Асоціація саботажників полювання — Вікіпедія

Асоціація саботажників полювання (англ. Hunt Saboteurs Association, HSA) — міжнародний рух безлідерного опору, що домагається за допомогою ненасильницьких акцій прямої дії припинення і заборони полювання. З моменту створення в 1963 році як основну тактику HSA використовує безпосереднє втручання у процес полювання, що перешкоджає його здійсненню.

Історія виникнення

[ред. | ред. код]

Асоціація саботажників полювання сформувалася наприкінці грудня 1963 року, відколовшись від Ліги проти жорстокого спорту (League Against Cruel Sports[en], LACS), заснованої у Великій Британії в 1924 році з метою досягнення законодавчої заборони традиційного полювання на лисиць. Тактика LACS, що полягала в лобіюванні законодавчих ініціатив не приносила бажаного результату, і HSA, що складається з декількох екс-активістів Ліги, зосередилася на практиці рятування життя переслідуваних тварин за допомогою того, що не суперечить закону активної ненасильницької прямої дії та привертанні уваги суспільства і влади до жорстокості полювання. Нову тактику запропонував 21-річний журналіст з Девону (Англія) Джон Престиж.[1][2][3][4]

Під час роботи над репортажем про мисливських собак, Престиж став свідком того, як мисливці пригнали в село вагітну оленицю та убили її. Тоді він присягнувся собі почати діяти. Першим полюванням, що піддалося саботажу HSA, стало традиційне полювання на лисиць в день після Різдва 1963 року. Саботажники годували собак, що беруть участь в полюванні, м'ясом (сьогодні HSA діє у рамках вегетаріанства), відволікаючи їх і задовольняючи необхідний їм для полювання голод.[5][2][6]

60-і роки ознаменувалися новим витком в розвитку захисту прав тварин. Створена у 1963 р. HSA символізувала собою цей новий, радикальніший підхід до боротьби з жорстоким поводженням з тваринами за допомогою скоординованих акцій прямої дії. Спочатку такий підхід стосувався лише перешкоджання полюванню з собаками, але вже в 1964 році вийшла праця Рут Гаррисон[en] «Живі машини», що стала етапною у реформуванні законодавства про тварин, і британське товариство дізналося про практику інтенсивного тваринництва.[7][8][9][10]

Престиж використав свій досвід і контакти у ЗМІ, завдяки чому акції саботажників отримали схвалення і широке висвітлення у британській пресі. Нова тактика швидко набирала популярність. Незабаром HSA з одного осередку перетворилася на національну мережу активістів, що використовують законні методи протидії полюванню(англ. hunt sabs), чиї дії продовжували широко висвітлюватися у ЗМІ та підтримувалися LACS.[6][11][2][12]

Престиж покинув HSA у 1967 р., що привело до деякого спаду до моменту приходу в групу нового лідера — Девіда Уеттона в 1969 р.[6]

На початку 70-х частина активістів HSA дійшла висновку, що їх акції недостатньо ефективні. У 1972 p. ними був створений більш войовничий у своїх діях і філософії Загін милосердя(англ. Band of Mercy), на згадку про Загін милосердя, що існував в 70-х роках XIX століття — дитячих клубах, що займалися вихованням доброго ставлення до тварин. Із Загону милосердя, що відколовся від HSA, пізніше був сформований ФОЖ (англ. Animal Liberation Front).[5][13][1][14][12][3]

У кінці 60-х саботаж полювання ненасильницькими методами став популярний і у Сполучених штатах.[1]

Основні дані

[ред. | ред. код]

HSA використовує будь-яку можливість, щоб запобігти спричиненню болю і страждань переслідуваним під час полювання тваринам. Проте дотримується при цьому певних принципів: вважаючи неприпустимим спричинення шкоди тваринам, вони також вважають таким же неприпустимим і спричинення шкоди людині. Саботажники офіційно засуджують дії, які можуть завдати шкоди людині, навіть якщо це зроблено з метою відвертання вбивства тварини. Ненасильницький підхід закріплений у Правилах Асоціації. Під час своїх акцій саботажники відволікають і відлякують мисливських собак і переслідуваних тварин за допомогою запахів і звуків (включаючи використання Прянощів і приманок, шуму, фейєрверків), «засліплюють» мисливців за допомогою сітловідбивальних предметів, встановлюють дротяні перешкоди, уповільнюючи просування мисливців. Деякі саботажники опанували майстерність мисливського сигнального ріжка, їм вдається перехопити контроль над процесом полювання. HSA, як правило, працює у форматі невеликих, мобільних підрозділів, підтримуючи зв'язок за допомогою стільникових телефонів.[5][1][6][12][15][16][17]

До 1985 року асоціація налічувала близько 5000 членів. У 1996 р. у Великій Британії було створено і активно працювало понад 140 місцевих осередків HSA.[4][18]

Зусилля HSA виявилися досить успішними. Попри потужну опозицію, в період з 2002 по 2005 рік, спочатку в Шотландії, а потім і в Англії та Уельсі було заборонено полювання з собаками на лисиць, оленів, норку і зайця.[12][1]

Проте, за свідченням Саботажників, ця заборона регулярно і масово порушується, але ці порушення переважно ігноруються поліцією, що змушує HSA діяти активніше. У 2009 році посилення активності Саботажників підтримала косметична компанія Lush, випустивши у рамках кампанії проти незаконного полювання тверду піну для ванн Fabulous Mrs Fox, £50000 від продажу якої були перераховані HSA для фінансування транспортних засобів і відеоустаткування. При проведенні цієї кампанії Lush піддалася хвилі насильства з боку прибічників полювання — магазини Lush стали об'єктами шкідництва і вандалізму, співробітники отримували загрози.[19][20][21][22][23][24]

Fox Cubs (Лисенята) — дитяча гілка HSA, що випускає власний бюлетень про полювання і вегетаріанство.[25][26]

Факти

[ред. | ред. код]

Група саботажників полювання є важливим складником сюжету фільму 1963 року Список Едріана Мессенджера[en].

