Аудіовізуальний твір — Вікіпедія

Аудіовізуальний твір — це твір, котрий фіксується на (кіноплівці, магнітній плівці, магнітному, телефоні, смартфоні або компакт диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень), аналогових або дискретних сигналів, що відображають рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), сприйняття котрого можливе виключно за допомогою того чи іншого виду екрану. Таким чином, аудіовізуальним твором є послідовність кадрів (але не окремі кадри).

Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдфільми, та інші, котрі можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними) тощо^[1].

Інтелектуальна власність[ред. | ред. код]

Авторство[ред. | ред. код]

Аудіовізуальний твір є продуктом колективної творчості. У створенні такого твору беруть участь режисер, сценарист, кінооператор, звукооператор, композитор, художники, актори, виконавці та інші творчі робітники. Кожний з них створює свій твір, на котрий він має авторське (виконавче) право, але усі разом вони утворюють об'єкт авторського права аудіовізуальний твір. Відповідно до законодавства України авторами аудіовізуального твору є^[2]:

• режисер-постановник;
• автор сценарію та/або текстів, діалогів;
• автор музичного твору, що спеціально створений для даного аудіовізуального твору;
• художник-постановник;
• оператор-постановник.

На відміну від авторства на інші твори, індивідуальне авторство будь-кого з авторів аудіовізуального твору (фільму) встановити неможливо. Але оскільки фільм є цілісним твором, то розпоряджатися усіма вхідними до нього результатами творчої діяльності повинна одна особа. Зазвичай такою особою є продюсер фільму, або організація, що здійснювала виробництво фільму (така організація називається продюсерською компанією).Т

Право на використання[ред. | ред. код]

Для правомірного використання частини аудіовізуального твору необхідно мати відповідний дозвіл від правовласника авторських прав на цей аудіовізуальний твір. Але це є вірним тільки у випадку, коли такою частиною є послідовність кадрів, а не окремий кадр.

Отримати дозвіл на використання окремого кадру аудіовізуального твору можна в особи, що здійснювала зйомку фільму, тобто у кінооператора, тому що окремий кадр не є частиною аудіовізуального твору. Якщо у кадрі міститься зображення актора, то його дозвіл на використання його власного зображення є також необхідним. Слід зазначити, що права на використання окремого кадру та зображення актора можуть бути передані продюсеру (продюсерській компанії) за договором про створення аудіовізуального твору.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Закон України «Про авторське право та суміжні права» [Архівовано 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Верховної Ради України.
• Володимир Коноваленко «Авторское право и смежные права». — Видавничий Будинок «Фактор», Харків, 2006 (російською мовою).

Посилання[ред. | ред. код]

• Н. М. Мироненко. Аудіовізуальний твір [Архівовано 23 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.