Астряб Олександр Матвійович — Вікіпедія

Астряб Олександр Матвійович
Астряб О. М. нагороджений орденом Леніна, 1956 р.
Астряб О. М. нагороджений орденом Леніна, 1956 р.
Астряб О. М. нагороджений орденом Леніна, 1956 р.
Народився 3 вересня 1879(1879-09-03)
Лубни
Помер 18 листопада 1962(1962-11-18) (83 роки)
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність українець
Діяльність математик, педагог, викладач університету
Alma mater Київський університет
Галузь математика
Заклад Інститут педагогіки НАПН України
Вчене звання професор
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна

Висловлювання у Вікіцитатах

Олекса́ндр Матві́йович Астря́б (нар. 3 вересня 1879, Лубни — пом. 18 листопада 1962) — український радянський методист-математик, професор, заслужений діяч науки УРСР (1944), лауреат Премії імені К. Ушинського (1952).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Лубнах Полтавської губернії в сім'ї М. Г. Астряба (1843 — 1925), педагога, історика, краєзнавця і громадського діяча. Навчався в Лубенській чоловічій гімназії.

У 1899 по закінченні гімназії (1899) вступив до Київського університету Святого Володимира на фізико-математичне відділення природничо-історичного факультету. Роки його навчання (1899-1904) припали на період студентських виступів за демократизацію вищої школи. У січні-лютому 1902 р. пройшли активні виступи університетської молоді проти введення у вищих навчальних закладах "тимчасових правил", які обмежували права студентів. За участь у них юнака було заарештовано й на рік виключено з університету. В 1904 р. він завершив навчання з дипломом першого ступеня.[1]

З 1904 викладав математику і методику математики в гімназіях і вищих навчальних закладах. Активно включився в будівництво вищої школи і підготовку наукових і учительських кадрів. Член київського «Першого товариства викладачів» (1905). З 1907 брав участь у роботі відомого Київського фізико-математичного товариства при університеті.

У 1930—1957 працював у Київському державному педагогічному інституті ім. О. М. Горького[2].

У 1932—1957 очолював сектор методики математики Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

О. М. Астряб — видатний український педагог, вчений-реформатор, засновник школи методики викладання математики[3], автор підручників і методичних посібників з геометрії, алгебри, арифметики.

Опублікував понад 100 наукових праць. Нагороджений орденом Леніна, заслужений діяч науки УРСР (1944), лауреат Премії імені К. Ушинського (1952).

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • «Наглядная геометрия», 12 видань (з 1909)[4][5];
  • «Задачник по наочній геометрії» (1923)[6];
  • «Курс опытной геометрии» (1923)[7];
  • «Арифметичний задачник: для села, 1-й рік навчання» (1924)[8];
  • «Геометрія для трудшкіл» (1927)[9];
  • «Як викладати геометрію в середній школі» (1934)[10];
  • «Як викладати математику в політехнічній школі за комплексною системою» (1934)[11];
  • «Методика стереометрії» (1939)[12];
  • «Первые уроки по алгебре (1940)[13];
  • «Арифметична задача» (1941)[14];
  • «Викладання математики в Росії та на Україні в XVII—XVIII століттях» (1954)[15];
  • «Методика викладання математики в Українській РСР» (1957)[16]

Література[ред. | ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Дічек, Н. П. Астряб Олександр Матвійович / Н. П. Дічек // Українська педагогіка в персоналіях : у 2-х кн. Кн. 2 : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. / за ред. О. В. Сухомлинської. - К. : Либідь, 2005. - С. 330-335.
  • Астряб Олександер (1879) // Енциклопедія Українознавства : перевид. в Україні : [у 9 т.] / Наук. т-во ім. Т. Шевченка у Львові ; репринт. відтворення видання 1955-1984 рр. ; голов. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. - Л., 1993. - Т. 1. - С. 75.
  • Астряб Олександр Матвійович // Професори Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова : біобліогр. довід. 1944-2009 рр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова ; [уклад.: Г. І. Волинка, О. С. Падалка, Л. Л. Макаренко ; за заг. ред. В. П. Андрущенка ; ред. рада : В. П. Андрущенко, В. П. Бех та ін.]. - 2-ге вид., доповн. і переробл. - К., 2009. - С. 85-86. - (Серія „Вчені НПУ імені М. П. Драгоманова"). - До 175-річного ювілею.
  • Астряб Александр Матвеевич // Педагогический словарь : в 2 т. / АПН РСФСР ; глав. ред. И. А. Каирова. - М., 1960. - Т. 1. - С. 68.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Біографія видатного педагога Астряба Олександра Матвійовича. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2014. 
  2. Олександр Матвійович Астряб : біобібліографічний покажчик (українська). Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. 2023. с. 162 с. 
  3. Астряб Олександр Матвійович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 20 січня 2023. 
  4. Наглядная геометрия. - К. : [б. в.], 1909. - 152 с.
  5. Наглядная геометрия : лабораторный метод изложения. Первая ступень. Начальный курс геометри : учебник для Единой Трудовой Школы. - 6-е изд. - Л. : Госиздат, 1923. - 159 с.
  6. Задачник по наочній геометрії : пристосований до підручника „Наочна геометрія". - 2-ге вид. - X., 1923. - 144 с.
  7. Курс опытной геометрии : индуктивно-лабораторный метод изложения : в 4 ч.- Л. : Госиздат, 1923. - 270 с.
  8. Арифметический задачник : для деревни, 1-й год обучения. - Вып. 2: Целые десятки. Второй десяток. - К. : Госиздат Украины, 1924. - 64 с.
  9. Геометрія для трудшкіл. - 2-ге вид. - К. : [б. в.], 1928. - 196 с.
  10. Як викладати геометрію у політехнічній школі : у 2-х ч. : 5-6 кл. - X.; К., 1934.
  11. Як викладати математику в політехнічній школі за комплексною системою. - Х., [б. р.]. - 14 с.
  12. Методика стереометрії. - К. ; Х. - [б. в.], 1939. - 152 с.
  13. Первые уроки по алгебре. - К. : Учеб.-метод. кабинет ГУУЗ, 1940. - 24 с.
  14. Арифметична задача : метод. посіб. - К. : [б. в.], 1941. - 152 с.
  15. Викладання математики в Росії та на Україні в XVII- XVIII століттях // Рад. шк. - 1954. - № 5. - С. 37-43
  16. В книзі: Розвиток народної освіти і педагогічної науки в Українській РСР. - К. : Радянська школа, 1957. - 446 с.