Антоніо Лопес-Істуріс Вайт — Вікіпедія
Антоніо Лопес-Істуріс Вайт | |
---|---|
ісп. Antonio López-Istúriz White | |
Генеральний секретар Європейської народної партії | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 5 березня 2002 |
Президент | Жозеф Доль Дональд Туск |
Попередник | Алехандро Аґаґ[en] |
Депутат Європейського парламенту | |
На посаді з | 1 липня 2004 |
Народився | 1 квітня 1970 (54 роки) Памплона, Іспанія |
Відомий як | політик, адвокат |
Країна | Іспанія |
Alma mater | CEU San Pablo Universityd |
Політична партія | Народна партія |
antoniolopezisturiz.eu | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Антоніо Лопес-Істуріс Вайт (ісп. Antonio López-Istúriz White; нар. 1 квітня 1970, Памплона) — іспанський політик, депутат Європейського парламенту з 2004 року від Народної партії, генеральний секретар Європейської народної партії, а також член виконавчого комітету іспанської Народної партії, виконавчий секретар Центристського демократичного інтернаціоналу та секретар-скарбник Центру європейських досліджень[en] (мозкового центру Європейської народної партії).
Перші роки та освіта[ред. | ред. код]
Народився в Памплоні, Наварра. Батько — іспанець, мати — американка. Бувши ще дитиною, його родина переїхала до Пальма-де-Майорки, Балеарські острови, де вони досі живуть.
У юності він вирушив до Мадриду, щоб вивчати право в CEU San Pablo University[en], де він також здобув ступінь у галузі економічних досліджень.
Крім іспанської, володіє англійською (мовою своєї матері), французькою та італійською.
Політична кар'єра[ред. | ред. код]
Під час навчання він почав цікавитись політикою, ставши членом Nuevas Generaciones[en] (Нові покоління), молодіжної організації Народної партії.
З 1996 до 1997 року працював координатором секції освіти та культури Народної партії в автономному співтоваристві Мадрид.
1997 року переїхав до Брюсселя, щоб працювати помічником делегації Народної партії в Європейському парламенті до 1999 року, коли його призначив тодішній голова іспанського уряду Хосе Марія Аснар його особистим помічником, завдяки чому він залишався в Мадриді протягом майже чотирьох років.
2002 року він повернувся до Брюсселя як генеральний секретар Європейського народної партії, замінивши свого однопартійця і колишнього помічника Аснара — Алехандро Аґаґа.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Одружений, має трьох доньок.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль на сайті Європарламенту [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.]
|