French
DeutschАнтонович Володимир Йосипович — Вікіпедія
| Володимир Антонович | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 20 березня 1913 |
| Місце народження | м. Долина, тепер Івано-Франківська область |
| Дата смерті | 23 лютого 2010 (96 років) |
| Місце смерті | м. Івано-Франківськ |
| Національність | українець |
| Професія | педагог, музикант |
| Освіта | Вищий музичний інститут імені М. Лисенка. |
| Мова | українська |
| Колективи | Івано-Франківський національний академічний Гуцульський ансамбль пісні і танцю «Гуцулія» |
Володимир Йосипович (Осипович) Антонович (20 березня 1913, м. Долина, тепер Івано-Франківська область — 23 лютого 2010, м. Івано-Франківськ) — український музикант, диригент, педагог.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 20 березня 1913 року в місті Долина (дільниця Новичка). Батько, Йосип Миколайович – майстер-солевар, мама, Угринівська Марія Михайлівна, закінчила учительську семінарію.
Навчався у польській державній школі, але перейшов до української Рідної школи. Продовжив навчання в українській гімназії імені Шашкевича, але через закриття її польською владою, змушений був завершувати навчання в українській гімназії міста Яворів, де складав предмети екстерном.
В 1933 році закінчує Львівський музичний інститут і працює диригентом оркестру в театрі міста Білостока. Згодом стає керівником оркестру мандоліністів в гімназії Рава-Руської.
З 1936 року проходить службу в армії у Познані. На запрошення брата переїздить до Варшави, де стає вільним слухачем по курсу стоматології. Через хворобу матері повернувся до Долини. Викладає музику і співи в Рідній школі.
В 1939 році як резервіст мобілізований до армії та потрапляє в німецький полон. З табору його визволили брати Юліан і Михайло, які через італійське посольство домоглися свободи полоненим українцям. В 1942 році повертається до Долини, працює в кооперативному магазині, відновлює репетиції духового оркестру, вчить грі на духових інструментах багатьох охочих.
З 1944 року починає працювати диригентом в Гуцульському ансамблі пісні і танцю. Також викладає німецьку мову та латину в Станіславському медичному інституті на кафедрі іноземних мов старшим викладачем.
З вересня 1954 року працює педагогом духових інструментів в Станіславському музучилищі.
27 серпня 1955 року призначений директором Долинської музичної школи. Крім того, працює керівником хору і оркестру лісокомбінату, нафтопромислу, організовує філії музичної школи в місті Болехові та смт. Вигода.
З вересня 1960 року – виконуючий обов'язки завкафедри, старший викладач кафедри музики і співу Івано-Франківського педінституту. До 1978 року працює на теоретично-інструментальній кафедрі.
Помер 23 лютого 2010 року.
Праці[ред. | ред. код]
- «Арабески пам’яті. Спогади Володимира Антоновича». — Київ:Видавничий дім АртЕк, 2022.— 280 с. ISBN 978-617-8043-34-6 [1]
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- Рішенням Долинської міської ради. № 319-9/2011 від 04.08.2011 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Долина».[2]
- 26 травня 2013 року відкрито на його честь меморіальну дошку на будівлі Долинської музичної школи імені Мирослава Антоновича.[3]