Антоніо Рінальді — Вікіпедія

Антоніо Рінальді
Antonio Rinaldi
італ. Antonio Rinaldi
Портрет Антоніо Рінальді, медальйон роботи Шубіна 1782 р.
Народження бл. 1710
Смерть 10 квітня 1794(1794-04-10)
Країна Російська імперія, Італія
Діяльність архітектор
Праця в містах Неаполь, Пезаро, Батурин, Глухів, Петербург,
Архітектурний стиль рококо
Найважливіші споруди Мармуровий палац, Петербург,Павільйони, Царське Село (музей-заповідник), Оранієнбаум, Петерштадт, Гатчина.
Нереалізовані проєкти палац Чернишова
CMNS: Антоніо Рінальді у Вікісховищі

Антоніо Рінальді ( італ. Antonio Rinaldi, близько 1710 — 10 квітня 1794, Рим) — італійський архітектор, представник пізнього бароко і рококо. Працював також в стилі шинуазрі. Дизайнер інтер'єрів, садів перехідної доби від бароко до рококо.

Біографія[ред. | ред. код]

Місце народження, походження, дата народження митця залишилися невідомими. За припущеннями народився близько 17091710 років.

Архітектуру опановував в майстерні Луїджі Ванвітеллі, відомого архітектора в Неаполі, автора та будівничого садово-паркового ансамблю Казерта.

Собор Св. Катерини в Кінгісеппі.

Скорочення будівельних робіт в Італії спонукало до еміграції. За запрошенням вельможі Розумовського перебрався у 1752 р. в Україну, де короткий термін працював в містах Батурин та Глухів. Скорочення обсягу будівельних робіт в Україні спонукало до переїзду в Петербург. Став придворним архітектором великої княгині ( майбутньої імператриці Катерини ІІ). Працював в передмістях Петербурга, серед яких — Оранієнбаум, Гатчина, Царське Село (музей-заповідник). За проектами архітектора декілька церков побудовано в провінціях Російської імперії (Ямбург, нині Кінгісепп, Почеп, нині Брянська обл.)

В кінці життя повернувся в Рим, забравши з собою приватний архів та більшість креслень архітектора.Частку їх надрукував племінник митця.

Твори в Італії[ред. | ред. код]

  • місто Неаполь, участь в будівництві палацу Казерта
  • місто Пезаро, собор монастиря Св. Магдалини
  • Будівлі в монастирі Св. Августина, Рим

Твори в Україні[ред. | ред. код]

  • місто Батурин, дерев'яний палац Розумовського, зруйнований
  • місто Глухів,палац Розумовського, зруйнований

Твори в Оранієнбаумі[ред. | ред. код]

  • фортеця Петерштадт,
  • палац Петра ІІІ
  • парк біля фортеці Петерштадт
  • Китайський палац
  • парк Власної дачі Великої княгині
  • павільйон Катальна Горка

Твори в Гатчині[ред. | ред. код]

Твори в Царському Селі[ред. | ред. код]

Китайське Село, побудоване за проектом А. Рінальді

Твори в Петербурзі[ред. | ред. код]

  • Князь-Володимирський собор
  • так званий третій Ісаакіївський собор, перебудований
  • Мармуровий палац для Г. Орлова
  • храм Св. Катерини, Невський проспект
  • Тучков буян ( комори для зберігання пеньки )

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кючарианц Д. А. «Антонио Ринальди». — СПб.: Стройиздат СПб, 1994. — 192 с. — 25000 экз. — ISBN 5-87897-006-6
  • Кючарианц Д. А.« Художественные памятники города Ломоносова», Л, Лениздат, 1985
  • «Памятники архитектуры пригородов Ленинграда», Л, Стройиздат, 1983

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  1. Buccaro A. Dizionario Biografico degli Italiani — 2016. — Vol. 87.