Арабське вітрило — Вікіпедія

Арабське вітрило — вид чотирикутного косого вітрила, прикріпленого верхньою шкаториною до похилої реї. Розвинулося з латинського, коли замість трикутного стали використовувати вітрило у вигляді неправильної трапеції^[1]. Найстаріше засвідчення вітрила такої форми належить до кінця V століття нашої ери: зображення на мозаїці з Келендеріса, Кілікія^[2][3]. Використовувалося до XX століття на арабських дау. Порівняно з латинським вимагає меншої довжини реї, і так само, як латинське, має щоглу меншої висоти, ніж прямі вітрила.

У 1880-1960-х роках арабськими вітрилами оснащалися мальтійські гоцо^[4]. Форму арабського вітрила також мав грот нідерландських біландерів^[5].

Примітки[ред. | ред. код]