Антифашистські мітинги представників українського народу — Вікіпедія

Антифаши́стські мі́тинги представникі́в украї́нського наро́ду^[1] — мітинги, організовані ЦК КП(б)У та Урядом Радянської України в роки нім.-рад. війни, на яких була продемонстрована воля трудящих України до перемоги над гітлерівськими загарбниками. Перший і другий мітинги відбулися в Саратові 26 листопада 1941 і 30 серпня 1942, третій — у Москві 16 травня 1943, четвертий — у Києві 20 лютого 1944.

У виступах робітників і колгоспників, червоноармійців і партизанів, учених і письменників була яскраво виявлена відданість українського народу перемозі над ненависним ворогом. Учасники мітингів звернулися з закликами до населення окупованих областей України віддати всі сили на боротьбу за визволення радянської землі з-під ярма німецьких загарбників і надіслали привітання воїнам-фронтовикам. ЦК ЛКСМУ провів три такі мітинги представників молоді України.

Література[ред. | ред. код]

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Ю. І. Шаповал. Антифашистські мітинги представників українського народу // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.

Примітки[ред. | ред. код]

1. ↑ Термін антифашистський — неполіткректний; уживається тут як винятково як дефініція, подана УРЕ; вірне з коректності найменування — антинацистський