Артур Сірк — Вікіпедія

Артур Сірк ; ест. Artur Sirk;
	лейтенант
Загальна інформація
Народження	25 вересня 1900; с. Прууна, волость Тапа, повіт Ляене-Вірумаа, Естонія
Смерть	2 серпня 1937 (36 років); Ехтернах, Люксембург; (смерть через падіння з висотиd)
Поховання	Гієтаніємі
Громадянство	Естонія
Alma Mater	Талліннська Реальна школаd і Тартуський університет
Військова служба
Приналежність	Естонія
Війни / битви	Війна за незалежність Естонії
Командування
	Естонський союз учасників Визвольної війни
	Артур Сірк у Вікісховищі

Артур Сірк (ест. Artur Sirk, * 25 вересня 1900, с. Прууна, волость Тапа, повіт Ляене-Вірумаа, Естонія — † 2 серпня 1937, Ехтернах, Люксембург) — естонський політичний і військовий діяч, ветеран війни за незалежність Естонії, один з лідерів націоналістичного руху Естонський союз учасників Визвольної війни — Вапси.

Життєпис[ред. | ред. код]

Артур Сірк народився у селі Прууна (тепер волость Тапа повіту Ляене-Вірумаа) у селянській сім'ї.

Участь у боротьбі за незалежність[ред. | ред. код]

Ще будучи учнем добровільно приєднався до Естонської армії та взяв активну участь у війні за незалежність.

Після закінчення війни вступив до Тартуського університету на юридичний факультет. У 1926 завершує військову службу та починає працювати у юридичній фірмі Теодора Риука (обіймав посаду міністра внутрішніх справ у 1924)

Політична діяльність[ред. | ред. код]

**Артур Сірк** виступає на мітингу вапсів у Пярну

Приєднався до «Естонської ліги демобілізованих солдат» у 1921. Згодом ця організація трансформувалась у «Естонський союз учасників Визвольної війни» у якій Сірк був обраний заступником голови на загальних зборах 10 жовтня 1926. На основі союзу був створений у 1929 Рух вапсів

Керівником руху обрано генерала Ернста Пиддера, але Сірк виконував у ньому основну організаційну діяльність, зокрема підготував статут та забезпечив проведення першого конгресу вапсів 26 січня 1930 у Таллінні.

Промова Сірка на конференції 1932 дала поштовх до змін в організації та перетворення її на парамілітарну структуру на зразок фашистських рухів у Європі. У 1933 Рух вапсів був близький до приходу до влади, однак після введення надзвичайного стану главою держави Костянтином Пятсом 12 березня 1934 організація була заборонена. Артур Сірк був заарештований та ув'язнений у Таллінні, але в листопаді 1934 йому вдалось втекти з в'язниці^[1] і переправитися до Фінляндії.

Протягом 1934 - 1935 він координує діяльність вапсів зі своєї фінської бази і веде підготовку разом із союзним фінським рухом Лапуа до повалення влади у Естонії. 7 грудня 1935 естонська поліція заарештувала вапсів, які готували заколот, а Сірк змушений був емігрувати із Фінляндії.

Загибель і поховання[ред. | ред. код]

Після Фінляндії Артур Сірк проживав у Люксембурзі. 2 серпня 1937 він загинув внаслідок падіння з вікна готелю у місті Ехтернах. Обставини загибелі до теперішнього часу не до кінця з'ясовані. Поліція Люксембургу констатувала самогубство, однак естонські історики Пуста і Томінгас провину за смерть Сірка покладають на агентів Пятса.

Похований Артур Сірк 9 жовтня 1937 року в Гельсінкі на цвинтарі Хієтаньємі.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Втік лідер опозиції з тюрми, Газета «Свобода» Український дневник, 14 листопада 1934 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 9 грудня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]

Біографія Артура Сірка [Архівовано 28 березня 2013 у Wayback Machine.]

[1] Втік лідер опозиції з тюрми, Газета «Свобода» Український дневник, 14 листопада 1934 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 9 грудня 2012.

[1]