Артур Гендерсон — Вікіпедія

Артур Гендерсон
англ. Arthur Henderson
Міністр іноземних справ Великої Британії
Монарх: Георг V (1910—1936)
 
Народження: 13 вересня 1863(1863-09-13)[1][2][…]
Глазго, Ланаркшир, Шотландія, Сполучене Королівство[4]
Смерть: 20 жовтня 1935(1935-10-20)[1][2][…] (72 роки)
Лондон, Велика Британія
Поховання: Ґолдерс-Ґрін (крематорій)
Країна: Велика Британія
Партія: Лейбористська партія
Діти: William Henderson, 1st Baron Hendersond[5] і Arthur Henderson, Baron Rowleyd[5]
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Артур Гендерсон (англ. Arthur Henderson; 13 вересня 1863(18630913), Глазго, Шотландія — 20 жовтня 1935, Лондон, Англія) — лідер Лейбористської партії Великої Британії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї текстильного робітника. Батько помер, коли йому було 10 років. Працював ливарником. Приєднався до методистської церкви, став методистських проповідником. З 1892 року — співробітник профспілки ливарників. У 1888 році Гендерсон одружився з Елеонорою Вотсон. У сім'ї народилися дочка і троє синів, старший з них був убитий під час Першої світової війни.

У 1900 році був одним із засновників комісії представництва праці, яка стала основою створеної у 1903 році Робітничої (Лейбористської) партії. У 1903 був обраний до парламенту Великої Британії і переобирався туди від різних виборчих округів до своєї смерті у 1935.

У 19111934 секретар Лейбористської партії.

У період Першої світової війни, у 19151917, Гендерсон входив до уряду Асквіта і Ллойда Джорджа, як міністр без портфеля, виступав за «війну до переможного кінця».

Після Лютневої революції 1917 приїжджав до Росії, вів переговори з Тимчасовим урядом і Петроградським радою.

Після закінчення Першої світової підтримував створення Ліги Націй. У 1924 році міністр внутрішніх справ у першому лейбористському кабінеті Макдональда; у 19291931 міністр закордонних справ у 2-му кабінеті Макдональда, який у 1929 відновив дипломатичні відносини з СРСР, розірвані Великою Британією у 1927. У 19321933 голова Міжнародної конференції з роззброєння. Лауреат Нобелівської премії миру 1934 року.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]