Андріївська гора — Вікіпедія

Андріївська гора
Назва на честь (епонім):
  • Андріївська церква
  • Андріївська гора у 1852 році
    Андріївська гора у 1852 році
    Андріївська гора у 1852 році

    50°27′31″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.45880774948126657° пн. ш. 30.52081994836808576° сх. д. / 50.45880774948126657; 30.52081994836808576Координати: 50°27′31″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.45880774948126657° пн. ш. 30.52081994836808576° сх. д. / 50.45880774948126657; 30.52081994836808576
    Країна  Україна
    Регіон Київ
    Система Старокиївська гора
    Тип відріг
    Андріївська гора. Карта розташування: Україна
    Андріївська гора
    Андріївська гора
    Андріївська гора (Україна)
    Мапа
    CMNS: Андріївська гора у Вікісховищі

    Андріївська гора — височина у Києві, на правому березі Дніпра. Являє собою відриг Старокиївської гори (у широкому значенні — Старокиївське плато), її північний виступ. За іншім визначенням — «схил Старокиївського плато, обернений у бік Подолу між Андріївським узвозом та фунікулером»[1]. Межи гори визначені Андріївським узвозом, вулицею Боричів Тік, трасою фунікулера і східним краєм забудови вздовж Десятинної вулиці. Назва — від Андріївської церкви спорудженої в 1749—1754 роках. К півночі, прилягаючи до Андріївського узвозу, від Андріївської гори відходить відриг що має назву гора Уздихальниця (Вздихальниця)[2].

    Різні автори по різному співвідносять Андріївську гору зі Старокиївською. За Л. Пономаренко та О.Різником, Андріївська гора розташована на схід від Старокиївської (у вузькому сенсі), а межею між ними слугує Андріївський узвіз[3]. З цією думкою погоджується автори мультимедійної історичної енциклопедії «Київ»[1], та як здається, автори енциклопедичного довідника «Київ» під редакцией Кудрицького[4][5]. З іншого боку, В. К. Козюба, описує увесь простір від Кожум'яцького яру (сучасне урочище Гончари) до Михайловської гори, як Старокиївську гору у вузькому сенсі[6].

    Історія[ред. | ред. код]

         Андріївська гора;      Старокиївське плато;      Старокиївська гора;      Уздихальниця;      Михайлівська гора;      Дитинка;      Кудрявець;      Волова гора;      Замкова гора.

    На вершині гори стояв дерев'яний ідол головного слов'янського бога Перуна. Капище, складене насухо з неотесаних каменів, утворювало в плані неправильний чотирикутник. Київське святилище відкрив в 1908 році археолог В. В. Хвойка. На південь від майданчика розташовувався жертовник[7].

    Після утвердження християнства як державної релігії на місці Перуна був встановлений хрест. Народна легенда зв'язала його з освяченням в I столітті н. е. апостолом Андрієм Первозванним (звідси назва гори), який, нібито, передбачив виникнення Києва.

    В XI столітті на Андріївській горі виник Андріївський або Янчин монастир (Янка — дочка київського князя Всеволода Ярославича), де була заснована перша на Русі жіноча школа з вишивальної справи. У 1215 на Андріївській горі побудована Хрестовоздвиженська церква, яка проіснувала до початку XVII ст. Згодом на її місці була споруджена дерев'яна церква, що згоріла під час пожежі в кінці XVII ст.

    У XVIII ст. на схилах Андріївської гори розміщувався Аптекарський сад.

    У 1749—1753 роках на Андріївській горі споруджена Андріївська церква.

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б Історична енциклопедія, 2000, Андріївська гора.
    2. Пономаренко, Різник, 2003, с. 4.
    3. Пономаренко, Різник, 2003, с. 4, 68.
    4. Київ, 1985, с. 38.
    5. Хоча точні межи Андріївської гори довідник не наводить, а Старокиївська гора у відповідній статті описана у широкому значенні терміну.
    6. Козюба, 2008, с. 241.
    7. Седов В. В. Восточные славяне XI—XIII вв. // серия «Археология СССР», под ред. Рыбакова Б. А., М.: Наука, 1982 г.

    Джерела[ред. | ред. код]

    • Киев : Энциклопедический справочник / Под. ред. А. В. Кудрицкого. — К. : Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии, 1985.
    • Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
    • Козюба В. К. «Місто Володимира» у Києві: історична реальність чи історіографічний міф? // Стародавній Іскоростень і слов’янські гради : Збірка наукових праць. — Коростень : Національна академія наук України, 2008. — Т. 1. — С. 237—271. — ISBN 966-02-4053-8.
    • Пономаренко Л. Київ. Короткий топонімічний довідник / Пономаренко Л., Різник О.. — К. : Павлім, 2003. — ISBN 966-686-050-3.