Арві Калста — Вікіпедія

Арві Калста
фін. Arvi Kalsta
Арві Калста
Арві Калста
Нині на посаді
Народився 14 жовтня 1890(1890-10-14)[1]
Йоенсуу, Фінляндія
Помер 25 травня 1982(1982-05-25)[1] (91 рік)
Гельсінкі, Фінляндія
Відомий як політик
Громадянство Фінляндія Фінляндія
Національність фін
Alma mater Гельсінський університет
Політична партія Рух Лапуа
Батько Густав Адольф Гренберг, Іда Софія Гренберг (Скутнабб)
У шлюбі з Кертту Анніккі Саволайнен, Елін Імпі Тікка
Професія офіцер, бойовик, політик, бізнесмен
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Хреста Свободи 3-го класу з мечами
Орден Хреста Свободи 3-го класу з мечами
Орден Хреста Свободи 4-го класу з мечами
Орден Хреста Свободи 4-го класу з мечами
Пам'ятна медаль визвольної війни
Пам'ятна медаль визвольної війни
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Пам'ятна медаль Зимової війни
Пам'ятна медаль Зимової війни

Арві Калста (фін. Arvi Kalsta 14 жовтня 1890, Йоенсуу — 25 травня 1982, Гельсінкі) — фінський військовий, правий політик і бізнесмен. Учасник Першої світової війни на боці кайзерівської Німеччини, фінляндської громадянської війни на боці білих, двох совєцько-фінських воєн. Активіст Руху Лапуа. Засновник фінських націоналістичних організацій.

У єгерському русі[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї будівельного підприємця Густава Адольфа Гренберга. При народженні отримав прізвище батька і ім'я Арвід Даніель. У 19121915 навчався в Гельсінському університеті на інженера-механіка.

Арвід Даніель Гренберг дотримувався націоналістичних поглядів, був прихильником незалежності Фінляндії від Російської імперії.

У Першій світовій війні виступав на стороні кайзерівської Німеччини.

На початку 1915 вступив до першої ж групи добровольців, які перебралися до Німеччини для проходження військової підготовки.

З осені 1915 служив у 27-му єгерському батальйоні на Східному фронті. Брав участь в боях з російськими військами.

У громадянській війні[ред. | ред. код]

У лютому 1918 Гренберг прибув до Вааса, де розташовувався Сенат Фінляндії — «білий» уряд періоду громадянської війни.

У чині капітана приєднався до антикомуністичного Охоронного корпусу, прийняв командування єгерським батальйоном. Брав участь у битві за Тампере і взятті Виборга[2].

Гренберг показав себе кваліфікованим і хоробрим військовим, але його амбітність і жорсткість викликала невдоволення Маннергейма. Після того, як Гренберг необгрунтовано роззброїв польського офіцера, Маннергейм віддав розпорядження відправити його під місячний арешт. В знак протесту відразу після закінчення громадянської війни Гренберг звільнився з військової служби.

У Русі Лапуа[ред. | ред. код]

У 1920-х Арвід Гренберг працював комерційним представником і менеджером промислових підприємств.

З 1926 носив ім'я Арві Калста — з фінським, а не шведським звучанням.

У 1930 — 1931 пройшов навчання в офіцерській школі «Taistelukoulu», отримав спеціальність військово-спортивного інструктора.

У 19311932 закінчив також юридичний факультет Гельсінського університету по прискореному курсу.

Праві політичні погляди Арві Калсти привели його до Руху Лапуа Вігторі Косоли.

Він очолював оперативно-штурмову групу, яка займалася затриманням і нейтралізацією політичних супротивників — комуністів і соціал-демократів.

У липні 1930 бойовики Калсти (серед них був Ейно Гаарлем, син відомого підприємця Рафаеля Гаарлема) викрали і утримували соціал-демократичного політика Вяйне Гаккілу, колишнього міністра юстиції і мера Тампере[3].

Восени 1932 Арві Калста здійснив подорож Німеччиною. Вивчав місцеві політичні технології та організаційні засади. Повернувся до Фінляндії переконаним прихильником націоналізму.

У націоналістичній політиці[ред. | ред. код]

2 грудня 1932 через день після повернення з Німеччини, Арві Калста з групою однодумців заснував «Фінську народну організацію» («SKJ»)[4] — першу у Фінляндії партію націонал-соціалістичного спрямування.

Незважаючи на досить жорстку політичну програму, в практичній політиці «SKJ» була досить помірною, діяла тільки в правовому полі. Займалася в основному пропагандою, безуспішно брала участь у виборах 1933. Колишні акції Калсти не практикувалися — позначився досвід Мянтсяльского заколоту і його придушення в березні 1932. Діяльність «SKJ» тривала до 1940.

Арві Калста тимчасово припинив політичну діяльність в 1936, коли отримав пропозицію зайняти пост директора елітного готелю «Pohjanhovi» в Рованіемі (нині готель «Rantasipi Pohjanhovi»). Обіймав посаду до 1938. Потім працював комерційним представником іноземних компаній у Фінляндії.

У совєцько-фінських війнах[ред. | ред. код]

На Зимовій війні капітан Калста командував батальйоном піхотного полку. Особисто брав участь у боях.

Повернувшись в Гельсінкі, відновив політичну активність.

У 1940 Калста заснував Націонал-соціалістичну організацію («KSJ»), яка відтворила програму «SKJ»[5].

Нова партія мала в своїй структурі об'єднання етнічних шведів, Фінський робітничий фронт, штурмовий підрозділ, мала у своєму розпорядженні зв'язками з бізнесом. Виступала в альянсі з Фінською націонал-соціалістичною трудової організацією. Однак в 1941 в «KSJ» стався розкол, спровокований боротьбою за лідерство між Арві Калстою і його заступником Юр'йо Райкасом.

Під час совєцько-фінської війни (1941—1944) Арві Калста служив у військовій комендатурі Савонлінна, потім був направлений командувати ротою, але вже в квітні 1942 звільнений з військової служби. Після цього повернувся до комерційної діяльності.

Повоєнне життя[ред. | ред. код]

19 вересня 1944 адміністрація Маннергейма уклала Московське перемир'я. Стаття 21 угоди передбачала «припинення націонал-соціалістичної пропаганди» і «заборона націонал-соціалістичних організацій» Фінляндії. На цій підставі була заборонена діяльність «KSJ».

Арві Калста намагався втекти з Фінляндії, але був заарештований і деякий час перебував у в'язниці за сфабрикованим звинуваченням у військових злочинах. Після звільнення Калста продовжував займатися бізнесом. Політичної активності не виявляв, але симпатизував правим силам.

Помер Арві Калста у віці 91 року.

Арві Калста залишається великим ідейно-політичним авторитетом для фінських і шведських правих[6].

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://uppslagsverket.fi/sv/sok/view-170045-KalstaArvi
  2. Puolustusministeriön sotahistoriallinen toimisto (Toimittanut). Suomen Jääkärien Elämäkerrasto.
  3. Коломойский Белой Финляндии. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 16 квітня 2020.
  4. Jari Hanski. Juutalaisvastaisuus suomalaisissa aikakauslehdissä ja kirjallisuudessa 1918—1944. Helsinki 2006.
  5. Henrik Ekberg. Führerns trogna följeslagare. Den finländska nazismen 1932—1944. Schildts, 1991.
  6. Love & Tradition. Arvi Kalsta[недоступне посилання]