Андрієвський Ераст Степанович — Вікіпедія

Ераст Андрієвський
Пам’ятник Андрієвському біля санаторію Куяльник
Пам’ятник Андрієвському біля санаторію Куяльник
Пам’ятник Андрієвському біля санаторію Куяльник
Народився15 (27) квітня 1809
Волочиськ, Старокостянтинівський повіт, Російська імперія
Помер21 березня 1872(1872-03-21) (62 роки)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
ПохованняПерший Християнський цвинтар
Країна Російська імперія
Діяльністьлікар
Alma materГумбольдтський університет Берліна
Науковий ступіньдоктор медицини
Відомий завдяки:заснуванню Куяльницького курорту
БатькоStepan Stepanovich Andreyevskiyd
МатиHenriette Augusta Graefed
Брати, сестриАндреєвський Аркадій Степанович
Нагороди
орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Лева і Сонця

Ера́ст Степа́нович Андріє́вський (15 (27) квітня 1809, Волочиськ, Старокостянтинівський повіт, Волинська губернія, Російська імперія — 21 березня 1872, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — громадський діяч, лікар, науковець і письменник, академік, дійсний статський радник, доктор медичних наук. Кавалер ордена Святого Станіслава 1 ступеня, Святого Володимира 3 ступеня, Святої Анни 3 ступеня та перського ордена Лева та Сонця.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Андрієвський походить з дворянської родини. Батька звали — Степан Степанович, а мати — Генрієтта-Августа Карлівна Грефе, німкеня, з її родини походили відомі лікарі, тому Ераст закінчив гімназію у Берліні, там і вступив до Гумбольдтського університету. У 1828 році став кандидатом медичних наук, а 1831 року доктор медичних наук.

Разом з дядею, лікарем-офтальмологом, бере участь у наукових експедиціях. Прийнятий у члени Неаполітанської медико-хірургічної академії.

З 1833 року служить у губернатора Новоросійського краю графа М. С. Воронцова в Одесі — понад 20 років.

1833 року пропонує заснувати лікувальний заклад на Куяльницькому лимані (за 13 кілометрів від Одеси). 27 червня засновано курорт «Куяльник» — називався тоді «Лечебница грязных и песчаных лиманских ванн». Лиман довгий час називався Андрієвським.

Після того — на Кавказі як цивільний генерал-штаб-доктор, прилучився до становлення курорту Боржом. 1847 — дійсний статський радник.

Був особистим лікарем родини Воронцових.

Обирався гласним Одеської міської думи та Херсонського губернського земства.

Автор численних медичних публікацій та особистих спогадів у 3 томах [Архівовано 16 вересня 2019 у Wayback Machine.].

Був похований на Першому Християнському цвинтарі.[1] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Андрієвського відсутні.[2]

Родинне життя

[ред. | ред. код]
  • Батько: Степан Степанович Андрієвський
  • Мати: Генрієтта-Августа Карлівна, до шлюбу — Грефе
  • Був в шлюбі з грузинською княжною Варварою Георгіївною Тумановою. Родина мала двоє дочок — Олену та Ніну, та сина Костянтина.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

В одеському районі Пересип є вулиця Андрієвського.

В 1896 році перед будинком здравниці встановлено пам'ятник лікарю (архітектор Толвінський та скульптор Едуардс).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Храм Всех Святых. Список захороненных людей. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
  2. Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). Архівовано з джерела 3 червня 2016. Процитовано 2016-06-05. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]