French
DeutschАргіропуло Анатолій Іванович — Вікіпедія
| Аргіропуло Анатолій Іванович | |
|---|---|
.jpeg) | |
| Народився | 1908[1] |
| Помер | 1942[1] Ленінградська область, РРФСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | теріолог, зоолог |
| Галузь | теріологія і палеонтологія |
| Заклад | Зоологічний інститут РАН |
| Науковий ступінь | кандидат біологічних наук |
| Відомий завдяки: | дослідження степових фаун та систематики гризунів |
| Систематик живої природи | ||
|---|---|---|
 | ||
| Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Argyropulo».
| ||
Анатолій (Анатоль) Іванович Аргіропуло (1908—1942) — біолог, зоолог, відомий фахівець у галузі теріології та низки суміжних дисциплін — морфології, таксономії, паразитології, екології, еволюції, дослідник степової фауни, у тому числі Передкавказзя, Закавказзя, Поволжя та Казахстану.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Вихованець Київської зоологічної школи, зокрема й Зоологічного музею УАН, а згодом і Петербурзької, де працював в Зоологічному інституті АН СРСР (ЗІН) у співпраці з її засновником (початково також українським зоологом) Борисом Виноградовим.
Працював у низці профільних академічних інституцій, розташованих у Петербурзі, — ІЗІФ (Інститут зоології і фітопатології), ВІЗР (Всесоюзний інститут захисту рослин) ВАСГНІЛ, ЗМ / ЗІН тощо.
Мав співпрацю і спільні публікації з такими відомими зоологами як Іван Підоплічко, Борис Виноградов, Олександр Афанасьєв та інші.
1928 року брав участь у Монгольській експедиції АН у складі зоогрупи під керівництвом Тугаринова. Із 1932 майже постійно працював у Закавказзі: 1.04.1932 р. виїхав до Тифлісу, потім працював у Баку.
У 1941 році був науковим співробітником Інституту зоології АН УРСР у Києві.[2]
1941 року, перебуваючи в Зоологічному інституті АН, опинився в блокадному Ленінграді, де й загинув 1942 року. Дата і причина смерті та місце поховання невідомі.
Внесок у таксономію[ред. | ред. код]
Описав близько 30-40 нових таксонів, у тому числі 1 родину, 5 родів, 12 видів, бл. 20 підвидів. Переважно займався гризунами (ряди зайцеподібних та мишоподібних) та їхніми ектопаразитами (зокрема блохами).
Роди, описані Аргіропулом[ред. | ред. код]
- Allocricetulus Argyropulo, 1932 (Аргиропуло, 1932: 242). Типовий вид — Cricetus eversmanni Brandt, 1859;
- † Agispelagus Argyropulo 1939
- Blanfordimys Argyropulo, 1933 (Argyropulo, 1933: 182). Типовий вид: Microtus bucharensis Vinogradov, 1930);
- Eolagurus Argyropulo, 1946 (Аргиропуло, 1946: 44). Типовий вид: Georychus luteus Eversmann, 1840).
- Sumeriomys Argyropulo, 1933 (Argyropulo, 1933: 180). Типовий вид: Mus socialis Pallas, 1773.
- Tibetholagus Argyropulo et Pidoplichko, 1939 (emend.: Tibetolagus Argyropulo, 1948); nomen nudum (Wilson, Reeder, 2005).
Наукові праці[ред. | ред. код]
Автор близько 50 наукових статей та 5 монографічних видань.
- 1931. Аргиропуло А. И. Определитель грызунов Уральской области и соседних районов. — М.; Л.: Сельхозгиз, 1931. — 88 с.
- 1936. Виноградов Б. С., Аргиропуло А. И., Гептнер В. Г. Грызуны Средней Азии / Ред. Б. С. Виноградов ; АН СССР. Зоол. ин-т. — М. ; Л. : Изд-во Акад. наук СССР, 1936. — 228 с.
- 1940. Аргиропуло А. И. Сем. Muridae — мыши. — М., Л.: Изд-во АН СССР, 1940. — 170 с. — (Серия: Фауна СССР. Млекопитающие. Т. 3. Вып. 5; Новая серия, № 21. Редактор А. А. Штакельберг).
