Асільдаров Шаміль Саїдбегович — Вікіпедія

Ф
Шаміль Асільдаров
Шаміль Асільдаров
Шаміль Асільдаров
Шаміль Асільдаров у «Спартаку-Нальчік»
Особисті дані
Повне ім'я Асільдаров Шаміль Саїдбегович
Народження 18 травня 1983 (38 років)
  Махачкала, РСФСР, СРСР
Зріст 186 см
Громадянство Росія
Позиція віцепрезидент/нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія Анжи
Номер 9
Юнацькі клуби
Росія РСДЮШОР-2 (Махачкала)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2000—2004 Росія Динамо (Махачкала) 165 (93)
2005 Росія Хімки 9 (4)
2006 Росія Кубань 20 (18)
2006 Росія Локомотив 4 (1)
2007 Росія Кубань 13 (0)
2007 Росія Терек 12 (4)
2008 Росія Анжи 21 (6)
2008 Росія Луч-Енергія 9 (1)
2009 Росія Махачкала АФЛ ()
2009 Росія Спартак-Нальчик 14 (8)
2010—2012 Росія Терек 65 (17)
2012—2013 Росія Волга (НН 13 (3)
2014 Росія Луч-Енергія 11 (5)
2014—2015 Росія Анжи 29 (5)
2016 Росія Волгар 13 (5)
2016 Казахстан Тобол 18 (2)
2017 Росія Анжи 6 (0)
2020—т. ч. Росія Анжи 8 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Дані оновлено 22.11.2020.

Шаміль Саїдбегович Асільдаров (18 травня 1983, Махачкала, РРФСР, СРСР) — російський футболіст, нападник. Майстер спорту Росії, віце-президент та гравець «Анжі».

Кар'єра[ред. | ред. код]

Асільдаров у складі «Терека»

Вихованець дагестанського футболу. Перший тренер — Семен Валявський[1]. Професійну кар'єру гравця розпочав у 2000 році у клубі південної зони другої ліги «Динамо» з Махачкали. За п'ять років, проведених у команді, він зіграв 165 матчів, у яких забив 93 голи. Разом із командою досягнув у 2003 році права виступати у першому дивізіоні країни, а також став найкращим бомбардиром сезону, забивши у ворота суперників 31 м'яч.

У 2005 році залишив «Динамо», підписавши контракт із підмосковними «Хімками», де за весь сезон провів лише дев'ять матчів, у яких чотири рази забивав голи. Наступного сезону на запрошення головного тренера команди Павла Яковенка поповнив ряди краснодарської «Кубані», де за півроку забив 18 голів у 20 матчах та очолив суперечку бомбардирів першого дивізіону.

Успішні виступи Асільдарова на Кубані привернули увагу лідерів російського футболу, і в серпні 2006 року він підписав контракт із московським «Локомотивом». Дебют Асільдарова у прем'єр-лізі відбувся 6 серпня 2006 року в матчі 14 туру проти пермського «Амкара». Шаміль вийшов на заміну після першого тайму, замінивши Вадима Євсєєва[2]. Перший гол в елітному дивізіоні країни Шаміль забив двома турами пізніше в зустрічі з самарськими «Крилами Рад», тим самим принісши перемогу своїй команді з рахунком 2:1[3]. Незважаючи на це, Шаміль не зміг закріпитися в основному складі залізничників і після закінчення сезону повернувся до «Кубані».

Улітку 2007 року Асільдаров на правах оренди перейшов до «Тереку». На початку 2008 року Асільдаров поповнив лави махачкалинського «Анжі».

Через півроку перейшов до владивостоцького «Луча», де дебютував 9 серпня 2008 року в матчі 17-го туру проти ярославського «Шинника», замінивши на 65-й хвилині Андре Алвеса[4]. До кінця сезону провів за далекосхідний клуб ще вісім зустрічей, а також відзначився голом у поєдинку проти свого колишнього клубу — московського «Локомотива»[5]. Але це не врятувало команду від вильоту в перший дивізіон, контракт з Асільдаровим продовжено не було. У 2009 виступав у складі клубу південної зони аматорської футбольної ліги «Махачкала»[6].

5 серпня 2009 року уклав короткострокову угоду з одним з аутсайдерів вищої ліги — нальчицьким «Спартаком»[7]. Дебют Асільдарова в новому клубі відбувся вже через три дні після потрапляння ним у заявку нальчан у матчі проти московських одноклубників. Шаміль провів на полі весь матч і навіть відзначився голом, що, втім, не допомогло його команді, яка поступилася з рахунком 2:4[8]. До кінця сезону в 13 матчах Шаміль відзначився ще 7 голами і тим самим допоміг нальчицькому клубу зберегти прописку у Прем'єр-Лізі. Після завершення сезону 2009 став вільним агентом[1].

