French
DeutschАрета Франклін — Вікіпедія
| Арета Франклін | |
|---|---|
| англ. Aretha Franklin | |
 | |
| Франклін у 1968 році | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 25 березня 1942 |
| Місце народження | Мемфіс, Теннессі, США |
| Дата смерті | 16 серпня 2018 (76 років) |
| Місце смерті | Детройт, Мічиган, США[1] |
| Причина смерті | рак підшлункової залози[2] |
| Поховання | цвинтар Вудлонd |
| Роки активності | 1956 — 2018 |
| Громадянство |  США |
| Національність | афроамериканка |
| Віросповідання | англіканство |
| Професія | співачка |
| Освіта | Джульярдська школа[3] і Northern High Schoold |
| Вчителі | Brooks Alexanderd[4] |
| Співацький голос | мецо-сопрано |
| Інструменти | фортепіано[5] і вокал[d][5] |
| Жанр | ритм-енд-блюз, соул, джаз, госпел, поп |
| Лейбл | J.V.B., Columbia, Atlantic, Arista, RCA Records |
| Нагороди |  |
| Премії | Grammy Legend Award 1991 |
| Батько | C. L. Franklind |
| Мати | Barbara Siggers Franklind |
| Автограф |  |
| www.arethafranklin.net | |
 Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |
Аре́та Фра́нклін (повне ім'я: Аре́та Луї́за Фра́нклін, англ. Aretha Louise Franklin; 25 березня 1942, Мемфіс, Теннессі—16 серпня 2018) — американська співачка у стилях ритм-енд-блюз, соул і госпел, феміністка, активістка руху за громадянські права.
Найбільшого успіху досягла у другій половині 1960-х і на початку 1970-х років. Завдяки винятково гнучкому й сильному вокалу Франклін часто називають «Королевою соулу» (англ. The Queen Of Soul) або «Леді Соул» (англ. Lady Soul). У січні 1987 року стала першою жінкою, чиє ім'я було занесено в Зал слави рок-н-ролу. У листопаді 2008 року журнал Rolling Stone оголосив її найвидатнішою вокалісткою епохи рок-н-ролу[6].
Життєпис[ред. | ред. код]
Виросла в Детройті (штат Мічиган) у родині священика й разом із сестрами змалку співала в церковному хорі. Уже в 14 років були зроблені перші записи її вокалу. З 1966 року, Франклін записувалася лейблом Columbia Records, проте її пісні рідко потрапляли в чарти, і хоча серед тривіальних комерційно орієнтованих записів цього періоду іноді проступали риси соулу, цей період не вважається успішним.
В кінці 1966 року продюсер Джеррі Векслер відчув талант співачки до соулу і запросив співачку співпрацювати з лейблом Atlantic Records. Він привіз її Алабаму, де був записаний сингл «I Never Loved a Man (The Way I Love You)», що зробив прорив у кар'єрі співачки та історії ритм-енд-блюзу в цілому.
З початку 1967 і до кінця 1968 року 10 пісень Франклін постійно посідають вищі сходинки у поп-чартах, зокрема це пісні «Chain of Fools», «(You Make Me Feel Like) A Natural Woman», а також «Respect», що стала гімном феміністського руху.
Співачка стає обличчям чорної Америки, що усвідомила свою силу в роки боротьби за цивільні права. Її різкий, впевнений вокал у супроводі з новаторськими аранжуваннями було прийнято за еталон класичного соулу. Проблемою співачки залишався репертуар, тому чільне місце в її репертуарі займали вже відомі шлягери інших виконавців — The Drifters («Spanish Harlem»), Діонн Ворвік («I Say a Little Prayer»), The Rolling Stones, The Beatles, Simon & Garfunkel та інших.
Останнім великим успіхом Арети Франклін у чартах став кавер пісні Стіві Вандера «Until You Come Back to Me» (1974). Пізніше зі спадом популярності соулу Франклін записувала традиційні шлягери, нерідко в дуетах з молодими виконавцями.
Дует Франклін з Джорджем Майклом в 1986 році очолив хіт-парад Великої Британії, а її найбільш успішний сингл 1990-х, «A Rose Is Still a Rose» (1998), був записаний разом з Лорін Гілл з The Fugees.
2005 року Арета Франклін була нагороджена найвищою нагородою США — медаллю Свободи.
Записані в різні роки дуети «королеви» Арети Франклін з її хрещеною дочкою Вітні Г'юстон, Мераєю Кері, Енні Леннокс, Мері Джей Блайдж, Френком Сінатрою, Глорією Естефан, Крістіною Агілерою та іншими виконавцями були в 2007 році випущено окремим диском «Jewels in the Crown: All -Star Duets with the Queen».
Померла 16 серпня 2018 року в Детройті на 77-му році життя[7]. Причиною смерті став рак підшлункової залози, з яким виконавиця боролася ще з 2010 року. Похована в Детройті.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Франклін мала чотирьох синів. Вперше завагітніла у 12-річному віці. Свою першу дитину назвала Кларенсом на честь батька[8], 28 січня 1955 року.
