Астрід Ньялсдоттер — Вікіпедія

Астрід Ньялсдоттер
Народилася 11 століття
Померла 1060
Титул королева-консорт
Батько Njald[1]
У шлюбі з Емунд III Старий і Раґнвальд Ульвсон
Діти Інґамодер і Стенкіль[1]

Астрід Ньялсдоттер (Astrid Njalsdotter або Ástríðr Njálsdóttir) зі Скьяльгааттена (також Естріт ) (ХІ століття) - норвезька шляхтанка, яка вийшла заміж за Рагнвальда Старого і стала родоначальницею шведської династії Стенкілів (бл. 1012-25 рр.). Іноді припускають, що вона була шведською королевою, хоча докази є непереконливими.

Династична праматір[ред. | ред. код]

Єдиним доступним джерелом для Астрід є сага про Гервер, в якій сказано, що вона була дочкою Ньяля Фінссона з Галогаланда.[2] З інших скандинавських джерел виявляється, що Ньял Фінссон був сином Гунхільд Галвдансдоттер з родини Скьяльга, родового нащадка Гаральда Прекрасноволосого, першого короля Норвегії та ймовірного нащадка династії Інґлінґів.[3] Відповідно до саги, вона народила Стенкіла (пом. 1066), який став ярлом у Швеції, а пізніше успадкував королівство в бл. 1060. Оскільки її онуки, шведські королі Гальстен та Інге Старший, могли народитися приблизно в 1050-1060 роках, її шлюб, ймовірно, відбувся в 1020-х або 1030-х роках. Про час її смерті нічого не відомо.

Її чоловік Раґнвальд Старий невідомий. У старішій історіографії його було прийнято ототожнювати з Раґнвальдом Ульвсоном, шведським або геатським ярлом, який служив під керівництвом короля Улофа Шетконунга на початку ХІ століття. Згідно з скандинавськими сагами, Раґнвальд Ульвсон був змушений втекти зі Швеції після суперечки з королем, і врешті-решт був визнаний ярлом Старої Ладоги. Однак цей Раґнвальд був одружений з норвезькою принцесою Інгеборг Тріггвасдоттер і батьком Ульфа і Ейліфа і ніде не пов'язаний зі Стенкілом. Тому другий шлюб Раґнвальда з Астрід — це лише здогадки.[4]

Можлива корона[ред. | ред. код]

Німецький церковний історик Адам Бременський пише, що Стенкіл був або пасинком (privignus), або племінником (nepos) попереднього шведського правителя Емунда Старого (бл. 1050-бл. 1060).[5] Виходячи з цього, іноді припускали, що Астрід Ньялсдоттер спочатку була одружена з Раґнвальдом, а потім з Емундом, дружина якого невідома. Це допомогло б пояснити плавність династичної спадкоємності в c. 1060 р., коли сім'я правителів епохи вікінгів вимерла по чоловічій лінії. Тим не менш, сага про Гервер говорить, що Стенкіл успадкував трон через свою дружину, яка була дочкою Емунда. Тому сучасні історики схильні сумніватися в цій гіпотезі.[6]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  2. ↑ The Saga of Hervör and Heithrek, in Stories and Ballads of the Far Past, translated from the Norse (Icelandic and Faroese), by N. Kershaw.Cambridge at the University Press, 1921. Archived copy. Архів оригіналу за 27 грудня 2006. Процитовано 16 травня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Detlev Schwennicke (1984), Europäische Stammtafeln, Vol. II. Marburg: Stargardt, Tafel 105.
  4. ↑ Mats G. Larsson (2002), Götarnas riken: Upptäcktsfärder till Sveriges enande. Stockholm: Atlantis, p. 154-7.
  5. ↑ Adam av Bremen (1984), Historien om Hamburgstiftet och dess biskopar. Stockholm: Proprius, p. 139-40 (Book III, Chapter 15).
  6. ↑ Hans Gillingstam (1981), "Utomnordiskt och nordiskt i de äldsta svenska dynastiska förbindelserna", Personhistorisk tidskrift 77:1, p. 18

Література[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Астрід_Ньялсдоттер&oldid=35408402