Артхаус Трафік — Вікіпедія

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (лютий 2018)
Arthouse Traffic
ТОВ Артхаус Трафік
Тип кінокомпанія,кінодистриб'ютор
Форма власності товариство з обмеженою відповідальністю
Засновано 2003
Засновник(и) Денис Іванов
Штаб-квартира Київ, вул. Щекавицька 30/39, оф. 212
Структурні підрозділи Артхаус Трафік Одеса
arthousetraffic.com

«Артха́ус Тра́фік», або «АТ» — український кінодистриб'ютор та кінокомпанія, що спеціалізується на прокаті та створенні кіно у стилі артгаузу. З'явився в грудні 2003 році і став першим кінодистриб'ютором, хто почав займатися в Україні кінопрокатом артгаузного кіно.[1][2][3]

У співпраці з іноземними посольствами і культурними центрами проводить такі щорічні всеукраїньські кіноподії, як «Вечори французького кіно», фестивалі «Нове британське кіно» і «Нове німецьке кіно» спільно, «Тиждень австрійського кіно», «Тиждень італійського кіно», виступає партнером кінопрограм щорічного фестивалю «Французька весна в Україні».

Організатор низки кінофестивалів та фестивальних програм в Україні, серед яких найбільш масштабни — Міжнародний кінофестиваль для дітей і підлітків «Чілдрен Кінофест»[4] та «Київський тиждень критики»[5] , а також програм українського кіно за кордоном, зокрема — щорічні Дні українського кіно в Брюсселі[6].

Один з напрямком роботи кінокомпанії — створення та просування українських та копродукційних короткометражних та повнометражних фільмів, серед яких були «Штольня» Любомира Кобильчука (2006), «Зелена кофта» Володимира Тихого (2013), «Плем'я» Мирослава Слабошпицького (2014), «Рівень чорного» Валентина Васяновича (2017), «Донбас» Сергія Лозниці (2018).

Історія створення[ред. | ред. код]

«Артхаус Трафік» створений наприкінці 2003 року в Києві Денисом Івановим його дружиною Мариною Шух. У новоствореній компанії Денис Іванов став генеральним директором.[1].

Початок діяльності «АТ» поклав в грудні 2003 року випуск на українські екрани французького документального шедевра Жака Перрена «Птахи» («Le Peuple Migrateur»), перший сеанс фільму відбувся 11 грудня 2003 року в Одесі, і опісля чотири дні —15 грудня в Києві[7].

Завдяки «АТ» в українському кінопрокаті вперше стали демонструватися програми короткометражного кіно, після того, як в 2005 році компанія стала представником в Україні усесвітньої мережі короткометражного кіно Future Shorts (Лондон), а також почала готувати власні програми короткометражок. У 2007 році «АТ» почав співпрацю з Манхеттенським фестивалем короткометражних фільмів (Нью-Йорк),[8] і українські глядачі змогли приєднатися до конкурсних показів цього інтерактивного глобального фестивалю, які проходять по всьому світу.

З 2010 по 2013 рік команда «АТ» була співзасновником і організатором Одеського міжнародного кінофестивалю.[9]

У 2014 році компанією засновано щорічний міжнародний кінофестиваль для дітей і підлітків «Чілдрен Кінофест».[10]

З осені 2016 року «АТ» почав проєкт підтримки кіноклубів «Артхаус Клуб», відкривши каталог своїх фільмів для некомерційних показів у кіноклубах України[11]. Пізніше цей проєкт трансформувався у платформу «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа»[12].

У 2017 році компанією засновано щорічну подію «Київський тиждень критики»[13]

Наприкінці 2017 року французька організація Unifrance включила «АТ» в першу п'ятірку світових дистриб'юторів, котрі випустили найбільше французьких фільмів у кінопрокат[14].

На сьогодні «Артхаус Трафік» співпрацює з багатьма кінотеатрами у всіх містах України. Зусиллями компанії щороку на українські кіноекрани виходить кілька десятків фільмів[15].

Підрозділи в інших міста[ред. | ред. код]

З 2005 року та до цього часу існує представництво «АТ» у Одесі[16]. До 2015 році існувало представництво «АТ» у Львові.

Нагороди[ред. | ред. код]

Робота команди «АТ» неодноразово визнавалася фахівцями вітчизняної кіноіндустрії; компанія отримала приз «За розвиток некомерційного кіно» («Кіноекспо-2006») та приз «Найкращий кінодистриб'ютор» («Вибір Афіші» — 2005") тощо. На "IV-ому Київському міжнародному «Кінофорумі України-2007», фільм «Штольня», дистриб'юцією та спонсорством якого займалася компанія «АТ», виграв відразу три спеціалізовані премії «25 кадр»: за найкращий трейлер, найкращий постер та найкращий слоган. За підсумками опитування Бюро української кіножурналістики, яке проводилося серед кіножурналістів в 2014 і 2015 роках, «АТ» був названий як «Найкраща компанія кінодистриб'ютор в Україні»[17][18].

Власники[ред. | ред. код]

Власниками «АТ» станом на 2018 рік є:[19][20]

Частка ринку (за кількістю касових зборів)[ред. | ред. код]

Станом на 2018 рік компанія не входить до 5-ти найбільших кінодистриб'юторів України.


Ринок кінопрокату України (за виторгом)
№ Назва Ринок у 2010[прим. 1][21] Ринок у 2011[прим. 1][22] Ринок у 2012[прим. 1] Ринок у 2013[прим. 1][23] Ринок у 2014[прим. 1] Ринок у 2015[прим. 1][24] Ринок у 2016[прим. 1][25] Ринок у 2017[прим. 2][27][28]
1 B&H Film Distr. Company 43.2% 51% 48.9% 49.1% 41.4% 55.7% 50.4% 52.5%[27]
2 Ukrainian Film Distribution 20.5% 22.1% 21.5% 14.3% 26% 22.8% 23% 21.9%[27]
3 Kinomania[прим. 3] 16.6% 15.9% 9.63% 15% 16% 10.9% 16.2% 15.2%[27]
4 MMD UA 2.6% 4.68% 3.41% 7.75% 3.59% 3.8% 1.8% 1.7%[27]
5 Вольга Україна[прим. 4] <1 % <1 % 2.5% 3.6% 4.1% 4.3% 2.7% 5.7%[27]
- Решта 17.1% 6.19% 14.1% 10.4% 8.88% 2.6% 5.9% 2.9%
- Всього 100 100 100 100 100 100 100 100
-
- К-сть стрічок у прокаті 166[29] 242[30] 259[30] 327[31][32] 325[33][34] 292[35][36] 288[37][38][39] 294[40][41]
- К-сть відвідувачів 15 млн[42][43] 17,2 млн[44] 19,6 млн[45] 20.4 млн[46][47] 20,1 млн[48] 21,16 млн[36] 24,2 млн[49] 28,9 млн[27][50][51]
- Середня ціна квитка ₴41[42] ₴43[30] ₴43[30] ₴43[34] ₴47[52] ₴57[52] ₴67[49] ₴77,08[27]
- Касові збори ₴614 млн[43]
($77 млн)[42]		 ₴720 млн
($90 млн)[30]		 ₴800 млн
($100 млн[30]		 ₴ 820 млн[49]
($106 млн)[53]		 ₴943 млн[48]
($80,4 млн)[52]		 ₴1.2 млрд.
($54,58 млн)[52][54]		 ₴1.70 млрд.[55]
($63,8 млн)[49]		 2,23 млрд грн.[27]
($85,8 млн)[56]
- К-сть кінотеатрів 156[42] 164[57] 167[30] 186[34] 167*[34] 152*[53] 160*[58] 181*[50]
- К-сть кіноекранів 350[59] 370[57] 376[30] 443[34] 420*[34][60][48] 438*[53] 460*[58] 513*[50]
- % українського озвучення[прим. 5] 65.6 %[61] 65.2 %[62][63] 65.7 %[63] 69.3 %[64] 65.5 %[65] 84.8 %[65] 88.0 %[65][66] 87.5 %[67][68][69]
*В зв'язку з окупацією Криму та Сходу України російськими військами, починаючи з 2014 року фактично в Україні функціонувало менше кінотеатрів:
Україна втратила 22 кінотеатри де загалом розміщувалося 45 кіноекранів (без окупації у 2014 Україна б мала 189 кінотеатрів де розмішувалося б 465 кіноекранів)