За період з 1995 до 2000 року Асоціація саботажників полювання у Великій Британії відсудила близько £500000 у поліції як компенсацію за неправомірні арешти й затримання, значною мірою завдяки переконливим відеосвідченням.[27]

У сороковий день народження Асоціації Дейв Уеттон отримав підписану фотографію від Брижит Бардо з поздоровленням саботажників від імені лисиць (оленів і норок).[28]

Див. також

[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Lisa Yount — Animal rights. — С. 75 — Facts On File, Inc. 2008 — ISBN 0816071306
  2. а б в Norm Phelps — The longest struggle: animal advocacy from Pythagoras to PETA — Р. 201 — Lantern Books, 2007 — ISBN 1590561066
  3. а б Cheryl R. Jorgensen — Earp — In the wake of violence: image & social reform. — Р. 26 — Michigan State University Press, 2008 — ISBN 0870138219
  4. а б Paul Byrne — Social movements in Britain. — Р. 148 — Routledge, 1997 — ISBN 0415071224
  5. а б в Steven Best — Terrorists or freedom fighters? : reflections on the liberation of animals. — Р. 82 — NY Lantern Books, 2004 — ISBN 159056054X
  6. а б в г Richard D Ryder — Animal revolution: changing attitudes towards speciesism. — Р. 167 — Berg, 2000 — ISBN 1859733255
  7. Peter Singer — In defense of animals: the second wave. — Р. 1 — Blackwell Publ., 2006 — ISBN 1405119403
  8. Steven Best — Terrorists or freedom fighters?: reflections on the liberation of animals. — Р. 238 — NY Lantern Books, 2004 — ISBN 159056054X
  9. Ruth Harrison. Guardian, 6 July 2000. Архів uk/news/2000/jul/06/guardianobituaries оригіналу за 11 жовтня 2010. Процитовано 17 лютого 2017.
  10. Lisa Yount — Animal rights. — C. 123 — Facts On File, Inc. 2008 — ISBN 0816071306
  11. Steven Best — Terrorists or freedom fighters?: reflections on the liberation of animals. — Р. 67 — NY Lantern Books, 2004 — ISBN 159056054X
  12. а б в г Don Liddick — Eco — terrorism: radical environmental and animal liberation movements. — Р. 40 — Praeger, 2006 — ISBN 0275985350
  13. Lisa Yount — Animal rights. — Р. 124 — Facts On File, Inc., 2008 — ISBN 0816071306
  14. Steven Best — Terrorists or freedom fighters? : reflections on the liberation of animals. — Р. 20 — NY Lantern Books, 2004 — ISBN 159056054X
  15. Keith Tester — Animals and society: the humanity of animal rights. — Рр. 168, 179 — Routledge, 1991 — ISBN 0415047315
  16. Lines drawn for 'Glorious 12th'. BBC, 12 August, 2000. Архів news/876875.stm оригіналу за 8 жовтня 2010. Процитовано 20 лютого 2019.
  17. Hunt sabbing: 'Saving foxes'. ВПС News, 16 September, 1999. Архів news/423962.stm оригіналу за 10 жовтня 2010. Процитовано 20 лютого 2019.
  18. Forrest Wood — The delights and dilemmas of hunting: the hunting versus anti-hunting debate, стр. 146 — Univ. Press of America, 1997 — ISBN 0761804714
  19. Lush bubble bath to support hunt saboteur campaign. Guardian, 3 October 2009. Архів оригіналу за 9 жовтня 2010. Процитовано 17 лютого 2017.
  20. Vandals target anti-hunting Lush. Independent, 19 October 2009. Архів оригіналу за 9 жовтня 2010. Процитовано 17 лютого 2017.
  21. Cosmetics company Lush is attacked by vandals after launching anti-fox hunting campaign. Daily Mail, 19th October 2009. Архів оригіналу за 9 жовтня 2010. Процитовано 17 лютого 2017.
  22. FABULOUS MRS FOX CHALLENGES ILLEGAL HUNTING. Brighton Magazine, 19 October 2009. Архів оригіналу за 9 жовтня 2010. Процитовано 17 лютого 2017.
  23. As riders and saboteurs gather for Boxing Day, both sides ask: what hunting ban?. Guardian, 27 December 2008. Архів оригіналу за 10 жовтня 2010. Процитовано 17 лютого 2017.
  24. The hunts are still at it - the foxes still needed your help. Lush. Архів оригіналу за 12 жовтня 2010. Процитовано 17 лютого 2017.
  25. Hunting and Hunt Saboteurs: A Censure Study. University of East London, 1996. Архів оригіналу за 12 жовтня 2010. Процитовано 17 лютого 2017.
  26. RaeLynne Pellinger Rein, Rachel Rein — How to develop your child's gifts and talents during the elementary years, стр. 97 — Contempory Books, 1994 — ISBN 1565651650
  27. Thomas Harding[en] — The video activist handbook, стр. 68 — Pluto press, 2001 — ISBN 0745317707
  28. Ian Jack, Craig Taylor, Richard Powers, Barry Holstun Lopez, Kathleen Jamie, Tim Adams, Matthew Reisz, Doris May Lessing, Robert Gumpert, Helen Simpson, Robert Macfarlane, Jeremy Seabrook, Studs Terkel — Granta 90: Country Life: Dispatches from What's Left of It, стр. 119 — Granta USA, 2005 — ISBN 1929001207