Аржанов Михайло Олександрович — Вікіпедія

Михайло Олександрович Аржанов
Народився 1 (14) серпня 1902
Плющівка, Полтавська волость, Херсонський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 22 жовтня 1960(1960-10-22)[1] (58 років)
Москва, СРСР[1]
Поховання Новодівичий цвинтар
Місце проживання Москва
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Інститут червоної професури
Галузь юриспруденція
Заклад Інститут держави і права РАН
Інститут філософії РАНd
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор юридичних наук[d]
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки
член-кореспондент АН СРСР

Миха́йло Олекса́ндрович Аржа́нов (1 (14) серпня 1902(19020814), село Єфингар Одеського повіту Херсонської губернії, нині Плющівка Баштанського району Миколаївської області — 22 жовтня 1960, Москва) — російський юрист, доктор юридичних наук (1938), професор, Член-кореспондент АН СРСР (обрано 28 січня 1939).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

1930 року закінчив Інститут червоної професури. 1938 року захистив докторську дисертацію «Фашизм — режим безправ'я та беззаконня».

Працював в Інституті держави і права та Інституті філософії АН СРСР (від 1955 року — старший співробітник), Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

Досліджував теорію держави і права, державне право, філософські та правові доктрини німецького нацизму.

Праці[ред. | ред. код]

  • Гегельянство на службе германского фашизма. Критика неогегельянских теорий национализма. — Москва, 1933.
  • Советское государственное право. — Москва, 1938.
  • Теория государства и права. — Москва, 1949.
  • Государство и право в их соотношении. — Москва, 1960.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Аржанов Михаил Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Посилання[ред. | ред. код]