Напрямки діяльності[ред. | ред. код]

Продюсування кіно[ред. | ред. код]

Кінокомпанія в якості продюсера брала участь у створенні та просуванні фільмів «Штольня» Любомира Кобильчука (2006), «Зелена кофта» Володимира Тихого (2013), «Плем'я» Мирослава Слабошпицького (2014), «Рівень чорного» Валентина Васяновича (2017), копродукція «Донбас» Сергія Лозниці (2018)[70] , «Носоріг» Олега Сенцова (2022)[71] а також більш ніж 40 короткометражних робіт у рамках альманахів «Мудаки. Арабески» (2011), «Україно, Goodbye!» (2012) (пізніше 8 короткометражок з «Україно, Goodbye!» було об'єднано у нову збірку «Українські злі» (2013)).

Спеціальні кінопрограми та ретроспективи[ред. | ред. код]

Фестивальні кінопрограми і ретроспективи, проведені «АТ»:

2004 рік: Дні японського кіно спільно з Посольством Японії в Україні, Дні скандинавського кіно, Фестиваль треш-кіно.

2005 рік: Фестиваль російського кіно «НепРОСтоє кіно», Фестиваль фінського кіно спільно з Посольством Фінляндії в Україні, Дні корейського кіно спільно з Посольством Кореї в Україні, горор-марафон «Ніч фільмів жахів».

2006 рік: Фестиваль японської анімації «Історія Аніме» спільно з Посольством Японії в Україні, Фестиваль естонського кіно спільно з Посольством Естонії в Україні

2008 рік: Фестиваль «Нове шведське кіно. Жіночий погляд» спільно з Посольством Швеції в Україні, Тиждень франкофонії: територія кіно (2008, 2009), Фестиваль європейського кіно (2008, 2009, 2010), «Літній сезон культового кіно» (2008, 2009), Фестиваль артгаузу «Кіно без кордонів» (2008, 2009)

2009 рік: «Незалежне американське кіно», «Ніч французької анімації» спільно з Французьким культурним центром в Україні, Фестиваль DUTCH PUNCH, Проєкт «Кіно: жіночий стиль» (2009, 2010, 2011).

2010 рік: «Тиждень італійського кіно», Проєкт документального кіно «Музика.doc»

2011 рік: Програма каннських прем'єр «Вікенд у Каннах»

2013 рік: «VIII дні польського кіно в Україні» спільно з Польським Інститутом, Програма «Вечори у Карлових Варах»

2014 рік: «ІХ дні польського кіно в Україні» спільно з Польським Інститутом, ретро-програма світових новорічних кінохітів «Різдвяне кіно»

2015 рік: Фестиваль «Єдність і толерантність»

2016 рік: Дні українського кіно в Брюсселі «UKRAINE ON FILM: BORDERLINES», Дні українського кіно в Амстердамі «Ukraine on Film: Way to Freedom».

2017 рік: ІІ Дні українського кіно в Брюсселі «UKRAINE ON FILM: BORDERLINES», «Тиждень швейцарського кіно» спільно з Посольством Швейцарії, Проєкт «Кіно проти корупції», І-ий Київський тиждень критики, Дні Єрусалима в Києві, Дні українського кіно в Торонто (Канада).

2018 рік: ІІІ Дні українського кіно в Брюсселі «UKRAINE ON FILM. BRIDGES»[72], «Кінорейв» — перший фестиваль німецького молодіжного кіно, приурочений до Українсько-німецького року мов, спільно з Ґете-інститутом в Україні[73], «Тиждень швейцарського кіно» спільно з Посольством Швейцарії, 2-й Київський тиждень критики.

2019 рік: Фестиваль української культури «Українська весна» у Центрі образотворчих мистецтв BOZAR у м. Брюссель[74] , «Тиждень швейцарського кіно» спільно з Посольством Швейцарії, 3-й Київський тиждень критики, «ЄВРОФЕСТ: Кіно для кожного»[75].

2020 рік: Онлайн-фестиваль європейського кіно[76], Онлайн-фестиваль «Тиждень швейцарського кіно» спільно з Посольством Швейцарії[77], Фестиваль «Українська весна» у Центрі образотворчих мистецтв BOZAR у м. Брюссель[78], 4-й Київський тиждень критики, Онлайн-фестиваль «Кіноподорож Баварією»[79]

2021 рік: Онлайн-фестиваль «Нове британське кіно. Сходження зірки»[80], «Тиждень швейцарського кіно» спільно з Посольством Швейцарії, Онлайн-фестиваль «Кіноподорож Баварією», 5-й Київський тиждень критики.

Ретроспективи: Інгмара Бергмана (2007), Тоні Ґатліфа (2007), Хуліо Медема (2008), Чарлі Чапліна (2014), братів Дарденн (2014), Жака Одіара (2016).

Програми короткометражного кіно: Future Shorts (з 2006 по 2013р), Програми французького короткометражного кіно до Дня святого Валентина «Магічний Париж» — «Місто Закоханих» (2009, 2010, 2011, 2013 р), кінопроєкт незалежного українського короткометражного кіно «Мудаки: Арабески» (2010), «Україна, гудбай» (2012), Oscar Shorts (2014—2021), Oscar Shorts-Анімация (2014)

Міжнародні проєкти[ред. | ред. код]

Спільно з Міністерством закордонних справ України, Держагентством з питань кіно, партнерами та громадськими організаціями українців за кордоном «АТ» проводив Дні українського кіно в Брюсселі (січень 2016—2020р)[72][78][81], Амстердамі (березень 2016р)[82], а також під час 42-го Міжнародного кінофестивалю у Торонто (Канада) у вересні 2017р[83].

