Асоціація — Вікіпедія

Асоціації були об'єктом вивчення протягом багатьох століть. Їх аналізом займалися філософи, психологи, лінгвісти. У сучасній науці термін «асоціація» використовується в усіх сферах життєдіяльності людини і є суб'єктивним образом існуючих поза свідомістю людини зв'язків між явищами і предметами реального світу.[1]

Асоціація:

* Метод вільних асоціацій — психоаналітичний метод.
* Асоціативна психологія — напрям в психології.
* Асоціативний експеримент — прийом, спрямований на вияв асоціацій, які склалися в індивіда у його попередньому досвіді.[2]
Метод вільних асоціацій або асоціативний експеримент першими застосували Френсіс Гальтон і Вільгельм Вундт в 80-х роках 19 століття з метою дослідження психічних процесів. На початку ХХ століття Е. Крепелін, З. Фройд і К. Юнг почали застосовувати його в психіатрії для вивчення несвідомого. Суть методу в цьому випадку складався в швидкому спонтанному відповіді першим, які прийшли в голову словом на пред'явлене «слово - стимул». Універсальність асоціативних процесів послужила причиною прикладного застосування даного методу в 70-х роках ХХ століття в менеджменті, бізнесі, рекламі і винахідницькому творчості.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Слєпиніна Н.О. Асоціації: від теорії до практики [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] / http://nbuv.gov.ua [Архівовано 17 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  2. Психология. Словарь / [Под общей ред. А.В. Петровского и М.Г. Ярошевского]. – М, 1990. – 494 с (стор.: 27)