Аніматор культури — Вікіпедія

Аніматор культури (від лат. anime — вдихати життя в щось, оживляти) — людина, яка організовує культурне життя спільноти, поширює культуру. Аніматор культури використовує різні методи, щоб активізувати суспільство, пробудити інтерес, показати нові способи проведення вільного часу, залучити людей до діяльності, використати потенціал і спробувати задовольнити культурні потреби інших людей, оскільки він розуміє, що одна з людських потреб – це потреба в постійному розвитку та самореалізації.

Визначення поняття[ред. | ред. код]

Леон Дичевський : «Аніматор культури — це той, хто доповнює знання, життєвий досвід і досвід людей, з якими він контактує, пробуджує їхні інтереси, показує нові ідеали та зразки життя, веде діалог про можливості та шляхи розумного задоволення виявлених і досі прихованих культурних потреб. (…) Він ясно бачить нове й краще життя, любить ці бачення, але ще більше любить людей. Він приймає їх такими, якими вони є, в надії, що вони можуть стати кращими. Він поважає кожен вияв їхньої доброї волі, найменшого інтересу до нового й кращого, підтримує їхнє прагнення до кращого життя. Його метод роботи полягає не в тому, щоб командувати людьми, а в тому, щоб активізувати сили, які в них дрімають. Цінність його вчинків проявляється не стільки в тому, що він сам винаходить і робить, скільки в тому, що він вміє витягти з людей, серед яких працює.

Малгожата Коморовська та Лідія Риботицька : «Аніматор — це той, хто поєднує риси, вміння та потрійний талант педагога, психолога та художника».

З. Вержбіцький і З. Юзефович : «Кожен працівник культури виконує три функції: організатора, вихователя та аніматора. Функції анімації виходять на перший план».

Термін «аніматор рультури» досі маловідомий і розуміється по-різному, і його часто ототожнюють із карикатуристом.

Діяльність[ред. | ред. код]

Для досягнення конкретних цілей аніматор повинен дізнатися про місцеве і культурне середовище, освітні та розважальні потреби середовища. У такий спосіб створює місцеві групи дій, групи за інтересами, організовує культурні заходи, фестивалі, лекції, виставки, конкурси, дискотеки, фестивалі. Може організовувати та керувати роботою культурно-освітніх установ. Він намагається знайти спонсорів і часто відповідає за ведення календаря подій та їх рекламу. «Аніматор» — це вихователь, який «не керує учнем чи групою, а вміло стимулює їх власну активність».

Функції аніматора:

  • навчальна
  • комунікаційна
  • інтеграційна
  • партисипативна
  • адаптивна
  • інформаційна

Історія[ред. | ред. код]

Поняття «аніматор культури» з'явилося у Франції, де воно існувало вже в 1940-х роках. 20 століття У 70-х роках. з'явився англійською мовою. Тоді ж у Польщі з’явилися перші наукові публікації про цю концепцію.

Див. також[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • L. Dyczewski, Kultura polska w procesie przemian, Lublin 1993, s. 209.
  • M. Komorowska, L. Rybotycka, Animator przewodnikiem po sztuce i życiu, [w:] Sztuka i dorastanie dziecka, (red.) M. Tyszkowa, Warszawa-Poznań 1981, s. 81.
  • B. Jedlewska, Animatorzy kultury wobec wyzwań edukacyjnych, Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, Lublin 1999, s. 127.