Щорічні фестивалі[ред. | ред. код]

Азія Кіно[ред. | ред. код]

Вперше проведений восени 2004 року[84] фестиваль став найобговорюванішою в пресі кіно-подією року. Проводився по 2010 рік.

За цей час у рамках фестивалю були представлені такі стрічки, як «Весна, літо, осінь, зима… і знову весна», «Самаритянка» та «Час» (реж. Кім Кі Дук, Південна Корея), «Капризна хмара» (Реж. Цай Мін-Лянь / Китай-Тайвань-Малайзія), «Кров і кістки», «Такешиз», «Банзай, режисер» та «Ахіллес і черепаха» (Реж. Такесі Кітано / Японія), «Гарячі новини» (реж. Джоні Те, Гонконг), «Оповіді Земномор'я» (реж. Горо Міядзакі, Японія), «Сукіякі вестерн Джанго» (реж. Такасі Міїке, Японія), «Спрага» (Реж. Пак Чхан-Ук, Південна Корея), «Інтерстелла 5555» (Реж: Кадзухіса Такеноуті, Японія), «Ерос, допоможи» (Реж. Лі Кан Шен, Тайвань) та багато інших.

Лінія іспанського кіно[ред. | ред. код]

Один з найперших щорічних фестивалів «АТ». Проводився з 2005 по 2012 р. та надавав глядачам можливість познайомитися з новими фільмами сучасного іспанського кінематографа.

Серед фільмів, які були вперше показані в Україні в рамках «Лінії іспанського кіно»: «Літній дощ» (реж. Антоніо Бандерас), «Бентежна Ана» (реж. Хуліо Медем), «Хребет Диявола» (реж. Гільєрмо дель Торо), «Темно-синій, майже чорний», «Кузени» та «Товстуни» (реж. Даніель Санчес Аревало), «Дефіцит» (реж. Гаель Гарсія Берналь), «Сумна балада для труби» (реж. Алекс де ла Іглесіа), «MADEINUSA» (реж. Клаудіа Льйоса), «Чіко і Ріта» (реж. Тоно Еррандо, Хав'єр Маріскаль, Фернандо Труеба), «20 сантиметрів» (реж. Рамон Салазар), «Молоко скорботи» (реж. Клаудія Льйоса) таін.

Нове британське кіно[ред. | ред. код]

Фестиваль «Нове британське кіно» проводиться в Україні з 2001 року Британською Радою, надаючи глядачам можливість побачити найяскравіші британські фільми року.

З 2006 року до організації фестивалю, який до цього проходив лише в Києві, долучився «АТ», та з тих пір фестивальна географія поширилася ще на найбільші українські міста: Одеса, Дніпро, Львів, Харків та ін.

За час існування на фестивалі відбулися українські прем'єри понад 70 кінокартин, серед яких «Таємниця Нічної варти» (реж. Пітер Гріневей), «Щоденник скандалу» (реж. Ричард Ейр), «Дорога в Гуантанамо», «Трістам Шенді: історія півника і бичка» та «Генуя» (реж. Майкл Вїнтерботтом), «Останній король Шотландії» (реж. Кевін Макдоналд), «Ірина Палм зробить це найкраще» (реж. Сем Гарбарськи), «Спогади невдахи» (реж. Бейлі Волш), «Це вільний світ», «У пошуках Еріка» та «Я, Деніел Блейк» (реж. Кен Лоуч) «Щось не так із Кевіном» (реж. Лінн Ремзі), «Ірландець» та «Війна проти всіх» (реж. Джон Майкл МакДона), «Вера Дрейк» (реж. Майк Лі), «Скелети» (реж: Нік Вітфілд), «Субмарина» (реж. Річард Айоваде) та інші артхіти.

Починаючи з 2012 року невід'ємна частина програми фестивалю — добірка «Британія. Коротко» — колекція короткометражних фільмів, що були номіновані на приз Британської академії телебачення та кіномистецтва (BAFTA).

Особливою подією став показ у 2013 році кіно-версії спектаклю «Франкенштейн» з Бенедиктом Камбербетчем та Джонні Лі Міллером — сценічна адаптація за однойменним романом Мері Шеллі, поставлена режисером Денні Бойлом на сцені Королівського національного театру[85]. Цей показ поклав початок демонстрації в українських кінотеатрах цілої серії кіно-версій театральних вистав британських театрів.

Гостями фестивалю у різні роки були Кріс Вайт (режисер фільму «Повна історія моїх сексуальних невдач»), Нік Вітфілд (режисер фільму «Скелети»), Ганна Макгілл (колишній артдиректор Единбурзького кінофестивалю, визнана журналом Variety однією з 50 найвпливовіших жінок британської шоу-індустрії) та інші[86].

У 2021 році ювілейний 20-й фестиваль Нове британське кіно вперше пройшов у онлайн-форматі та складався з дебютних картин провідних британських режисерів сучасності за останні 20 років[80].

Нове німецьке кіно[ред. | ред. код]

Фестиваль щороку проводився в Києві Посольством Німеччини в Україні і Гете-інститутом, та є одною з найстаріших фестивальних програм в Україні. З 2006 року «АТ» долучився до організації фестивалю, який тепер проводиться в Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі, Чернівцях і Львові.

У щорічній програмі фестивалю — нові фільми, створені в Німеччині за останній рік, що стали резонансними подіями сучасного європейського кінематографа. Серед стрічок, які були показані в його програмі у різні роки — «Літо на балконі» та «На дев'ятому небі» (Реж. Андреас Дрезен), «Вихователі» (Реж. Ганс Вайнгартнер), «Дев'ятий день» та «Страйк» (Реж. Фолькер Шльондорф), «Сіль Землі» та «Зйомки в Палермо» (Реж. Вім Вендерс), «Елементарні частки» (Реж. Оскар Релер), «Тоні Ердман» (реж. Марен Аде), «На іншому боці Раю», «Душевна кухня» та «На межі» (Реж. Фатіх Акін), «Вікторія» (реж. Себастьян Шіппер), «Фенікс» (реж. Кристиан Петцольд), «Любов втрьох» (реж. Том Тиквер), «ҐЕТЕ!», (реж. Філіп Штельцль), «Берлін. Александерплац» (реж. Бурхан Курбані) та ін.

Вечори французького кіно[ред. | ред. код]

Програма допрем'єрних показів «Вечори французького кіно» вперше була проведена в Україні Французьким культурним центром в 2006 році. З 2008 року «АТ», — співорганізатор та укладач цієї програми. «Вечори французького кіно» вже традіційно відбуваються у Києві, Вінниці, Дніпрі, Запоріжжі, Львові, Маріуполі, Одесі, Сумах, Харкові та Чернівцях та є найбільш очікуваним глядачами фестивалем. За цей час в рамках фестивалю відбулися українські прем'єри багатьох французьких стрічок, серед яких «Діпан» (реж. Жак Одіар), «Друзі» (реж. Луї Гаррель), «Мово, прощавай 3D» (реж. Жан-Люк Годар), «Зільс-Марія» (реж. Олів'є Ассайас), «Замок в Італії» (реж. Валерія Бруні-Тедескі), «Артист» та «Молодий Годар» (реж. Мішель Азанавічус), «Чарівна особа» (реж. Крістоф Оноре), «Хепі-енд» (реж. Міхаель Ганеке) та ін.