- 1941. Виноградов Б. С., Аргиропуло А. И. Определитель грызунов / Зоол. ин-т АН СССР. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1941. — 243 с. — (Серия: «Фауна СССР. Млекопитающие». Новая серия / Отв. ред. С. А. Зернов, ред. издания Д. Оглоблин; № 29). http://nauka1941-1945.ru/page/954/id/1500/ [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
Шана, спогади[ред. | ред. код]
Про Анатолія Аргіропула тепло згадують у своїх працях Борис Виноградов (нові видання визначників гризунів), Сергій Огньов («Очерки экологии животных», 1951), Микола Калабухов («Жизнь зоолога»). Стислий нарис про життя й творчість Аргіропула наводить Микола Воронцов в передмові до опублікованих ним рукописів Анатолія Івановича (книга «Теріологія», том 1, 1972). Доповідь про творчі доробки Аргіропуло звучала на міжнародній конференції «Міллеровські читання 2013» (з нагоди 285-річчя Архіву РАН, доповідь Олени Тихонової) та представлена у програмі XX Теріологічної школи 2013 (доповідь Ігоря Загороднюка).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б NUKAT — 2002.
- ↑ Історія Національної академії наук України. 1938—1941 : Документи і матеріали [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.]/ упоряд. В. А. Кучмаренко [та ін.] ; відп. ред. О. С. Онищенко; НАН України, Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. Інститут архівознавства. — К.: НБУВ, 2003. — 920 c.
- ↑ Аргиропуло А., Виноградов Б. О новом замечательном грызуне нашей фауны (Salevinia paradoxa gen. et spec. nov.) // Природа. — 1939. — № 1. — С. 81-83. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 вересня 2013.
Джерела[ред. | ред. код]
- Аноним. Аргиропуло Анатолий Иванович [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.] // ЕНИП — Электронная библиотека «Научное наследие России». — 2013.
- Бодылевская И. В. Академик А. А. Борисяк и Палеонтологический институт в годы войны. 1941—1943 гг. / Российская академия наук, Палеонтологический институт им. А. А. Борисяка / Под ред. А. Ю. Розанова, А. В. Лопатина. — М.: ПИН РАН, 2008. — 110 c.
- Воронцов Н. Н. Памяти А. И. Аргиропуло // Териология / Под ред. Н. Н. Воронцова. — Новосибирск: СО «Наука», 1972. — Том 1. — С. 87-88.
- Воронцов Н. Н. Памяти А. И. Аргиропуло // Воронцов Н. Н. Наука. Ученые. Общество / Отв. ред. Е. А. Ляпунова. — М.: Наука, 2006. — С. 271—272. — ISBN 5-02-034187-8
- Загороднюк І. В. Зоологічні колекції як джерело біографічної інформації: до історії досліджень Анатолія Аргіропула та Бориса Попова // Практичні питання природничої музеології: Матеріали III наук.-практ. конф. (24-25 жовтня 2013 р., Київ). — Київ: ННПМ НАН України, 2013. — С. 15-16. [Архівовано 31 грудня 2013 у Wayback Machine.] — ISBN 978-966-02-7001-5.
- Исследования млекопитающих в Зоологическом институте РАН [Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Laboratory of Theriology, Zoological Institute, Russian Academy of Science, 2011 (Last modified: 04.07.2013).
- Миллеровские чтения: к 285-летию Архива РАН: Научная конференция с международным участием. Программа[недоступне посилання з червня 2019]. — Санкт-Петербург, 23-25 апреля 2013 г.
- Павлинов И. Я. Систематика современных млекопитающих. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 2003. — 297 с. — ISSN 0134-8647.
- Слепкова Н. В. Выставка к 65-летию Победы в Зоологическом музее Зоологического института РАН [Архівовано 7 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Историко-биологические исследования. — 2010. — Том 2, № 4. — С. 97-105.
- Musser, G. G., M. D. Carleton. Superfamily Muroidea // Mammal Species of the World a Taxonomic and Geographic Reference / D. E. Wilson and D. M. Reeder (eds.). Johns Hopkins University Press, Baltimore, 2005. P. 894—1531.
|