У грудні 2009 року було повідомлено, що Шаміль повернувся у грозненський «Терек», із яким уклав трирічний контракт[9], проте цю інформацію потім спростували спочатку представники нальчицького «Спартака»[10], а пізніше і головний тренер команди Юрій Красножан, за словами якого Асільдаров ні з ким контрактів не укладав, а нальчицький клуб хоче продовжити з ним відносини[11]. Проте на початку січня 2010 року було офіційно оголошено про укладання гравцем дворічної угоди із грозненським клубом. За результатами регулярних голосувань після кожного туру на офіційному сайті «Терека» Асільдаров посів друге місце у списку найкращих гравців клубу в сезоні 2010 року, поступившись першістю Різвану Уцієву[12]. За два з половиною роки у грозненському клубі провів 65 зустрічей, у яких 17 разів вражав ворота суперників, але після закінчення сезону 2011/12 років керівництвом команди було ухвалено рішення не продовжувати з гравцем контракт[13].

Улітку 2012 року Асільдаров уклав короткострокову угоду з нижньогородською «Волгою»[14]. Узимку 2012 року угоду було продовжено ще на півроку[15], але у квітні 2013 року було відокремлено[16].

У лютому 2014 року повернувся до «Луч-Енергії». Разом із командою став володарем кубку ФНЛ, із групою гравців став найкращим бомбардиром, забивши 3 м'ячі, а також був визнаний найкращим гравцем турніру[17]. У липні 2014 року Шаміль уклав новий контракт з «Анжи» терміном на два роки[18]. Повернення Асільдарова в «Анжи» відбулося 6 липня у матчі першого туру першості ФНЛ проти «Сахаліну», у якому він став автором переможного гола[19]. Але через свій досить буйний характер та не бажання укладати з ним новий контракт улітку 2015 року залишився без клубу. Далі він тренувався самостійно. І наприкінці лютого 2016 року, пройшовши медобстеження, поповнив ряди астраханського «Волгаря»[20]. 13 червня 2016 року перебрався до казахстанського клубу «Тобол» із Костаная, уклавши контракт до кінця 2016 року. У лютому 2017 року знову перейшов до махачкалінського «Анжи», уклавши контракт із командою терміном на 1 рік[21]. Улітку 2017 року став вільним агентом. На початку січня 2020 стало відомо, що Асільдаров призначений віце-президентом «Анжи»[22].

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні
Росія «Динамо» (Махачкала)
Росія «Локомотив» (Москва)
Росія «Терек» (Грозний)
Росія «Луч-Енергія» (Владивосток)
Особисті

Особисте життя[ред. | ред. код]

За національністю аварець. Батька звуть Саїдбек, мати Патімат. В Асільдарова є старший брат Магомед, сестри Вайсарат і Саніят[1][23]. Закінчив Дагестанський педагогічний університет[24]. Найкращим гравцем у світі вважає Шаміля Лахіялова[24].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Команда Сезон Чемпіонат Кубок Разом
Рів. Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Росія Динамо (Махачкала) 2000 III 34 11 1 0 35 11
2001 III 33 16 2 2 35 18
2002 III 35 21 3 0 38 21
2003 III 35 31 4 2 39 33
2004 II 28 14 1 0 29 14
Разом 165 93 11 4 176 97
Росія Хімки 2005 II 9 4 0 0 9 4
Росія Кубань (Краснодар) 2006 II 20 18 0 0 20 18
Росія Локомотив (Москва) 2006 I 4 1 1 0 5 1
Росія Кубань (Краснодар) 2007 I 13 0 1 0 14 0
Росія Терек (Грозний) 2007 II 12 4 0 0 12 4
Росія Анжи (Махачкала) 2008 II 21 6 1 2 22 8
Росія Луч-Енергія (Владивосток) 2008 I 9 1 1 0 10 1
Росія Махачкала 2009 IV ? ? 0 0 ? ?
Росія Спартак-Нальчик 2009 I 14 8 0 0 14 8
Росія Терек (Грозний) 2010 I 29 9 0 0 29 9
2011/12 I 36 8 2 1 38 9
Разом 65 17 2 1 67 18
Росія Волга (Нижній Новгород) 2012/13 I 13 3 1 0 14 3
Росія Луч-Енергія (Владивосток) 2013/14 II 11 5 2 0 13 5
Росія Анжи (Махачкала) 2014/15 II 29 5 2 2 31 7
Росія Волгар (Астрахань) 2015/16 II 13+2 5 0 0 15 5
Казахстан Тобол (Костанай) 2016 I 18 2 0 0 18 2
Росія Анжи (Махачкала) 2016/17 I 6 0 1 0 7 0
Росія Анжи (Махачкала) 2020/21 III 8 0 0 0 8 0
Усього за кар'єру 430 172 23 9 455 181