Французька Весна в Україні[ред. | ред. код]

Щорічний фестиваль французької культури «Французька Весна в Україні», що проводиться Французьким культурним центром і Посольством Франції в Україні з 2005 року, традиційно включає різноманітну кінопрограму: Фестиваль допрем'єрних показів, ретроспективи і нічний марафон короткометражного кіно «Довга ніч короткого метра». Починаючи з 2006 року, «АТ», є партнером кіноподій у рамках «Французької Весни».

Мангеттенський фестиваль короткометражних фільмів[ред. | ред. код]

Щорічно у останній тиждень вересня більше ста тисяч шанувальників кіно на всіх континентах обирають найкращий короткометражний фільм року на черговому Мангеттенському міжнародному кінофестивалі.

«АТ» почав співпрацю з Мангеттенським кінофестивалем в 2007 році, коли проєкт був вперше представлений в Україні і пройшов у найбільших містах. З того часу українські глядачі, нарівні з глядачами всього світу, щороку вибирають переможця Мангеттенського кінофестивалю короткометражного кіно і впливають на його підсумок.

В Україні конкурсна програма Manhattan Short Film Festival демонструється в Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі, Львові, Вінниці, Запоріжжі, Чернігові, Кривому Розі, Луцьку, Маріуполі, Миколаєві, Сумах та ін. Перед входом в кінозал кожен глядач отримує анкету, в якій після сеансу відзначає найкращий, на його думку, фільм. Всі дані голосування глядачів підраховуються і надислаються в дирекцію фестивалю до Нью-Йорка для визначення переможця.

Тиждень італійського кіно[ред. | ред. код]

Проводився «АТ» за підтримки Італійського Інституту Культури з 2010 по 2017р, представляючи глядачам найяскравіші кіноновинки Італії. На відкриття першого фестивалю у 2010 році до Києва приїжджав відомий за серіалом «Спрут» актор і режисер Мікеле Плачідо[87].

Серед фільмів, які за цей час були показані на фестивалі — «Велика мрія» (реж. Мікеле Плачідо), «Дивовижний» (реж. Паоло Соррентіно), «У нас є Папа!» (Реж. Нанні Моретті), «Реальність» (реж. Маттео Ґарроне), «Римська кільцева дорога» та «Море у вогні» (реж. Джанфранко Розі), «Людський капітал» і «Як навіжені» (реж. Паоло Вірдзі), «Зрозумій мене, якщо зможеш» (реж. Азія Ардженто) та ін. В рамках «Тижня італійського кіно» глядачам також були показані відреставровані версії класичних фільмів «Солодке життя» Федеріко Фелліні та «Конформіст» Бернардо Бертолуччі.

Тиждень австрійського кіно[ред. | ред. код]

Вперше проведений у 2012 році Австрійським культурним форумом та «АТ», «Тиждень австрійського кіно» збирає найяскравіші і резонансні картини Австрії останніх років. Щорічно фестиваль приймають Київ, Дніпро, Одеса, Харків і Чернівці.

Серед фільмів, які були показані у програмі — «Фальшивомонетники», (реж. Штефан Рузовіцкі), «Біла стрічка» (реж. Міхаель Ганеке), «Сафарі» (реж. Ульріх Зайдль), «Я бачу, я бачу» (реж. Северин Фіала, Вероніка Франц), «Егон Шиле — Смерть і дівчина» (реж. Дітер Бернер), «Стефан Цвейг: Прощавай, Європо» (реж. Марія Шрадер), «Солдат Жаннетт» (реж. Даніель Гьосль), «Малер на кушетці» (реж. Персі Адлон, Фелікс Адлон) та ін.

Також на гостей «Тижня австрійського кіно», починаючи з 2012 року, чекає традиційна підбірка найкращих медіаробіт з міжнародного фестивалю мультимедійних мистецтв ARS ELECTRONICA, що відбувається в австрійському місті Лінц і презентує новітні візуальні технології.

У 2016 році фестиваль відкривався показом австрійської німої стрічки 1927 року «Кафе „Електрик“» Густава Ушицькі під живий акомпанемент австрійського піаніста Ґергарда Грубера.

Проєкт підтримки кіноклубного руху «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа»[ред. | ред. код]

14 жовтня 2016року «АТ» оголосив, що відкриває каталог своїх фільмів кіноклубам України для некомерційних показів і запускає свій проєкт підтримки кіноклубного руху «Артхаус Клуб»[88]. Назва для всеукраїнського проєкту була взята з назви однойменного кіноклубу, який було засновано одеськім представництвом «АТ» у співпраці з Hub Гостиной в Одесі у грудні 2015 року.

За перший рік на ініціативу «АТ» відгукнулося близько 40 кіноклубів і майданчиків, та відбулося понад 250 показів. Географія проєкту: кіноклуби і кіноентузіасти з Бахмута, Бердянська, Вінниці, Дніпра, Дружківки, Житомира, Запоріжжя, Ізюма, Костянтинівки, Кіровограда, Кам'янця-Подільського, Києва, Львова, Мукачева, Одеси, Полтави, Рівного, Слов'янська, Сєвєродонецька, Харкова, Хмельницького, Черкас, Чернігова та ін. Серед них — кіноклуби у коворкінгах та бібліотеках, університетах та галереях, клубах та музеях, міських просторів під відкритим небом та у культурно-освітніх центрах.

Серед особливих подій у рамках проєкту — показ документального фільму «Процес» Аскольда Курова, який в день народження Олега Сенцова 13 липня 2017р відбувся на 35 майданчиках у різних містах України. Багато кіноклубів також долучилися до проведення кіноклубних фестивальних проєктів — Фестивалю європейського кіно (червень 2017р та серпень 2018р), фестивалю «Кіно проти корупції» (вересень 2017р), програм «Дні Єрусалиму» (грудень 2017р) та «Нове британське кіно» (грудень 2017 — лютий 2018), Дні австрійського кіно (квітень-травень 2018), фестиваль німецького молодіжного кіно «Кінорейв» (травень 2018), «Тиждень швейцарського кіно» (червень-серпень 2018р).

Пізніше, у 2018 році, за підтримки програми розвитку українського культурного сектору Culture Bridges, цей проєкт трансформувався у платформу «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа» [Архівовано 4 травня 2020 у Wayback Machine.][12].

