Андрюс Кубілюс — Вікіпедія

Андрюс Кубілюс
лит. Andrius Kubilius
28-й Прем'єр-міністр Литовської Республіки
3 листопада 1999 — 9 листопада 2000
Попередник Іряна Дягутєнє
Наступник Роландас Паксас
30-й Прем'єр-міністр Литовської Республіки
28 листопада 2008 — 22 листопада 2012
Попередник Ґядімінас Кіркілас
Наступник Альгірдас Буткявічюс
Народився 8 грудня 1956(1956-12-08)[1][2] (67 років)
Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Відомий як політик, фізик
Країна СРСР і Литва
Alma mater Вільнюський університет
Політична партія Союз Вітчизни — Литовські християнські демократи
Батько Вітаутас Кубілюсd
Мати Janina Žėkaitė–Kubilienėd
Релігія католицька церква
Нагороди
Grand Cross of Royal Norwegian Order of Merit орден князя Ярослава Мудрого II ступеня Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички Командор ордена Великого князя Литовського Гядиминаса медаль Незалежності Литви
kubilius.lt
Андрюс Кубілюс, екс-прем'єр-міністр, лідер правоцентристського об'єднання «Союз Вітчизни — Християнські демократи» святкує перемогу свого блоку на парламентських виборах у Литві 2008 року

Андрюс Кубілюс (лит. Andrius Kubilius; нар. 8 грудня 1956(19561208), Вільнюс) — литовський політик, член Сейму Литовської Республіки, прем'єр-міністр у 19992000 та 2008-2012 роках, голова партії Союз Вітчизни — Литовські християнські демократи.

Біографія[ред. | ред. код]

Батько — літературознавець Вітаутас Кубілюс, мати — літературознавиця Яніна Жекайте. Навчався у Вільнюській 22-й середній школі (19631974), потім на факультеті фізики Вільнюського університету (19741979) і там же в аспірантурі (19811984). У 19841990 роках працював у Вільнюському університеті лаборантом, інженером, науковим співробітником. 1988 року включився в діяльність Саюдіса (литовського руху за перебудову, лит. Lietuvos persitvarkymo sąjūdis, що трансформувався в національно-визвольний рух); відповідальний секретар Ради Саюдіса (19901992).

Дружина Раса Кубілене — скрипалька в Литовському національному симфонічному оркестрі. Сини Вітаутас і Андрюс.

Володіє російською й англійською мовами.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

1992 року за коаліційним списком Кубілюса обрали до лав VI Сейму (1992-1996). Був старостою фракції Союзу Вітчизни — консерваторів. Працював у Комітеті охорони природи. Член партії Союз Вітчизни від дня її заснування 1993 року.

У 1996-2000 роках був членом VII Сейму (обраний за списком Союзу Вітчизни). Працював у Комітеті права та правопорядку, обіймав посади першого заступника голови Сейму (19961999), голови Комітету з європейських справ (19971999).

Від 3 листопада 1999 до 9 листопада 2000 року — прем'єр-міністр десятого (або тридцять першого) уряду Литви; був призначений на посаду, яку тимчасово виконувала Іряна Дягутєнє після відставки Роландаса Паксаса.

У 20002004 роках був членом VIII та IX Сеймів. Брав участь у кількох парламентських групах, серед яких група «За демократичну Білорусь». Після виборів до X Сейму, що відбулися в жовтні 2008 року, 27 листопада його знову обрали прем'єр-міністром Литви[3]. 28 листопада 2008 року президент Литви Валдас Адамкус підписав декрет про призначення Андрюса Кубілюса прем'єр-міністром (декрет набрав чинності в день підписання)[4].

Входив до складу парламентської групи співпраці з Україною. У 2014—2015 роках провів кілька офіційних зустрічей на найвищому рівні з керівництвом України. Був радником Президента України Петра Порошенка[5].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Енциклопедія Брокгауз
  2. Munzinger Personen
  3. Сейм Литвы одобрил кандидатуру А. Кубилюса на пост премьера. Delfi. 27 ноября 2008. Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 28 листопада 2008.
  4. Президент назначил А. Кубилюса премьер-министром. Delfi. 28 ноября 2008. Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 28 листопада 2008.
  5. В радники Порошенка запросили Більдта, Брока, екс-прем’єра Литви. Останній погодився. www.eurointegration.com.ua. 1 квітня 2015. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
  6. Указ Президента України від 23 серпня 2017 року № 250/2017 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав»

Посилання[ред. | ред. код]