Астахова Катерина Павлівна — Вікіпедія

Астахова Катерина Павлівна
Ім'я при народженні Катерина Астахова
Народилася 24 квітня 1986(1986-04-24) (38 років)
м. Залізничний (нині — частина м. Балашиха) Московської області, Російська РФСР
Громадянство Росія Росія
Діяльність акторка
Alma mater ГІТІС
Роки діяльності 2008 — теперішній час
Провідні ролі Марія у телесеріалі «Три сестри», Таня у телесеріалі «Завжди говори «завжди»»
IMDb nm3775544

Катерина Павлівна Астахова (нар. 24 квітня 1986, м. Залізничний (нині — частина м. Балашиха) Московської області, Російська РФСР) — російська та українська акторка театру і кіно, співачка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Катерина Астахова народився 1986 року в місті Залізничний Московської області. В дитинстві була дуже артистичною дитиною. З відзнакою закінчила музичну школу, в якій навчалась з 1991 по 2000 роки.[1]

У 2008 році закінчила ГІТІС (РАТІ) за фахом «Акторське мистецтво», майстерня Р. Я. Немчінської[2].

Творчість[ред. | ред. код]

На сцені Катерина Астахова почала виступати з 2008 року. Але театральна кар'єра не склалась.

Також у кіно знімається з 2008 року[3]. Але довгий час — це були незначні маленькі ролі. Перша помітна роль — у 2010 році у шостому сезоні телесеріалу Завжди говори «завжди». Потім фільм «Балада про Бомбера» у 2011 році. Справжній прорив стався у 2013 році. Після цього Катерина Астахова грає лише головні ролі (9 з 25 проектів), головним чином в українських телесеріалах.

Астахова зізналася журналістам, що в її творчості був період, коли вона не відмовлялася навіть від «порожніх» ролей, але потім стала більш суворою і перебірливою при виборі матеріалу. Звичайно, в комерційних проектах гонорари незрівнянно вище, але вона згодна зі знаменитим висловом великої Фаїни Раневської - гроші підуть дуже швидко, а ганьба залишиться назавжди.[3].

Ролі в кіно[ред. | ред. код]

  • 2020 — Три сестри — Марія — (головна роль)
  • 2019 — Втрачені спогади — Людмила — (головна роль)
  • 2019 — Лінія життя — Аліна — (головна роль)
  • 2019 — Віражі долі — Ліза — (головна роль)
  • 2018 — Чуже життя — Поліна — (головна роль
  • 2018 — Полювання на вірного — Ольга Удальцова, технолог (головна роль)
  • 2018 — Музика моєї душі — Настя Романова — (головна роль)
  • 2017 — Привіт від лелеки — Юля — (головна роль)
  • 2013 — Таємниці інституту шляхетних дівчат — Тетяна Зотова (Іллінська)
  • 2013 — Птах у клітці — Стеха Тернова — (головна роль)
  • 2012 — Завжди говори «завжди»-8 — Таня
  • 2011 — Суперменеджер, або Мотика долі — Даша
  • 2011 — Як я зустрів вашу маму — Вікторія
  • 2011 — Завжди говори «завжди»-7 — Таня
  • 2011 — Балада про Бомбера — Катерина Флерова, радистка — (головна роль)
  • 2010 — 2011 — Інститут шляхетних дівчат — Тетяна Ільїнська
  • 2010 — Російський шоколад — Настя, донька Леоніда та Марини
  • 2010 — Ми дивилися телевізор (короткометражний)
  • 2010 — Завжди говори «завжди» -6 — Таня, наречена Михайла
  • 2009 — Завжди говори «завжди»-5 — Таня, донька Железняк
  • 2008 — 2010 — Ранетки — Софія Сергіївна Денисова, вчителька хімії (3-4 сезони)
  • 2008 — Терміново в номер-2 (фільм № 5 «Випадок на турбазі»; фільм № 12 «Без терміну давності»)
  • 2008 — Королі гри — Свєтка (3-тя серія)

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Дипломні роботи в навчальному театрі ГІТІС
  • «Одіссея капітана Блада» (вистава) — Арабелла
  • «Джек і Гайден» (мюзикл) — Люсі Гарріс
Московський Театр на Таганці
  • 2008 — «Казка про втрачений час» (режисер Іван Орлов) — Надійка Соколова"
Будинок культури імені Зуєва
  • «Діти сонця» — Марія (головна роль)

Вокал[ред. | ред. код]

Виконання пісень у фільмах
  • 2014 — Узник старой усадьбы
  • 2008 — Любовь.RU
  • 2016 — Опять метель[3].

Родина[ред. | ред. код]

Народилась в неакторській родині. Брат Дмитро (займається будівельним бізнесом), сестра Ганна (ветеринар).

Чоловік — Дмитро[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Екатерина Астахова. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 2 березня 2020.
  2. Екатерина Астахова. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 2 березня 2020.
  3. а б в Екатерина Астахова, биография, новости, фото. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 2 березня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]