Кінопрокат[ред. | ред. код]

Окрім прокату іноземного арткіно, «АТ» особливу увагу приділяє дистрибуції українського кіно. Зокрема АТ займалася дистрибуцією фільмів «Штольня» Любомира Кобильчука (2006),[89] «Біля річки» Єви Нейман (2007), «Зелена кофта» Володимира Тихого (2014),[89] «Плем'я» Мирослава Слабошпицького (2014), «Рівень чорного» Валентина Васяновича (2017), «Будинок Слово» Тараса Томенка (2017), «Герой мого часу» Тоні Ноябрьової (2018), «Донбас» Сергія Лозниці (2018), «Додому» Нарімана Алієва (2019), «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча (2020), «Атлантида» Валентина Васяновича (2020), «Земля блакитна, ніби апельсин» Ірини Цілик, «Погані дороги» Наталки Ворожбит (2021), «Віктор_Робот» Анатолія Левренішина (2021), «Стоп Земля» Катерини Горностай (2022), «Носоріг» Олега Сенцова (2022) та ін.

Компанія займалася підготовкою та кінопрокатом програм короткометражного українського кіно: «Одеська течія» (2007), «Made in Ukraine: найкращі українські короткометражки» (2008), та «Made in Ukraine: найкраща українська анімація» (2008). Крім того «АТ» був спів-продюсером та дистриб'ютором низки альманахів короткометражного кіно «Мудаки: Арабески» (2010), «Україно, гудбай» (2012) тощо.

Фільми, кінодистриб'ютором яких на території України став «АТ»:[15]

2003 рік: «Птахи»

2004 рік: «2046», «5х2», «38 паралель», «Басейн», «Горілка-лимон», «Другий пропущений дзвінок», «Дзатоіті», «Місто Бога», «Ляльки», «Мікрокосмос», «Oldboy», «Порожній будинок»

2005 рік: «Не вирушай», «Тріо з Бельвілля», «Сексуальна залежність», «П'ять перешкод», «Японська історія», «Нові казки братів Грімм», «Кров і кістки», «Найкращий день в моєму житті», «Маріонетки» («Нитки»), «Квиток на потяг»

2006 рік: «Перші на Місяці», «Останні дні», «Штольня», «Дитя», «Три… екстриму», «40 відтінків смутку», «Тоні Такитані», «Вихователі», «Моє серце битися перестало», «Повернення», «Доброї ночі і успіху», «День без мексиканця», «Factotum», «Пропозиція», «Лемінг», «30 днів до світанку»,

2007 рік: «Айсберг», «Кармен з Хайелітша», «13 Tzameti», «Елінг». «Гаваї, Осло», «Мило», «Сади восени», «Співчуття пані Помста», «Біля річки», «На південь», «Останні фільми Ленні Ріфеншталь», «Елементарні частки», «Навсікая з Долини Вітрів», «Міхур»

2008 рік: «Азюр і Асмар», «Секс і філософія», «Паризька історія», «Життя інших», «Антена», «Ірина Палм зробить це найкраще», «Непристойна Бетті Пейдж», «По вищій волі», «Я-кіборг, але це нормально», «Інтерв'ю», «Вибори», «Прогулянки нетрями», «Літо на балконі», «Пори року», «Літній дощ», «Молодість без молодості», «Бентежна Ана», «Скафандр і метелик», «Контроль», «Нове світло», «Диво Медєї», «4 місяці, 3 тижні і 2 дні», «Ти, живий!», «Кус-кус і барабулька», «Імпорт-експорт»

2009 рік: «Дитинства», «Райські птахи», «Життя перед її очима», «Безумний слідчий», «Побачення наосліп», «Задуха», «Карамель», «Зітхання», «Вальс з Баширом», «Маскарад», «Мільйонер із нетрів», «Реслер», «Мілк», «Клас», «Гомора», «Генуя», «Спогади невдахи», «Кисень», «Пророк»

2010 рік: «Віскі з горілкою», «Повна історія моїх сексуальних невдач», «Ерос, допоможи!», «У пошуках Еріка», «Мої зірки і я», «LOL», «Париж! Париж!», «Луїза-Мішель», «Клієнтка французького жиголо», «8 побачень», «Французькі поцілунки», «Лавка Версальського парку», «Завтра удосвіта», «На початку», «Кармо», «Вероніка вирішує померти», «Шері», «Стати Джоном Ленноном», «Генсбур. Герой і хуліган», «Мапа звуків Токіо», «Океани», «Душевна кухня», «Фантомний біль», «П'ять моїх колишніх подружок».

2011 рік: «Скелети», «Діти в порядку», «Завірена копія», «Останній романтик планети Земля», «Етюди втрьох», «Я теж», «Тамара і секс», «Гума», «Сумна балада для труби», "Товстуни «, „Піна“, „Закохані невротики“, „Любов утрьох“, „Ірландець“, „Субмарина“.

2012 рік: „Єва“, „Третя зірка“, „Мій найстрашніший кошмар“, „7 днів і ночей с Мерилін“, „17 дівчат“, „Дивчиско“, „Шапіто-шоу“, „У нас є Папа“, „Любов живет три роки“, „Далеко по-сусідству“, „Кого я хочу білше“, „Чико і ріта“, „Кузени“, „Мистецтво кохати“, „Вчитель на заміну“, „Гавана, я люблю тебе“, „Париж-Манхеттен“, „Королівство повного місяця“, „Зламані“, „Невидима“, „Буремний перевал“, „Остання іскра життя“,

2013 рік: „Тиронозавр“, „Самозванець“, „Венеція і секс“, „Любов на кінчиках пальців“, „Рай чудовиськ“, „Психи“, „Чудернацькі фантазиї Чарлі Свона ІІІ“, „Реальність“, „Татусь“, „Шурхіт кубиків льоду“, „Не турбувати“, „Велика вечірка“, „У сніжному полоні“, „Сансара“, „Твоя рука в моїй руці“, „Просто уяви“, „Материк“, „День усіх святих“, „Шоколадні поцілунки“, „Солдат Жанет“, „Френсіс Ха“, „Параджанов“, „Лімб“, „Життя Адель“, „Велика краса“, „Діана: історія кохання“, „Королівський вікенд“, „Коханці на колесах“

2014 рік: „Готель романтичних побачень“, „Лоре“, „Барака“, „Король сексу“, „Серпень: Графство Осейдж“, „Останнє кохання містера Моргана“, „9 місяців суворого режиму“, „Найкращі дні попереду“, „Далласький клуб покупців“, „По сигарети“, „Зелена кофта, Гранд Централ. Атомне кохання“, „Замок в Італії“, „Двійник“, „Голгофа“, „Китайська головоломка“, „Фатальна пристрасть“, „Теорема зеро“, „Майдан“, „Я повернусь“, „Ласкаво просимо до Нью-Йорку“, „Красуні у Парижі“, „Плем'я“, „Римська кільцева дорога“, „Два дні, одна ніч“, „Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є“, „Нова подружка“, Зникнення Елеанор Рiґбі», «Френк», «Джимі Хендрікс»

