Андрій Валентинов — Вікіпедія

Андрій Валентинов
Андрій Валентинов на романному семінарі «Партеніт» у 2010 р.
Ім'я при народженні Андрій Валентинович Шмалько
Народився 18 березня 1958(1958-03-18) (66 років)
Харків
Громадянство Україна Україна
Діяльність прозаїк
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Мова творів українська і російська
Роки активності 1995 — тепер. час
Напрямок фантастика
Нагороди
Золотий письменник України
Золотий письменник України
Сайт: odrozd.narod.ru/valentinov/

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Андрі́й Валенти́нов, справжнє ім'я Андрі́й Валенти́нович Шмалько́ (нар. 18 березня 1958, Харків) — український історик, кандидат історичних наук, доцент Харківського Національного Університету, відомий письменник-фантаст, автор численних романів та повістей російською мовою. Лауреат багатьох нагород та премій в галузі фантастичної літератури.

У 2013 році визнаний найкращим письменником-фантастом Європи (Єврокон-2013).[1]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Романи

Роман-епопея «Око сили»

Перша трилогія

  • 1996 «Волонтёры Челкеля»
  • 1996 «Страж раны»
  • 1996 «Несущий свет»

Друга трилогія

  • 1997 «Ты, уставший ненавидеть»
  • 1997 «Мне не больно»
  • 1997 «Орфей и Ника»

Третя трилогія

  • 1995 «Преступившие»
  • 1997 «Вызов»
  • 1997 «Когорта»

Четверта трилогія

  • 2010 «Царь-Космос»
  • 2011 «Генерал-марш»
  • 2012 «Век-волкодав»

Мікенський цикл

  • 1997 «Серый коршун»
  • 2000 «Диомед, сын Тидея»
    • 2000 «Я не вернусь»
    • 2001 «Вернусь не я»

«Ноосфера»

  • 2000 «Флегетон»
  • 2002 «Созвездье Пса»
  • 2003 «Сфера»
  • 2005 «Омега»
  • 2006 «Даймон»
  • 2007 «Капитан Филибер»

«Орія»

  • 1997 «Нарушители равновесия»
  • 1997 «Если смерть проснется»
  • 2000 «Печать на сердце твоём»

Спартак

  • 2002 «Спартак»
  • 2006 «Ангел Спартака»

Тропа відступників

  • 1997 «Серый коршун» (входить також і до Мікенського циклу)
  • 1997 «Овернский клирик»

Романи поза циклами

  • 1997 «Дезертир»
  • 2000 «Небеса ликуют»
  • 2001 «Ола»

Романи у співавторстві

Переклади українською[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

  • Козаччина : поема з народних вуст // Шмалько А. Епос, якого нема. Київ : Зелений пес, 2007. 176 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Офіційний сайт Єврокону-2013. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 24 травня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]