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Ислам Абакаров и Мурад Канаев. Шамиль Асильдаров: «Могу оказаться и в „Тереке“, и в „Анжи“» // Дагестанский стадион : газета. — Махачкала, 2009. — Вип. 31 декабря. — № 50 (155) (21 квітня). — С. 4. Архівовано з джерела 26 лютого 2014.
  2. ↑ Чемпионат России по футболу. Протокол матча «Локомотив» (Москва) — «Амкар» (Пермь) 0:0. Официальный сайт РФПЛ. 6 серпня 2006. Архів оригіналу за 11 травня 2013.
  3. ↑ Чемпионат России по футболу. Протокол матча «Крылья Советов» (Самара) — «Локомотив» (Москва) 1:2. Официальный сайт РФПЛ. 19 серпня 2006. Архів оригіналу за 11 травня 2013.
  4. ↑ Чемпионат России по футболу. Протокол матча «Шинник» (Ярославль) — «Луч-Энергия» (Владивосток) 1:2. Официальный сайт РФПЛ. 9 серпня 2008. Архів оригіналу за 11 травня 2013.
  5. ↑ Чемпионат России по футболу. Протокол матча «Луч-Энергия» (Владивосток) — «Локомотив» (Москва) 2:3. Официальный сайт РФПЛ. 20 вересня 2008. Архів оригіналу за 11 травня 2013.
  6. ↑ Чемпионат России по футболу среди КФК. Заявка ФК «Махачкала» на сезон 2009 года. Официальный сайт федерации футбола южного и Северо-Кавказского округов. Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 4 червня 2009.
  7. ↑ Форварды Сирадзе и Асильдаров пополнили состав нальчикского «Спартака». «РИА Новости». 5 серпня 2009. Архів оригіналу за 11 травня 2013.
  8. ↑ Чемпионат России по футболу. Протокол матча «Спартак» (Нальчик) — «Спартак» (Москва) 2:4. Официальный сайт РФПЛ. 8 серпня 2009. Архів оригіналу за 11 травня 2013.
  9. ↑ Асильдаров перешёл в «Терек». «Спорт-Экспресс». 21 грудня 2009. Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 2 листопада 2021.
  10. ↑ В Нальчике опровергли информацию о переходе Асильдарова. Чемпионат.com (со ссылкой на «РИА Новости»). 21 грудня 2009. Архів оригіналу за 21 січня 2012.
  11. ↑ Красножан: «Надеемся сохранить Асильдарова». Чемпионат.com (со ссылкой на «Спорт-Экспресс»). 6 січня 2010. Архів оригіналу за 21 січня 2012.
  12. ↑ Ризван Уциев — лучший игрок «Терека» в сезоне 2010 года!. Информационное агентство «Грозный-Информ». 9 грудня 2010. Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 2 листопада 2021.
  13. ↑ «Терек» решил не продлевать контракт с Шамилем Асильдаровым. Официальный сайт компании НТВ-Плюс. 14 червня 2012. Архів оригіналу за 11 травня 2013.
  14. ↑ ФК «Волга» заключил контракт с нападающим Асильдаровым. Star-ball.com. Архів оригіналу за 11 травня 2013.
  15. ↑ Асильдаров продлил контракт с «Волгой» до конца сезона. Sports.ru. 14 січня 2013. Архів оригіналу за 11 травня 2013.
  16. ↑ «Волга» отзаявила нападающего Асильдарова. Sports.ru. 30 квітня 2013. Архів оригіналу за 11 травня 2013.
  17. ↑ «Луч-Энергия» завоевал кубок ФНЛ. Официальный сайт ФК «Луч-Энергия» (Владивосток). 22 лютого 2014. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 2 листопада 2021.
  18. ↑ «Анжи» подписал контракты с семью игроками. Официальный сайт ФК «Анжи». 2 липня 2014. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 2 листопада 2021.
  19. ↑ Футбольная национальная лига. Протокол матча «Анжи» (Махачкала) — «Сахалин» (Южно-Сахалинск) 1:0. Официальный сайт ФНЛ. 6 липня 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  20. ↑ «Волгарь» заявил Асильдарова, Плиева и Пинчука. Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 27 лютого 2016.
  21. ↑ Асильдаров вернулся в «Анжи», подписав контракт сроком на год. championat.com. 2 лютого 2017. Архів оригіналу за 2 листопада 2021.
  22. ↑ Шамиль Асильдаров — вице-президент ФК «Анжи». Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  23. ↑ Шамиль. Официальный сайт ФК «Химки» (со ссылкой на журнал «Ислам»). 30 серпня 2005. Архів оригіналу за 6 червня 2013. Процитовано 10 липня 2013.
  24. ↑ а б Шамиль Асильдаров: «Нравилось играть у Павла Яковенко». Официальный сайт ФК «Анжи». 21 квітня 2008. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 2 листопада 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Асільдаров_Шаміль_Саїдбегович&oldid=40515980