2015 рік: «Чоловік, якого надто сильно любили», «Мамочка», «Одержимість», «Приниження», «Жінка на подвір'ї», «Любов — це ідеальний злочин», «Мисливець на лисиць», «Зільс-Марія», «Божевільне весілля», «Все палає», «Золотий хлопчик», «Дикі історії», «Діор i я», «Пісня моря», «Сіль Землі», «Щоденник покоївки», «Наступного разу я стрілятиму в серце», «Стрінгер», «Молода кров», «Таксі», «Казка казок», «Любов 3D», «Юність», «Фенікс», «Подія», «Надновий заповіт», «Вікторія», «Запалюючи зірки»

2016 рік: «45 років», «Ма Ма», «Сидів голуб на гілці, міркуючи про буття», «Меріленд», «Мій король», «У центрі уваги», «Керол», «Трамбо», «Кров моєї крові», «Моя мама», «Друзі», «Життя», «Діпан», «Ані хвилини спокою», «Чужа земля», «Пристебніть ремені», «Підірвати Гітлера», «Хлопчик-фантом», «Моя краля», «Сила волі», «Маргарита», «Неоновий демон», «Джульетта», «Капітан Фантастік», «Служниця», «Море у вогні», «Українські шерифи», «Вона», «Син Саула», «У ліжку з Вікторією», «Це всього лиш кінець світу», «Абсолютна влада», «Франц», «Невідома», «Війна проти всіх», «Завтра», «Планетаріум», «Я, Деніел Блейк», «Одіссея»

2017 рік: «Знайди мене, якщо зможеш», «За кров до перемоги», «Ілюзія кохання», «Патерсон», «Червона черепаха», «Лев», «Тоні Ердманн», «Провини наші», «Комівояжер», «Вічність», «Процес», «Мандрівка часу», «Сфера», «Чарівні чудові», «Сафарі», «Поцілунок Беатріс», «Візьми мене штурмом», «Життя Кабачка», «Як навіжені», «Моллі Мун та чарівний підручник гіпнозу», «Люм'єри!», «Хлопчик у золотих штанях», «Божевільні сусіди», «Рівень чорного», «Удача Лохана», «Квадрат», «Гарні часи», «Школа № 3», «Подвійний коханець», «Будинок Слово», «Субурбікон», «Тіло і душа», «Вірний. Пристрасть і злочин», «По той бік надії», «Вбивство священного оленя».

2018 рік: «Молодий Годар», «Хепі-енд», «На межі», «Шукайте жінку», «Тебе ніколи тут не було», «Дівчина в тумані», «Роден», «Січень — березень», «По(друг)а», «До побачення там, нагорі», «Земля: Один вражаючий день», «Літо», «Великий злий лис та інші історії», «Гора», «Одного разу у Німеччині», «Спекотні літні ночі», «Шпигунська гра», «Гірська жінка: на війні», «Не хвилюйся, він далеко не піде», «Чоловік, який вбив Дон Кіхота», «Герой мого часу», «Донбас», «Холодна війна», «Менді», «Дім, який побудував Джек», «Три дні з Ромі Шнайдер».

2019 рік: «Сільвіо та інші», «Янгол», «Зелена книга», «Звір», «Усі знають», «Транзит», «Щось не так з тобою», «Гаспар їде не весілля», «Чесний чоловік», «Один король — одна Франція», «З Божої волі», «Аманда», «Подвійні життя», «Полуничка», «Анжело», «Віта і Вірджинія», «Обіцянка на світанку», «Зоопарк», «Паразити», «Вайнштейн», «Капітал у ХХІ столітті», «Невинний», «Трава зеленіша», «Додому», «Малюк Джо».

2020 рік: «Портрет дівчини у вогні», «Робота без авторства», «Проти всіх ворогів: історія Джин Сіберг», «Мої думки тихі», «Однієї чарівної ночі», «Чемпіони», «Нотр-Дам», «Озеро диких гусей», «Мій друг містер Персиваль», «Крихітка Зомбі», «Про нескінченність», «Забуті», «Лос Бандо», «Атлантида», «Земля блакитна, ніби апельсин», «Пофарбоване пташеня», «Гол».

2021 рік: «Мій друг Зігмунд Фройд», «Девід Боуі: історія людини з зірок», «Берлін. Александерплац», «Любовний настрій» (відреставрована 4К-версія), «Погані дороги», «Віктор_Робот», «Пролітаючи над гніздом зозулі»(відреставрована 4К-версія), «Школа хороших дружин», «Ми є, ми поруч», «Полі», «Коротко кажучи», «Чунцінський експрес» (відреставрована 4К-версія), «Аннетт», «Гунда», «Титан», «Людина, яка продала свою шкіру», «Снігу більше не буде», «Пам'ять», «Криптозоопарк», «Хід короля», «Спенсер».

2022 рік: «Афект», «Стоп Земля», «Тріумф», «Носоріг», «Коханці».

Скандали[ред. | ред. код]

«Артхаус Трафік» була однією з компаній, що в 2006 році виступали проти впровадження постанови Кабміну № 20 від 16 січня 2006р «Деякі питання порядку розповсюдження і демонстрування фільмів», яка встановлювала квоту обов'язкового дублювання (субтитрування) іноземних фільмів українською мовою в кінопрокаті України, що викликало чималий резонанс в українських кінематографічних колах[90]. Зокрема, керівник «АТ» Денис Іванов був одним з тих, хто підписав відкритого листа до віце-прем'єр-міністра України В'ячеслава Кириленка, пояснюючи необхідність скасування цієї урядової постанови неврахуванням особливостей обмеженого прокату кінокопій артгаузних фільмів та можливим зникненням незалежних дистриб'юторів[91][92][93][94][95].

18 жовтня 2006 Апеляційний суд міста Києва скасував цю постанову[95]. Після низки консультацій з представниками кіногалузі, у січні 2007 Міністерство культури і туризму України підписало з українськими кінодистриб'юторами і демонстраторами меморандум щодо дублювання фільмів українською, в якому сторони дійшли згоди щодо вдосконалення подальших планів у питанні дублювання фільмів українською мовою[96].

