French
DeutschАршиль Горкі — Вікіпедія
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Аршиль Го́ркі (англ. Arshile Gorky, вірм. Արշիլ Գորկի, власне Востанік Манук Адоян, вірм. Ոստանիկ Սեդրակի Ադոյան, 1904, Хорком, Васпуракан, Західна Вірменія — 21 липня 1948, Шерман, Коннектикут, США) — американський художник вірменського походження, один із засновників «абстрактного сюрреалізму», який також малював у стилі абстрактного експресіонізму.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в селі Хорком, поблизу Вана, 15 квітня 1904 рр. Горкі залишив Ван в 1915 р., під час геноциду вірмен, і перейшов разом з матір'ю і 3 сестрами в контрольовані Росією території. У 1919 матір Горкі вмирає в Єревані з голоду, а Горкі виїжджає (1920) до Америки, до батька. У пошуках себе він міняє своє ім'я на «Аршиль Горкі», натякаючи на улюбленого письменника Максима Горького.
У 1922 Горкі вступає до Нової школи дизайну Бостона, спочатку малює під впливом імпресіоністів, пізніше — постімпрессіоністів (в цей час він живе в Нью-Йорку). У 1930 р. роботи учасників групи, куди входив також Горкі, були виставлені в Музеї Сучасного Мистецтва в Нью-Йорку. Перша персональна виставка Горкі відбулася в Галереї Меллона (Філадельфія) в 1931 році. У 1930-і Горкі тісно співпрацював із Стюартом Девісом, Віллемом де Кунінгом і Джоном Д. Грехемом. У 1944 р. він познайомився з Андре Бретоном і іншими відомими сюрреалістами.
Найвідоміші картини Горкі: «Портрет художника і його матері» (1926-36, розмитість ліній рук матері — одна з основних тем у фільмі «Арарат» Атома Егояна), «Пейзаж в манері Сезанна» (1927), «Автопортрет» (1937), «Організація» (1933—1936), «Композиція» (1936—1939), «Сад в Сочі» (1943), «Лист артишока як сова», «Печінка як півнячий гребінь», «Як вишитий фартух моєї матері розгортається в моїй долі» (1944), «Вулиця доброї надії» (1945), «Агонія», «Рік за роком», «Змовини 2» (1947) і ін..
Також відомі його меланхолійні листи до сестри до Вірменії, де він міркує про трагічну долю Батьківщини, про смерть матері. Рік смерті Горкі був повний трагічних подій: згорає майстерня Горкі разом з роботами, у художника виявляється рак, він потрапляє в автокатастрофу і зламавши руку, позбавляється можливості малювати, а дружина покидає його, узявши з собою їх дитину. У віці 44 років Горкі наклав на себе руки через повішення.
Горкі вважається одним з впливових американських художників XX ст., його картини виставлені у всіх найбільших галереях США, а також в лондонському «Тейт».
Горкі згадується в романі «Синя борода» К. Воннегута як друг головного героя Рабо Карабекяна, теж художника-експресіоніста і вірменина за походженням. Про його життя — фільм «Арарат» А. Егояна, п'єса Чарлі Мії «Готель Кассіопея».
Посилання[ред. | ред. код]
- Ґоркі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Artcyclopedia [Архівовано 31 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1. — С. 290.
- ↑ RKDartists
- ↑ http://vocab.getty.edu/page/ulan/500021392
- ↑ Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ https://americanart.si.edu/artist/arshile-gorky-1882
- ↑ а б в г https://rkd.nl/explore/artists/32837
- ↑ http://www.tate.org.uk/learn/online-resources/glossary/a/action-painters
- ↑ https://www.philamuseum.org/exhibitions/337.html
- ↑ а б в г Kindred Britain
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ http://www.moma.org/collection/works/2606
- ↑ https://www.sfmoma.org/artist/arshile_gorky/