Арета Франклін була двічі одружена. З першим чоловіком, на ім'я Тед Вайт, вона одружилася 1961 року[9][10]. В шлюбі було домашнє насильство. Пара розлучилася в 1969 році. Другого чоловіка Франклін зустріла в церкві свого батька. З 1978 по 1984 рік співачка була одружена з американським актором Глінном Турманом, але цей шлюб закінчився розлученням.
Франклін та кілька інших американських зірок відмовилися брати участь у інавгурації президента Дональда Трампа 2017 року, що стало масштабним актом музичного протесту.
Була християнкою[11][12], зареєстрованою демократкою[13], рішучо підтримувала боротьбу за права корінних американців[14].
Дискографія[ред. | ред. код]
- 1956 — The Gospel Soul of Aretha Franklin
- 1961 — Aretha (1961)
- 1962 — The Electrifying Aretha Franklin
- 1962 — The Tender, The Moving, The Swinging Aretha
- 1963 — Laughing on the Outside
- 1964 — Unforgettable — A Tribute to Dinah Washington
- 1964 — Songs of Faith Checker
- 1965 — Once in a Lifetime
- 1967 — I Never Loved a Man the Way I Love You
- 1967 — Aretha Arrives
- 1967 — Take It Like You Give It
- 1967 — Lee Cross
- 1968 — Lady Soul
- 1968 — Aretha Now
- 1968 — Aretha in Paris (live)
- 1969 — Aretha Franklin — Live!
- 1969 — I Say a Little Prayer
- 1969 — Soul '69
- 1970 — This Girl's In Love With You
- 1970 — Don't Play That Song
- 1970 — Sweet Bitter Love
- 1970 — Spirit in the Dark
- 1971 — Aretha Live at Fillmore West
- 1971 — Young, Gifted & Black
- 1972 — Amazing Grace
- 1973 — Hey Now Hey (The Other Side of the Sky)
- 1974 — Let Me In Your Life
- 1974 — With Everything I Feel in Me
- 1975 — You
- 1976 — Sparkle
- 1977 — Satisfaction
- 1977 — Sweet Passion
- 1977 — Most Beautiful Songs
- 1978 — Almighty Fire
- 1979 — La Diva
- 1980 — Aretha (1980)
- 1980 — Aretha Sings the Blues
- 1981 — Love All the Hurt Away
- 1982 — Jump to It
- 1983 — Get It Right
- 1984 — Never Grow Old
- 1985 — First Lady of Soul
- 1985 — Who's Zoomin' Who?
- 1986 — Aretha (1986)
- 1986 — Soul Survivor
- 1987 — One Lord, One Faith, One Baptism
- 1989 — Through the Storm
- 1991 — What You See Is What You Sweat
- 1998 — A Rose Is Still a Rose
- 2003 — So Damn Happy
- 2007 — Jewels In the Crown: All-Star Duets With the Queen
- 2008 — This Christmas
- 2009 — Aretha: A Woman Falling Out Of Love
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 1980 — Брати Блюз — місіс Мерфі
- 1998 — Брати Блюз 2000 — місіс Мерфі
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Aretha Franklin, music’s ‘Queen of Soul,’ dies at 76 — Washington Post, 2018.
- ↑ Aretha Franklin, 'Queen of Soul', dies aged 76 // BBC News Online — BBC, 2018.
- ↑ https://books.google.no/books?id=RsMDAAAAMBAJ&lpg=PA56&pg=PA56#v=onepage&q&f=false
- ↑ The Black perspective in music — ISSN 0090-7790; 2326-0890
- ↑ а б Montreux Jazz Festival Database
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2008. Процитовано 6 жовтня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Померла Арета Франклін: як увійшла в історію королева соулу. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 6 травня 2020.
- ↑ Ritz, David. Respect: The Life of Aretha Franklin (англ.). Little, Brown. ISBN 978-0-316-19682-6.
- ↑ Company, Johnson Publishing (15 січня 1970). Jet (англ.). Johnson Publishing Company.
- ↑ Rivera, Ursula (2003). Aretha Franklin. New York, NY : Rosen Central.
- ↑ Aretha Franklin Talks Faith, Miraculous Healing. www.christianpost.com (англ.). Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
- ↑ Premier. Why Aretha Franklin's legacy is inspiring others to write gospel music for the masses. Premier Christianity (en-GB) . Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
- ↑ Aretha Franklin Plays the Longest National Anthem In U.S. History. Digital Music News (амер.). Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
- ↑ Suzan Shown Harjo: Remembering a moment in time with the late Aretha Franklin. IndianCountryToday.com (англ.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Арети Франклін [Архівовано 17 квітня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Сайт фанів Арети Франклін (англ.)
- Біографія Арети Франклін [Архівовано 9 листопада 2010 у Wayback Machine.] на сайті All Music Guide (англ.)
- Тексти та відеофайли на порталі Tekstovi Pesama [Архівовано 5 липня 2012 у Wayback Machine.] (серб.)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||