Зауваги[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж Дані Media Resources Management (MRM)
  2. ↑ У 2017 точні річні дані по касовим зборам було надано лиши 5-ма найбільшими прокатниками України: B&H, UFD, Kinomania, Volga Ukraine та MMD, що загалом випустили в прокат у 2017 році 187 унікальних фільмів (включно з тими що вийшли у прокат ще у 2016 році, але також мали прокат і у 2017). Всього у 2017 в український прокат вийшло 294 стрічки. Для всіх решти було використано дані MRM у ~2,9% ринку у 2017 році[26]
  3. ↑ Зверніть увагу, дані по зборам Kinomania для 2010-2016 років є сумою загальних зборів для Kinomania, Синергії та Галеон кіно; починаючи з 2017 Синергія/Галеон де-факто не працюють, оскільки не випустили в український прокат жодного фільму
  4. ↑ Частка Вольга України у 2010-2014 роках є приблизною, оскільки відсутні точні дані річних касових зборів цього кінодистиб'ютора за ці роки (у статистиці кіноекспертів "Вольга Україна" тоді входила до "решта дистриб'юторів")
  5. ↑ Кількість фільмів кінопрокату, що мали дублювання або багатоголосе озвучення українською

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Про компанію. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 29 листопада 2017.
  2. ↑ Проектові «Артхаус Трафік» виповнюється рік // kino-kolo.ua, 17.12.2004
  3. ↑ «Артхаус трафік»: інше кіно в Україні // kino-kolo.ua, 11.12.2003
  4. ↑ Регламент – Чілдрен Кінофест. childrenkinofest.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
  5. ↑ Кінофестиваль "Київський тиждень критики" оголосив кураторів. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 9 травня 2020.
  6. ↑ У Брюсселі проходять Дні українського кіно (фото). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
  7. ↑ “Контрабанда мистецтва” почалася!!! - Новини - KINOKOLO.UA. www.kinokolo.ua. Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 29 листопада 2017.
  8. ↑ В Україні 28 вересня стартує... Мангеттенський фестиваль короткометражних фільмів - Новини - KINOKOLO.UA. www.kinokolo.ua. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 30 листопада 2017.
  9. ↑ Артхаус Трафік у Києві - розклад кіно. moemisto.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 28 травня 2020.
  10. ↑ 28 травня - 1 червня: Перший Чілдрен Кінофест - Новини - KINOKOLO.UA. www.kinokolo.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 листопада 2017.
  11. ↑ «Артхаус Трафік» відкриє кіноклубам безкоштовний доступ до фільмів. Громадське. 14 листопада 2016. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 29 листопада 2017.
  12. ↑ а б Сайт всеукраїнської мережі кіноклубів розпочав роботу. kinowar.com (рос.). 16 листопада 2018. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 9 травня 2020.
  13. ↑ "Київський тиждень критики" покаже найцікавіші фільми року. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 9 травня 2020.
  14. ↑ Zaxid.net. Українська компанія потрапила до першої п’ятірки світових дистриб’юторів французького кіно. ZAXID.NET. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
  15. ↑ а б Артхаус Трафік: фільми та фестивалі за всі роки. Архів оригіналу за 2 серпня 2018.
  16. ↑ Одеське представництво "Артхаус Трафік". Архів оригіналу за 24 листопада 2017.
  17. ↑ Васильєв, Сергій (30 березня 2015). Підсумки українського кінопрокату та кінопроцесу – 2014 – Бюро... Бюро української кіножурналістики. Архів оригіналу за 27 лютого 2016. Процитовано 29 листопада 2017.
  18. ↑ Васильєв, Сергій (4 червня 2016). Підсумки українського кінопрокату та кінопроцесу – 2015 – Бюро... Бюро української кіножурналістики. Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 29 листопада 2017.
  19. ↑ ТОВ Артхаус Трафік // OpenDataBot, 2018
  20. ↑ Фірма Іванових, Шух і Тігіпко отримає від Держкіно чверть мільйона на свій дитячий кінофестиваль — Наші гроші, 26 квітня 2016
  21. ↑ Кінопрокат: хто привозить фільми в Україну — Tochka.net, 20 червня 2011
  22. ↑ Ukrainian State Film Agency: Ukrainian Film Guide 2011—2012 (англ.)
  23. ↑ Кінопрокатники відбирають фільми у конкурентів - Кометарі:, 09 лютого 2014
  24. ↑ Итоги кинопроката в Украине в 2015 году — VLG, #7 2016 (рос.)
  25. ↑ MRM отримало дані про 198 фільмів з загальної кількості у 288 фільмів що вийшли у прокат у 2016
  26. ↑ Оцінка MRM долі незалежних кінопрокатників України у 2017 році
  27. ↑ а б в г д е ж и к Статистика українського бокс-офісу за весь 2017 рік (у форматі Excel), у гривня — UFD, станом на 2017
  28. ↑ Підсумки кінопрокату в Україні за 2017 рік — VLG, #17 2018
  29. ↑ PPT презентація: Становище Української Мови в Україні у 2013 році — Простір свободи, 7.11.2013
  30. ↑ а б в г д е ж и Итоги кинопрокатного 2012 года в Украине — Медіа Ресурс Менеджмент, 2013 (рос.)
  31. ↑ Держкіно: звіт 2013
  32. ↑ Кинотеатральная касса Украины за 2013 год — Медіа Ресурс Менеджмент, 2014 (рос.)
  33. ↑ Кіно невидимого фронту. Як змінився український ринок кінопрокату за складних політичних умов — Korrespondent, 29 квітня 2014 р.
  34. ↑ а б в г д е Итоги кинопроката в Украине в 2014 году — Медіа Ресурс Менеджмент, 2015 (рос.)
  35. ↑ не враховуючи 19 тематичних збірок короткометражних та повнометражних стрічок
  36. ↑ а б Итоги Кинопроката В Украине В 2015 Году — Медіа Ресурс Менеджмент, 18.01.2016 (рос.)
  37. ↑ не враховуючи 21 тематичну збірку короткометражних та повнометражних стрічок
  38. ↑ Итоги Кинопроката В Украине В 2016 Году — Медіа Ресурс Менеджмент, 16.01.2017 (рос.)
  39. ↑ Как продается «важнейшее из искусств» — лидеры среди дистрибьюторов и кинотеаров - Дело, 19 квітня 2017 (рос.)
  40. ↑ Итоги кинопроката в Украине за 2017 год — MRM, 15 січня 2018
  41. ↑ Огляд кіноринку України: держпідтримка, касові збори та міжнародний успіх // mediasat.info, 24 квітня 2018
  42. ↑ а б в г Кіно як бізнес: попкорн приносить кінотеатрам третину доходів — Tochka.net, 21 червня 2011
  43. ↑ а б Обзор кинопрокатного 2010 года в Украине — Content Report #9 2010 (рос.)
  44. ↑ Кінематографічна галузь у 2012 р. отримає 176 млн грн. бюджетних коштів — Держкіно, 27.12.2011
  45. ↑ Дані Кіносвіт Диджитал
  46. ↑ Національна стратегія розвитку кіноіндустрії України на 2015—2020 роки (проєкт) — Держкіно, 2015 рік
  47. ↑ Филипп Ильенко: Украинское кино должно объединить нацию // Пилип Іллєнко: «Українське кіно має об'єднати націю» — «фрАза», 18.09.2014 (рос.)
  48. ↑ а б в Новітні Реалії Українського Кінопрокату — ДЗК Випуск 6/4 2015 рік, Національна парламентська бібліотека України
  49. ↑ а б в г Чому українці стали більше ходити в кіно — Telekrytyka, Бізнес 24.01.2017
  50. ↑ а б в Основні показники кінотеатрального ринку у 2015—2017 рр. — ufd.ua, 2018-01-18
