French
DeutschАнуак — Вікіпедія
| Ануак Anywaa, Añwaa | |
|---|---|
 Чоловік народу ануак (2008) | |
| Кількість | до 100 тис. осіб (2000-ні, оцінка) |
| Ареал |  Ефіопія Південний Судан |
| Близькі до: | північні луо нілотські народи |
| Мова | ануак |
| Релігія | традиційні вірування |
Ануак, ануаки (самоназва — аньївае або жо-аніва, Anywaa, Añwaa[1]; інші написання етнонімів: Anyua, Anywak, Anwak, Anuak; інші етноніми — ямбо, в Ефіопії — нуро) — нілотський народ підгрупи північні луо (джолуо) у прикордонних районах Ефіопії та Південного Судану (Східна Африка).
Ануаків, як і решту нілотів, а аткож інших народів сучасного Південного Судану (англійського Південного Судану) вивчав знаменитий англійський антрополог Едвард Еван Еванс-Прітчард (Edward Evan Evans-Pritchard).
Територія проживання, чисельність, мова і релігія[ред. | ред. код]
Проживають у прикордонних районах Південного Судану (від липня 2011 року — незалежна держава, що відокремилась від метрополії Судан) — у цій молодій державі ануаки живуть у північно-східних районах: на лівобережжі Акобо до річки Пібор, та Ефіопії — правий берег річки Акобо і басейн річки Гіло в регіоні Гамбелла.
Авторитетні російські джерела на середину 1990-х років оцінювали чисельність ануаків — в Судані бл. 15 тисяч осіб, в Ефіопії — 55 тисяч осіб. Чисельність ануаків згідно з оцінками місіонерів (1991) — бл. 26 000 в Ефіопії та 52 000 у тодішньому Судані[2], у Encyclopaedia Aethiopica (2003) чисельність народу вказано — від 100 до 200 тисяч осіб[3]. Під час перепису населення в Ефіопії (2007) 85 909 осіб назали себе ануками[4]. Таким чином, станом на 2000-ні чисельність ануаків оцінково в обох країнах проживання становить до 100 тисяч осіб.
Розмовляють мовою ануак, частина є двомовною: адже суданський діалект арабської мови виступає як мова спілкування народів Південного Судану.
Ануаки дотримуються традиційних вірувань. Характерні культи предків, сил природи, духів (джок). Поширений тотемізм.
Історія, господарство, культура[ред. | ред. код]
У минулому ануаки — кочовий народ скотарів-пастухів. У процесі міграцій мас населення з півночі на південь у Східній Африці ануаки разом з іншими скотарями почали переходити на осілий спосіб життя.
Починаючи з XX століття основною галуззю господарства ануаків стало ручне тропічне землеробство (зернові — просо елевсина, кукурудза; бобові; коренеплоди). Займаються також річковим рибальством (за допомогою загат), збиранням диких фруктів. Деякі групи ануак утримують дрібну рогату худобу. Традиційні ремесла: плетіння, виготовлення човнів, хатнього начиння, прикрас тощо.
Поселення ануаків мають лінійне планування і збудовані в рядок уздовж річок, деякі налічують до тисячі жителів.
В основі соціальної організації — патріархально-племінні зв'язки. Шлюб патрилокальний, вид спорідненості — патрилінійна. Поселення — сільська громада, яка складається з домогосподарств, пов'язаних мережею патрилінійних генеалогічних зв'язків.
Традиційна їжа ануаків — рослинна, риба; традиційний одяг — пов'язка на стегнах або шкіряний фартух, подоба спіднички з рослинних волокон. Нині у чоловіків ануак повсюдно поширений європейський одяг — сорочка і шорти.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Monika Sommer: Traditional Instruments of Conflict Resolution and Mediation among the People of Gambella, Ethiopia, in: Wolbert C. G. Smidt: Discussing conflict in Ethiopia. Conflict Management and Resolution: Proceedings of the Conference "Ethiopian and German Contributions to Conflict Management and Resolution", Addis Ababa, 11 to 12 November 2005, Afrikanische Studien 32, 2007, ISBN 9783825897956 (стор. 32) (англ.)
- ↑ David H. Shinn, Thomas P. Ofcansky, Chris Prouty: Anuak People and Language, in: Historical dictionary of Ethiopia, New Edition, 2004, ISBN 9780810849105
- ↑ Mechthild Reh: Añwaa language und Eisei Kurimoto: Añwaa ethnography, in: Encyclopaedia Aethiopica, Band 1, 2003, ISBN 978-3447047463
- ↑ Central Statistical Agency: Summary and Statistical Report of the 2007 Population and Housing Census Results [Архівовано 4 червня 2012 у Wayback Machine.] (PDF), (стор. 84, 100)
Джерела, посилання і література[ред. | ред. код]
- Калиновская К. П. Ануак // Народы и религии мира / під ред. Тішкова В.А., М.: «Большая Российская Энциклопедия», 1999 (рос.) електронне посилання → тут[недоступне посилання з червня 2019]
- Edward E. Evans-Pritchard: The Political System of the Anuak of the Anglo-Egyptian Sudan. Lund, Humphries & Co., London 1940 (Monographs on Social Anthropology 4), (Nachdruck: AMS Press, New York NY 1977, ISBN 0-404-12041-5). (англ.)
- Dereje Feyissa: The Ethnic Self and the National Other. Anywaa Identity Politics in Reference to the Ethiopian State System. In: Bahru Zewde (Hrsg.): Society, State and Identity in African History. Forum for Social Studies u. a., Addis Ababa 2008, ISBN 978-99944-50-25-1, стор. 123–153. (англ.)
- Douglas H. Johnson: On the Nilotic Frontier. Imperial Ethiopia in the southern Sudan, 1898–1936. In: Donald Donham, Wendy James (Hrsg.): The Southern marches of imperial Ethiopia. Essays in history and social anthropology. Cambridge University Press, Cambridge u. a. 1986, ISBN 0-521-32237-5, стор. 219–245 (African studies series 51). (англ.)
- Godfrey Lienhardt: The Situation of the Death. An Aspect of Anuak Philosophy. In: Anthropological Quarterly. Vol. 35, No. 2, 1962, ISSN 0003-5491, стор. 74–85. (англ.)