French
DeutschАсаф Алі Аруна — Вікіпедія
| Аруна Асаф Алі | |
|---|---|
| бенг. অরুণা আসফ আলী | |
 | |
| Ім'я при народженні | гінді Aruna Ganguly |
| Народилася | 16 липня 1909[1] Kalkad, Амбала (округ), Пенджаб[d], Британська Індія, Британська імперія |
| Померла | 29 липня 1996[1] (87 років) Нью-Делі, Індія |
| Країна |  Індія Британська Індія Домініон Індія |
| Діяльність | політична діячка, політична активістка, видавниця, борець за свободу |
| Знання мов | гінді |
| Напрямок | соціалізм |
| Партія | Індійський національний конгрес, Socialist Party (India)d і Комуністична партія Індії |
| Брати, сестри | Purnima Banerjeed |
| У шлюбі з | Asaf Alid |
| Нагороди | |
Аруна Аса́ф Алі́ (бенг. অরুণা আসফ আলী; нар. 16 липня 1909, Калка — пом. 29 липня 1996, Нью-Делі) — індійська політична і громадська діячка.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 16 липня 1909 року в Пенджабі в місті Калка в родині бенгальських брахмаістів. Початкову освіту отримала при монастирі в Лахорі, потім навчалася в Найнітале, після працювала викладачем в Калькутті. У 1928 році вийшла заміж за Асафа Алі, лідера партії Конгресу в Аллахабаді і мусульманина, незважаючи на протести батьків через їхню різницю у віросповіданні і віці. Під впливом чоловіка стала активним діячем Індійського національного конгресу, брала активну участь в Соляному поході. У 1931 і 1932 роках була заарештована, після другого звільнення на час відійшла від громадської діяльності.
У 1947—1948 роках очолювала Делійський провінційний комітет ІНК. У 1958—1959 роках — мер Делі. Одна з основоположниць руху за емансипацію жінок в Індії. З 1963 року президент-виконавець Індійського інституту афро-азійської солідарності, з 1965 року віцепрезидент Індійсько-радянського товариства з розвитку культурних зв'язків.
Померла в Нью-Делі 29 липня 1996 року.
Відзнаки[ред. | ред. код]
У 1965 році нагороджена Міжнародною Ленінською премією миру, в 1991 році — премією Джавахарлала Неру. У 1984 році нагороджена радянським орденом Дружби народів. У 1992 році отримала другу за вагомістю цивільну нагороду Індії — Падма Вібхушан, а в 1997 році (посмертно) — Бхарат Ратна, найвищу нагороду країни.
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
|