  51. ↑ Серґей Валільєв.Неможливе можливо: про квоти на українські фільми, перевірки кінотеатрів і економічні реалії кінопрокату — Лівий берег, 13 березня 2018
  52. ↑ а б в г Підсумки прокату: українці втекли від проблем в кінотеатри — РБК Україна, 19.01.2016
  53. ↑ а б в Сделай мне монтаж: кто больше всех заработал на кино — Дело, 27 березня 2016 (рос.)
  54. ↑ У 2015 році українці більше ходили в кіно — Zaxid.net, 19 січня 2016
  55. ↑ Сумарні касові збори від кінопрокату в Україні в 2016 році склали 1,7 млрд грн. — Держкіно — Детектор медіа, 15 березня 2017
  56. ↑ по середньорічному курсу у 2017 році 26,00 UAH/USD
  57. ↑ а б Кинотеатральный рынок в Украине — Медіа Ресурс Менеджмент, 10 березня 2013 (рос.)
  58. ↑ а б Не лише блокбастери: як працює прокат артхаусного кіно — Бізнес план — Громадське, 12 лютого, 2017
  59. ↑ Українські кінотеатри збільшили прибутки — Телеканал 24, 27 грудня 2011
  60. ↑ всього на території України було 466 кінозалів, однак через тимчасову окупацію Криму та військову агресію Російської Федерації на сході України втрачено 82 кінозали.
  61. ↑ Становище Української Мови в Україні у 2011 році — Простір свободи, 9.11.2011
  62. ↑ Становище Української Мови в Україні у 2012 році — Простір свободи, 9.11.2012
  63. ↑ а б Українська мова тримає позиції в освіті й кінопрокаті, але втрачає у медіа і рекламі (ІНФОГРАФІКА) — Тексти, 07/11/2013
  64. ↑ Становище Української Мови в Україні у 2014—2015 роках — Простір свободи, 8.07.2015
  65. ↑ а б в Стан української мови. Щорічний моніторинг: Російська домінує в медіа та сфері послуг, українська — в освіті й кінопрокаті — Тексти, 08/11/2016
  66. ↑ Становище Української Мови в Україні у 2016 Році  — Простір свободи, 8.11.2016
  67. ↑ Стан української мови. Щорічний моніторинг 2017: Українці підтримують зміцнення позицій української мови, але в багатьох сферах і далі домінує російська (Інфографіка) — Тексти, 08/11/2017
  68. ↑ Стан української мови. Щорічний моніторинг 2017: Українці підтримують зміцнення позицій української мови, але в багатьох сферах і далі домінує російська — Простір свободи, 8.11.2017
  69. ↑ Становище Української Мови в Україні у 2017 Році  — Простір свободи, 8.11.2017
  70. ↑ Сергій Лозниця отримав фінансування Держкіно для зйомок фільму «Донбас». detector.media. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 7 січня 2018.
  71. ↑ Якими насправді були українські «лихі 90-ті». Головне про прем’єру фільму «Носоріг». Media Business Reports (укр.). Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
  72. ↑ а б У Брюсселі стартують щорічні «Дні українського кіно». Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 9 лютого 2018.
  73. ↑ Фестиваль молодіжного кіно - Кінорейв - Goethe-Institut Ukraine. www.goethe.de (укр.). Процитовано 2 серпня 2018.
  74. ↑ У Брюсселі відбудеться фестиваль української культури «Українська весна» (ВІДЕО). intvua.com (ru-RU) . Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 9 травня 2020.
  75. ↑ Єврофест: кіно для кожного. culturebridges.eu. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 9 травня 2020.
  76. ↑ Сьогодні в Україні стартує онлайн-фестиваль європейського кіно 2020 (фото, відео). www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  77. ↑ Онлайн-фестиваль «Тиждень швейцарського кіно» - новини кіно - Kino-teatr.ua. kino-teatr.ua. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  78. ↑ а б 18 вересня у Брюсселі стартує кінопрограма фестивалю "Українська весна". usfa.gov.ua (uk-Uk) . Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  79. ↑ Новини України: Сьогодні в Україні стартує онлайн-фестиваль баварських комедій. Гал-інфо. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  80. ↑ а б Сходження зірки. Програма 20-го фестиваля Нове британське кіно. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  81. ↑ У Брюсселі 20–22 січня пройдуть дні українського кіно з показом 5 вітчизняних фільмів, серед яких "Земля" Довженка та 4 сучасні стрічки (відео). Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 7 січня 2018.
  82. ↑ У Нідерландах вперше відбудуться дні українського кіно — Національний центр Олександра Довженка. www.dovzhenkocentre.org. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 7 січня 2018.
  83. ↑ Україна вперше відкриє стенд на МКФ у Торонто [Архівовано 8 січня 2018 у Wayback Machine.] // Укрінформ, 04.09.2017
  84. ↑ Фестиваль "АЗІЯ-КІНО": додаткові сеанси - Новини - KINOKOLO.UA. kinokolo.ua. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 30 листопада 2017.
  85. ↑ Фестиваль "Нове британське кіно" - 2013 | British Council Україна. www.britishcouncil.org.ua. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 30 листопада 2017.
  86. ↑ Нове британське кіно про [[Джимі Гендрікс]]а. DT.ua. Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 30 листопада 2017. {{cite news}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
  87. ↑ В Україну завітав комісар Катані - Мікеле Плачідо [репортаж, відео]. 5 канал. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
  88. ↑ В маленьких містах кіно вмерло. Наш проєкт націлений на розвиток територій, — Іванов. Громадське радіо. 28 листопада 2016. Процитовано 1 грудня 2017.
  89. ↑ а б також спів-продюсували стрічку
  90. ↑ Текст постанови Кабінету міністрів України про деякі питання порядку розповсюдження і демонстрування фільмів - Новини - KINOKOLO.UA. www.kinokolo.ua. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 11 січня 2018.
  91. ↑ Обговорення за круглим столом (підсумки зустрічі про дублювання фільмів українською мовою) - Статті - KINOKOLO.UA. kinokolo.ua. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 11 січня 2018.
  92. ↑ Увага! На екрані українська мова! — Журнал «кіно-театр», № 1 за 2007 рік
  93. ↑ Відкритий лист Президента «Асоціації Сприяння розвитку кінематографа в Україні» (АСРКвУ) Михайла Соколова до віце-прем'єр-міністра України В'ячеслава Кириленка — Асоціація сприяння розвитку кінематографа в Україні, жовтень 2006
  94. ↑ Коментар підписантів "Відкритого листа Президента Асоціації «Сприяння розвитку кінематографа в Україні» Михайла Соколова до віце-прем'єр-міністра України В'ячеслава Кириленка — Асоціація сприяння розвитку кінематографа в Україні, грудень 2006
  95. ↑ а б Асоціація «Сприяння розвитку кінематографа в Україні» судиться з Кабміном — Кіно-коло, 22.05.2006
  96. ↑ Міністерство культури і туризму України, українські кінодистриб’ютори і демонстратори фільмів підписали меморандум щодо дублювання фільмів українською - Новини - KINOKOLO.UA. kinokolo.ua. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 11 січня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Артхаус_Трафік&oldid=41117518