zauberlehrlinge. Soziologiegeschichte des Collège de Sociologie ", Konstanz, 2006.
- Bernard Noël, " André Masson, la chair du regard, Paris, Gallimard ‘coll. l'art et l'écrivain’, 1993.
- René Passeron " André Masson et les puissances de signe ", Denoël 1975.
- José Pierre, " L'Aventure Surréaliste autour d'André Breton ", Paris, éd. Filipacchi, 1986.
- Clark V. Poling, " André Masson and the surrealist self ", New Haven & London, Yale university press, 2008.
- Michel Surya " Georges Bataille, la mort à l'œuvre, Gallimard, Paris, 1992.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://mix-n-match.toolforge.org/#/entry/115955564
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в André Masson
- ↑ а б в Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11857874X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Fichier des personnes décédées
- ↑ LIBRIS — 2018.
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ Репродукція в журналі «Beaux-Arts magazine» n° 82, septembre 1990, p. 163
- ↑ Репродукція в журналі «Azart», hors-série n° 15, mars 2009, p. 20
- ↑ Репродукція в журналі «Beaux-Arts magazine» n° 71, septembre 1989, p. 20
- ↑ Репродукція в журналі «Beaux-Arts magazine» n° 90, mai 1991, p. 64
- ↑ Репродукція в журналі «Beaux-Arts magazine» n° 80, juin 1990, p. 21
- ↑ Репродукція в журналі «Beaux Arts magazine» n° 72, octobre 1989, p. 141
- ↑ Репродукція в журналі «Beaux-Arts magazine», n° 83, octobre 1990, p. 62
- ↑ Репродукція в журналі «Beaux Arts magazine» n° 72, octobre 1989, p. 28
- ↑ Репродукція в журналі "Beaux-Arts magazine ", n° 77, mars 1990, p. 43
- ↑ Репродукція в журналі «Beaux-Arts magazine» n° 82, septembre 1990, p. 123
Посилання[ред. | ред. код]
- Андре Массон (англ.)
- Роботи Массона в музеях світу [Архівовано 3 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Живопис on line [Архівовано 23 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Коротка біографія. [Архівовано 9 червня 2007 у Wayback Machine.]
