French
DeutschАс (монета) — Вікіпедія
| Ас | |
 Ас за часів республіки (бл. 270 до н. е.) | |
| Країна | Стародавній Рим |
|---|---|
| Позначення одиниці | 𐆚 |
| Ціна | 2,5 Сестерцій, 5 Квінарій, 10 Денарій, 12 унція, 6 Секстанс, 4 Квадранс і 3 Трієнс[1][2] |
 Ас у Вікісховищі | |
Ас — назва старовинної римської мідної монети, що карбувалася в Римі за часів Сервія Туллія, але з'явилася, ймовірно, лише на початку республіки.
Як і всі інші грошові системи, римська була також пов'язана з вагою. Первинна форма середньоіталійського аса Aes Grave важила спочатку точно 1 римський фунт (лібра) — 327,45 грама. Але з плином часу і розвитком грошової системи він зменшувався і в пізніший час імперії зберіг лише 1/36 своєї початкової ваги.
Усі монети стародавньої Італії являли собою ас помножений чи розділений на певне число. Не тільки під час розділу монет, а й під час визначення міри, ваги, спадщини й відсотків одиницею брався ас і поділявся на 12 часток — унцій. Кожна частина розділеної одиниці мала свою особливу назву, наприклад:
Вартість аса (бл. 350 р. до н. е. — 210 р. до н. е.)[ред. | ред. код]
- 1 ас = 12 унцій
- 1 ас = 6 секстансів (1 секстанс = 2 унції)
- 1 ас = 4 квадранси (1 увадранс = 3 унції)
- 1 ас = 3 трієнси (1 трієнс = 2 секстанси, 4 унції)
- 1 ас = 2 семіси (1 семіс = 2 трієнси, 6 унцій)
Вартість аса (бл. 211 р. до н. е. — 130 р. до н. е.)[ред. | ред. код]
У часи введення срібного денарія та вже дещо зменшеній вартості аса в період від 211—130 рр. до н. е.:
Вартість аса (бл. 130 р. до н. е. — 27 р. н. е.)[ред. | ред. код]
Зі 130 до 27 рр. до н. е.:
- 1 денарій (срібло) = 2 квінарії (срібло) = 4 сестерції = 16 асів
Вартість аса після монетної реформи Августа бл. 27 р. до. н. е[ред. | ред. код]
Монетна реформа Октавіана Августа відбулась під час його правління, з 27 до 14 рр. до н. е.)
- 1 ауреус (золото) = 25 денаріїв (срібло)
- 1 денарій = 2 квінари (срібло)
- 1 квінарій = 2 сестерції (латунь, пізніше бронза)
- 1 сестерцій = 2 дупондії (латунь, пізніше бронза)
- 1 дупондій = 2 аси (мідь/бронза)
- 1 семіс = 2 квадранси (Мідь/бронза)
- 1 квадранс = 2 октанси (за Траяна)
Мідні монети відрізнялися одна від одної відомим традиційним карбуванням. Справжні римські монети мали на лицевій стороні голову якого-небудь бога, напр. Юпітера, а на зворотній стороні, наприклад, міг бути зображений корабельний ніс (т. зв. «морські» карбування) з цифровими вказівками вартості. Кульками (крапками) позначалося число унцій на дрібних частинах аса. Римські цифри карбувалися на асі та на кратних йому інших монетах.
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: As (coin) |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Любкер Ф. Triens // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1412.
- ↑ Любкер Ф. Nummus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 930–931.
| ||||||||||||||||||||||||||